"Кривавий лютий": спогади майданівця Миколи Кузнєцова, якого побив "Беркут"

"Ми просто відпросилися з роботи, ми тоді разом працювали в Інституті кібернетики, поїхали додому, перевдягнулися і поїхали зразу до Верховної Ради. Нічого не свідчило про те, що може бути щось якісь такі серйозні заворушення. Тобто, ну ходили повз Банкову. Все було нормально абсолютно. Ну, поки ми не дійшли, а там вже стояв Беркут. Ну і далі почались постріли. Це було десь на початку 16-ї години. Метро вже не курсувало, не було куди дітися, всюди двері були зачинені. І це було дуже швидко".

Майданівці, за словами Миколи, не були готові до такої жорстокої сутички. Чинити спротив - не було сил. Беркутівці були агресивно налаштовані. Також вони не розуміли, проти чого пікетують активісти, - згадує Микола. Вони просто виконували наказ керівництва.

"Ти абсолютно не здатен чинити спротив, бо це хлопці достатньо треновані, під два метри зросту, повністю споряджені, озброєні, накачані. Вони били всіх підряд. Ігор був обгорнутий ще в жовто-блакитний прапор. Вони тут же його зірвали. В основному били по спині, по ногах інколи і по голові. У мене була одна думка: щоби нас не розділили. Тому ми якось старалися триматися разом".

Того дня загинули  29 людей, близько 500 - дістали поранення. Такі дані Інституту національної пам'яті. 19 лютого розпочався пекельний штурм  Майдану. Наступного ранку силовики почали відступати. Але це виявилось пасткою - беркутівці відкрили вогонь по активістах. Пан Микола каже: якби не поранення, вони із сином точно би пішли на Майдан 20 лютого. Але чи би повернулися вони звідти живими?

Фото: Влада Соделя для Reuters

"Після побиття 18 лютого, наступного дня ми пішли до лікарні і наші рани зашивали. Ігорю, в трьох місцях, мені  - в двох місцях. 20 лютого ми залишилися вдома. Якби ми не попали під Беркут 18-го, то хто його знає, що там могло бути з нами 19-го чи 20-го числа, бо ми безумовно теж там були б".

Микола Кузнєцов  не думав, що Революція Гідності стане настільки кривавою. Але був певний: якби люди не вийшли на Майдан - незалежної України вже би не існувало. 

"Сила Майдану полягала в тому, щоб було якомога більше людей. Якщо б нікого не було, то і Майдану б не було взагалі. Я ще в грудні казав: єдиним прийнятним варіантом буде не відставка  Захарченка чи когось ще, а тільки втеча Януковича. 
Тепер єдиним прийнятним варіантом буде розвал Росії. Бо за жодних інших обставин, перемовин, швидше за все, Україна не збережеться". 

Про долю беркутівців, які побили Кузнєцових, нічого не відомо. Загалом, за даними Генерального прокурора, правоохоронці встановили понад 30 людей, причетних до розстрілів на Інститутській у Києві в лютому 2014 року. Утім насправді покараних - небагато. Частину справ закривають через їхній строк давності. 

"З приводу  правоохоронців, які здійснювали стрільбу, зараз слухаються справи в Києві у різних судах по п'ятьох особах з числа спецроти "Беркут", також є вирок Святошинського суду, яким чотирьох осіб засудили, а одного, на жаль, виправдали. Зараз ми перебуваємо на стадії апеляційного оскарження у цій справі, де, відповідно, мої доводи слухає апеляційний суд і, сподіваюсь, надасть оцінку", - каже прокурор у справах Майдану Ігор Земсков.

Від того часу в Україні щороку вшановують пам'ять загиблих Героїв Майдану. У столиці пам'ятні заходи відбуваються на перетині вулиць Грушевського і Кріпосного провулка, а також у Маріїнському парку. Адже саме там почалися перші кровопролитні бої.