"Полку "Орешников" в них немає": ветеран стратегічних ракетних військ Микола Стельмах про ситуацію в ракетній промисловості РФ

Чи такий він (Орешник - ред.) страшний, як його малює Путін? Звісно, що про це потрібно і варто говорити із людиною, яка зуби з'їла на цій темі, яка добре на ній знається. Михайло Стельмах, полковник запасу, ветеран ракетних військ стратегічного призначення розповість нам сьогодні про все. Пане Миколо, вітаю вас. Слава Україні.

Героям слава. 

Пане Миколо, ну що ж, почнімо саме з цього удару по Дніпру, який був кілька тижнів тому. Путін дуже хизувався цим "Орешником", який влучив, зробив те все, що вони планували зробити. Можливо, ви досліджували цей удар та зрештою знаєте, що таке "Орешник"? Це нова розробка російських військ, тому що Путін зараз якраз тим хизується, що буцімто російський ВПК створив щось таке, що зараз взагалі просто ніщо не зможе збити. Чи все ж таки це не дуже нове? 

Назва "Орешник", вона два тижні тому тільки з'явилася в широких колах. Але росіяни розробку в порушення договору про ракети середньої та меншої дальності вели ще давно, і загалом через це і розвалився цей договір. В них була, я вже казав, перша розробка, так званий "Піонер", потім покращений"Піонер", так звана 53-я ракета. А потім була розроблена ракета "Універсал" у нас в Україні, котру передали в Московський інститут теплотехніки.

Фото: з відкритих джерел

Буквально декілька днів тому велике інтерв'ю щодо "Орешника" дав пан Юрій Соломонов. Я колись особисто був знайомий з ним, ми були на переговорах в Женеві, якраз стосовно ракет середньої дальності. І ось на базі цього "Універсала" були розроблені і "Тополя", і "Ярс", і як бокові лінії, як хочете його називайте, але я його називаю"Бояришником". От тому це повна дурня. У них було багато ракет, були так звані "МГР", малогабаритні ракети - це в рефрижераторі була невелика ракета, десь вагою в 11 тонн, котра несла моноблочну головну частину на міжконтинентальну дальність. І це теж, я щось дивлюсь, не видно цих розробок. А цей "Орешник" розробляли ще на початку 2000-х років. Ракета у них не пішла, не вистачило грошей. Та і, будемо казати чесно, в лінійці озброєння вона зовсім такою гілкою непотрібною у них була. Чому? Я ще раз кажу, з позиційних районів ракетних військ своїми міжконтинентальними "Тополями" вони можуть стріляти і по всій Європі, і по Сполучених Штатах. Кажуть, що на мінімальну дальність вони б не дістали Європи, але все вони чудесно дістають. І з Сибіру, якщо будуть стріляти, то вони Європу дістануть. 

Дивіться, тоді в мене інше запитання. А чому Путін хизується саме цим "Бояришником", чи як його називати? Тому що, дивіться, от ви кажете "Тополя"може дістати, "Тополю" можна було запустити замість цього ""Орешника". А чому тоді саме "Орешник".

"Тополя" і "Ярси", вони розташовані в позиційних районах ракетних дивізій і  стоять на бойовому чергуванні з пристикованими ядерними бойовими блоками. В свою чергу ви бачите, що цей пуск пройшов з полігону, тобто в звичайному озброєнні. Подивімося, для чого: от є така дуже-дуже цікава книжечка, називається "Бойовий устав ракетних військ стратегічного призначення", де написано "призначення ракетних військ стратегічного призначення: по-перше, уразити засоби ядерного нападу супротивника".  Друге: "зруйнувати систему економіки держави противника". Третє:. "знищити угруповання військ супротивника на ТВД". І четверте: "провести дезорганізацію структури державного управління супротивника". Чотири завдання. Що вони вирішили цим пуском? Хоч одне щось?

Так, але дивіться: Путін після запуску неодноразово казав про те, що "а подивіться, а там же ж не було ядерного заряду". 

Фото: скріншот

Так от, таку ракету запускати без ядерного бойового блоку - безглуздя. У мене сьогодні була така ідея, принести сюди чотирьохсотлітнє ядро, в мене є, від осадної турецької гармати, щоб показати, що оце ядро таке можна було засунути в головну частину цього "Орешника". І Марк Солонін в одному із своїх інтерв'ю теж десь днів 10 тому, чітко з олівцем в руках показав, що один кілограм, котрий падає з висоти 140 кілометрів, має точно таку кінетичну енергію, як звичайний 1 кг тринітротулолу. Тобто, 200-кілограмовий один бойовий блок - це як 250-кілограмова авіаційна бомба. Що таке 200 кілограмова авіаційна бомба? Зона ураження - 57 метрів. 70 метрів ще, і ніхто пошкоджений не буде.

Що вони цим добилися? Нічого. Це було залякування. У них залишилось цих ракет, ну, я знаю, може три, п'ять. Не більше п'яти. І те, коли вони хочуть запустити її…17 грудня цього року виповнюється 65 років створення ракетних військ стратегічного призначення. Росіяни, як ті мавпи, завжди до якоїсь дати -  до 7 листопада, 23 лютого -  щось приурочують. Я вважаю, що саме тоді вони будуть запускати цю ракету, якщо запустять. А технічна складова може бути така, що можуть її не запустити. 

Ну, я, до речі, чув інформацію про те, що буцімто міг бути ще один запуск після того, як було по Дніпру вдарено, і що був один запуск, але він був невдалий.

Я особисто був свідком, як під час пуску не запустилася ракета. При наборі шифру, шість кнопок набирається в бойовому режимі, одна кнопка запала і все - пуску не було. 

Хм. Знаєте, що мені тільки що підказали? Про те, що росіяни, буцім з останнього, вже лякають тим, що це не буде одиночний якийсь постріл, що це буде полк "Орешников".

Брехня, не вірте. Полку не може в них бути такого. Не може. Все, крапка на цьому. 

Ну тоді на цьому справді поставимо крапку. Давайте про інше, бо цей "Орешник"…

Ну от дивіться, про "Орешник" - я плакав, плакав від сміху, коли Лукашенко просив у нього цей "Орешник". 

Я якраз хотів поставити це запитання. 

Тоді запитуйте. 

Просто тоді, коли приїхав Путін до Лукашенка минулого тижня, і знову Лукашенко з поклоном, що "ой, а можна нам дати цього орешника? А де ви його поставите? Ну, десь поставимо на території Білорусі, ми знайдемо там на території Білорусі…" Так само він плакав, мовляв, "дайте нам "Іскандери". Ну, дали їм "Іскандери". Як ви думаєте, дадуть "Орешник"? 

Я думаю, що "Орешник" дадуть. Чому? По-перше, в Білорусі були розташовані і полки "Піонерів", їх там дивізії стояли, а потім вони змінили їх на "Тополі". Там були "Тополі" і всю інфраструктуру вони зберегли, абсолютно всю інфраструктуру. Тобто без проблем, вони можуть розмістити запросто РТБ (ремонтно-технічна база). В ракетній дивізії є бойові частини, це ракетні дивізії, технічна ракетна база, котра проводить обслуговування і РТБ - це ті, хто займаються виключно ядерними боєприпасами. Вони пристиковують бойові блоки, обслуговуютьїх,  відстиковують їх за регламентом. Тобто РТБшники - це "головастики", як у нас сказали. І вся ця інфраструктура у білорусів є, вони їх можуть розмістити, але який сенс цього комплексу, неядерного спорядження? Це безглуздо. Ну, точніше, вони заявляють, що ракети без'ядерні. Але я кажу, це  може бути такий собі секрет Полішинеля,  ми ж не знаємо точно чому. Он буде закритий кришкою транспортно-пусковий контейнер, а що під ним стоїть, ми ж не знаємо. Чи там є ядерний блок, чи там його немає. Те, що кажуть "космічна розвідка побачить по лічильнику Гейгера", чи ще щось, це правда. 

А дивіться, якщо, наприклад, у ядерному спорядженні Путін дасть саме ядерну боєголовку Лукашенку, то хто буде на цю кнопку "натискати"? 

Я вам одразу скажу, що ця кнопка буде не у Лукашенка. Це абсолютно централізоване бойове управління, і воно не передбачає, що ця кнопка буде у Лукашенка. Цього ніколи не буде, це по-перше. А по-друге, і це саме страшне, що народ Білорусі є заручником недолугої політики Лукашенка.  Подивімося на ту ж Сирію, на Каддафі, на Карабах: Путін кинув всіх, кому він тільки не обіцяв. Він кине так і Лукашенка, але Лукашенко втече, а народ Білорусі залишиться, він буде заручником. Я в березні 22-го року,  пан Сергій Григорович Кривонос може підтвердити, йому написав, що я чекаю, коли росіяни розмістять в Білорусі свої ядерні засоби. І якщо щось піде по Європі чи по Україні, довго-довго-довго будуть всі думати, а що робити? Це ж не Росія, це Білорусь, Путін буде відхрещуватися, а бацька скаже: "Ні-ні-ні, це не я, керували вони". І отут у Заходу буде така дилема, а що ж робити з ними? 

Ну, це справді може бути ця дилема.

І нічого ж не міняється зараз. А бацька… ну, він у нас супротивник свого народу, що сказати.

Пане Миколо,  от продовжується ця тема, що ви сказали, хто як буде відхрещуватися. І про кнопку, про яку я вас питав, от ви добре знаєте і скажіть вже нам нарешті, а скільки цих кнопок треба натиснути, щоб ракета полетіла? Ну, тобто, це ж не буде одна кнопка в Путіна, яку він може натиснути? 

Значить, по-перше, скажу, коли кажуть, що він натисне на червону кнопку, то слава Богу, адже червона кнопка, це завжди кнопка "стоп". Зелена кнопка пускає /сміється/.

А якщо серйозно, то дивіться: коли Апокаліпсис прийде, буде сигнал "бойовий режим". У бойовому режимі доповідають про стан пускових установок – "боєготовність". Потім приходить наказ пуск і пуск ПУ, дістаються ключі і перший і другий номер провертають ключі з натиском, все. 

Перший і другий номер - це якісь офіцери, так? 

Так, це офіцери. Перший номер - це той, котрий сидить перед апаратурою системи бойового управління. Тобто він, будемо казати, з цього командного пункту до командного пункту Генерального штабу має всі засоби зв'язку. А другий номер - це той, хто відповідає за стан пускової установки, за все, що відбувається з ракетою. От двома поворотами ключів проводять пуск. Тому хай всі червону кнопку тиснуть. 

Тоді до чого тут Путін?

Не хочу хвалитися, але я в 97-му році тримав у руках цю валізку Путіна. Тоді ще Сергеєв був міністром оборони, і вийшло так, що була нарада міністрів оборони України та інших країн. Коротше, не буду деталі розказувати, у тій валізі Путіна, по суті, телефон. Він, начальник Генерального штабу і міністр оборони обговорюють між собою, що ж його робити, а потім вже дають команду. Путін може дати команду на ЦКП ГШ, на "Рубін". Позивний "Рубін" у них. І вони дають звідти команду, вона циркулярно йде на всі командні пункти ракетних військ, і там уже відпрацьовують. І ніхто не бере в голову, виконувати чи не виконувати її. Тут навіть не 90%, не 99, а всі 101, що вони її виконують. 

Ракету запрограмовують, так? Вона летить за програмою чи її хтось веде в прямому сенсі? 

Ніхто її не веде. В ракеті вже перед пуском в систему управління вводиться польотне завдання і вона за цим польотним завданням працює.

Ми сміялися, коли Єльцин заявив, що ми не будемо пускати, обнуляємо там польотне завдання. На трієчку, на трієчку було переприцілювати ракету 13 секунд. Це на трійку. Всі робили за 6-7 секунд. Що це таке? Подумайте.

Зрозуміло. Так, ну що ж,  тепер трошки іншого аспекту торкнемося. Два тижні тому, навіть трошки менше двох тижнів тому, була річниця - 30 років із підписання Будапештського меморандуму. Пане Миколо, згідно з цим меморандумом, ми втратили всю свою ядерну зброю. Взамін ми отримали якісь фейкові обіцянки, що у разі нападу на Україну, нас будуть захищати. Чи була в нас можливість не віддавати ядерну зброю? 

Я б сказав так, це теж вже з історії: 10 січня 1992 року я приїхав в Київ, будучи заступником командира ракетного полку, а Глухівським полком перед цим командував Геннадій Миколайович Мазепа. Це хтось із кадровиків похіхікав, що в Глухівський полк призначили Мазепу командиром. І він каже: "Микола Дмитрович, поїдь в Київ, дізнайся, що з нами будуть робити". Я приїхав сюди і був такий-собі Гричанінов Вадим Олександрович, він потім десь співпрацею з НАТО займався, але на той час був радником у президента Кравчука з цих питань. І він каже: "Що робити з тактичною ядерною зброєю?" І отут я схибив, бо я був стратегічним ракетником, і я йому почав забивати голову проєктом створення стратегічних сил стримування України на базі 46 нових ракет 60-х Первомайської дивізії. І тоді повинні були наші дивізії, зокрема Роменська, отримати "Тополю". А система управління тоді йшла тільки на цих комплексах, і в Вінниці був вже запущений обчислювальний центр, котрий міг видавати польотне завдання на ці ракети. І Україна мала мати. Але я тоді відштовхнув проблему тактичних боєприпасів і це була моя дурість. Якби в мене тоді було досвіду більше…

Тактичну ядерну зброю, це моє оціночне судження, деякий час ми могли зберігати.

Знаєте, я чого запитався - чув неодноразово, читав про те, що всі ці технології утримання ядерної зброї, вони були в росіян, в нас просто була зброя, і ми після того, як відділилися від Радянського Союзу, ми б не змогли просто-напросто утримувати цю зброю в належному стані. А якщо ти ядерну зброю не утримуєш в належному стані, то вона може в якийсь момент наробити біди. Чи змогли би ми все ж таки? 

Я одне скажу, і ви мене зрозумієте: якби ми були в Ізраїлі, ми б цю зброю могли утримувати. Там є дуже такі, скажемо, тонкі питання, котрі я не хочу на камеру це казати. Але я твердо впевнений, що тактичну ядерну зброю деякий час, не весь, бо і гарантійні строки виходили, самі крайні строки були десь 2003-2005 рік… Подовження строків є, але це технічно досить складно і без виробника це було дуже важко зробити. Але, я ще раз кажу, якби ми були в Ізраїлі, способи утримати, знаючи продажність росіян, ми б могли вигадати. Особливими методами ці частини, котрі треба було міняти, ми б могли їх мати, впевнений у цьому.

Взагалі, що таке меморандум? От кажуть: "Меморандум, меморандум". Меморандум - це пам'ятна записка. Це ж не договір. Тому я шаленів від того, хлопці, що ви підписуєте? Та візьміть будь-який дипломатичний словник. Що таке меморандум? І все, всі питання відпадають. 

До речі, прочитав нещодавно, що Білл Клінтон в березні 2023 року, здається, сказав про те, що він дурницю зробив, що він шкодує, що забрав в України ядерну зброю. Ну, і тут ще інше питання, президент Сполучених Штатів Америки поставив свій підпис під цим меморандумом, тоді питання інше, а як ставитися до підпису президента Сполучених Штатів Америки під будь-яким документом, але зараз не про це.

Як ви думаєте, чисто теоретично з того, що ви знаєте, з того, що Путін зараз багато набалакав - він готовий використати?

Ви хочете сказати, зможе чи не зможе він зробити нам Армагеддон? 

Ну, можливо не Армагеддон, а все одно запустити якийсь той же "Орешник" з тактичним ядерним зарядом.

Навіщо "Орешник" для тактичного ядерного заряду? У нас літають Х-55, Х-555, Х-101, "Ескадрон К", "Ескадрон М", "Калібри"… всі вони призначені для ядерного заряду. Всі, зовсім. То для чого йому цей "Орешник"?

Добре, тоді є інше питання.

Чи на вашу фахову думку, чи десь там в його голові можуть колись шарики за ролики зайти, і він скаже: "а ну, поставте-но ядерний заряд" на ту ж Х-1017?

Я вважаю, що він людина непередбачувана. І я вважаю, що він може пограти в цю російську рулетку, щоби подивитися, чи Захід перед ним спасує. Я майже впевнений, що він готовий до застосування ядерної зброї. Те, що кажуть, що він на це не піде ніколи, на моє особисте судження суб'єктивне: він до цього готовий. Я не хочу лякати наш народ. Що б я хотів сказати? На його загрози нам треба розвивати свої збройні програми. Ніхто, ні американці, ні німці, ні французи не захистять нам нашу батьківщину. Це повинні робити ми самі, ми самі разом. Так, це важко, але нам на цій землі жити і тому нам це треба робити. І чому всі ракетні програми у нас були заморожені? Вже три роки, як іде війна. У нас тільки зараз про якусь там "Паляницю" розказують. Чому у нас цього не було 10-15 років тому? Я цього не розумію, не розумію. 

Але потужності і база в нас є?

Є. А як же? От на полігоні в Капустяному Яру нам тоді розказували промисловці, що коли передали цей "Універсал" з Павлограду, з "Південмаша", з Дніпропетровська, як росіяни не намагалися робити його у Воткінську, перший ступінь у них виходив на 900 кг важчим. А це технологія, це професійна кваліфікація наших робітників. І росіяни ніяк не могли цього зробити. Я не знаю, може це байка, але вони тоді це серйозно розповіли. 

Але дивіться, я також чув інформацію про те, що росіяни самі себе надурили, роблячи "Орешник", бо вони зробили цю ракету дуже швидкою, ну, точніше модернізували. І за рахунок того, що вони її зробили дуже швидкою, вона згоріла в атмосфері. 

Ну, як може бути швидкою ця ракета?  Спитайте у будь-якого технічного фахівця з того ж КБ "Південного", Південмашу. Бойовий блок іде з чіткою швидкістю нижче першої космічної швидкості, тому що це балістична траєкторія…

А перша космічна, це скільки? 

7 км/с. А ця летить десь, ну, 3.700 там, 4.5. Цей бойовий блок, і він просто згорає у верхніх шарах атмосфери. От подивіться на будь-який "челнок" американський, він обклеєний весь керамічною плиткою. Точно такий самий матеріал на всіх головних частинах бойових блоків, щоб вони не згоріли. А кидати бойовий блок зі сміттям тільки, щоб воно важке було, і щоб за рахунок кінетичної енергії пришвидшувалось… Я ще раз кажу, 1 кг ваги залізячча дорівнює 1 кг тринітротулуолу на поверхні. Навіщо це робити? 

А якщо казати, що для ядерного боєприпасу точність цієї ракети, ну, досить пристойна. А як для бомби, коли зараз бомби з точністю два, півтора, пів метра падають, а тут якась сотня метрів - це безглуздя.

Давайте ще до одної теми. Ви, пане Миколо, працювали в центрі верифікації Збройних сил України і чи можете ви розказати, як відбувався контроль за виконанням міжнародних домовленостей з ядерного роззброєння? Тобто, чи були якісь складнощі, труднощі от в той момент в роботі з міжнародними партнерами? 

Ну, які міжнародні партнери? На чотирьох заводах Російської Федерації проводився розбір ядер і знищення ядерних боєприпасів, вивезених з території України. За кожним заводом були закріплені наші фахівці, котрі туди їздили і були під постійним контролем. Були формуляри на кожен ядерний бойовий блок, там розписана була вся історія цього бойового блоку, цього заряду. Український фахівець брав цей формуляр, звіряв всі компоненти і на чотирьох заводах Російської Федерації проходило знищення всіх цих складових частин ядерного бойового блоку. Номенклатура технічних боєприпасів була дуже велика, десь 50. 

А знищили все? 

Все. 

Тобто не може таке бути, щоб як, наприклад, зі стратегічними бомбардувальниками, що вони буцімто забирали їх для утилізації, а потім виявляється, що модернізували.

Ні, ні, ні, це правда. Вони їх не для утилізації забирали, а вони їх забирали для того, щоб поставити у себе на озброєння. Їх всього на той момент було в Радянському Союзі 19, ТУ-160-х, і всі вони були в Прилуках, у важкому бомбардувальному полку.

От вони їх і забирали тільки для того, щоб поставити на озброєння, це однозначно. 

А з ракетами такого не вийде?

Ха, з ракетами там дуже теж цікава історія була, коли в Хмельницьку зняли з бойового чергування 15А-35 ракет, злили компоненти ракетного палива і росіяни сказали, що ми їх заберемо і розрахуємося грошима. Ця ракета могла без нейтралізації до 90 діб бути. Тобто за 90 діб ми повинні були передати їх росіянам. Росіяни більше 90 діб витримали і ці ракети пішли як металолом. 

Ой, це в стилі. 

І там багато таких цікавих явищ було, про котрі може ще хтось розповість. Це в їхньому стилі. 

А давайте ще повернемося до того, чи можемо ми на тій базі, яка в нас залишилася, яка є, чи можемо виробляти ракети, не порушуючи якісь заборони? Наприклад, заборони про використання ракет середньої дальності?

Зараз режим договору про ракети середньої та меншої дальності не працює. Такого договору вже нема. Тобто ми можемо собі дозволити все, що завгодно. Від нуля і до, скажемо так, 12-13 тисяч км ми можемо робити все.

 Чому тоді не робимо?

Це не до мене питання, не я президент цієї держави. 

Ну, можливо, ви знаєте все ж таки, що заважає? 

Я твердо впевнений, що це недолугість нашої державної влади. Не може людина, шоумен гарний, котрий не служив в армії, не знає, що це таке… Всі, хто мене розуміють, вони розуміють. Без коментарів. 

Давайте тоді ще про інше. Ну, дивіться, все ж таки в Путіна є багато цих балістичних ракет, про які ви сказали, "Тополя" чи "Ярс", чи ще там щось. Чому я питаюся: вчора чи позавчора з'явилася інформація про те, що американці випробували на острові Гуам нову протиракетну систему, систему ППО, за допомогою якої збили балістичну ракету середньої дальності. Тобто чи є зараз такі системи ППО, які би дозволяли, ну, наприклад, західним партнерам збивати оці всі російські "Ярси",Тополі"?

Так, ці системи є.  В ізраїльтян і у американців є протиракетна система, дуже гарна, все у них є, працює. Шалених грошей коштує, але вона є. А якби у нас це було… я вам одну річ скажу. Це, ну, будемо казати так, медійний привід. Цей "Бояришник", він їм зовсім не потрібен. У них є комплекси, котрими вони зможуть нанести удар і по Європі, і по Україні, по будь-кому. Все в них є і вже стоїть на бойовому чергуванні. А це, ймовірно, медійний привід для того, щоб залякати Захід та наш український народ.

На вашу думку, чи залякали вони? Тому що мені інколи здається, що вони залякали, що Путін залякав отакими погрозами Захід ще задовго до того, як запустив цю ракету.

Тому що на Заході, коли ми говоримо: "Дайте нам це, дайте нам це, дайте нам це", попри всю ту допомогу, яку ми отримуємо і продовжуємо отримувати, і будемо продовжувати отримувати від них, ми часто чуємо у відповідь: "О, ні-ні, от, наприклад, цього ми не дамо". Наприклад, ті ж самі ракети ATACMS, які так довго нам не давали, тому що казали: "Це може вивести російську війну на новий рівень і можуть початися бойові зіткнення між Росією і НАТО".

Ось подивіться на те, як міняється свідомість на Заході: якби Путін застосував тактичну ядерну зброю десь в середині чи в кінці березня 22-го року, я твердо впевнений, Захід, опустивши хвіст, дивився би в очі Путіну, як ота собачка циркова. Це моє тверде переконання. Зараз же на Заході зовсім інша оцінка цих залякувань Путіна. Хто б міг подумати, що в нас в небі будуть літати F-16, що в нас будуть Абрамси ? Все в розвитку, все в динаміці, і те, що Путін може застосувати ядерну зброю… може. Застосує чи ні? Не знаю. Але думаю, що він може її застосувати. 

Ну добре, якщо ми захочемо отримати ракету, таку серйозну ракету, я не кажу з ядерною боєголовкою, але серйозну: за скільки часу ми її можемо отримати? Якщо, наприклад, почати, не з нуля, тому що нулі вже в нас колись починалися. От за скільки часу ми можемо отримати? 

Дивіться, десь на початку 2008 чи 2009 року була виставка зброї та безпеки на Броварському проспекті. Всі там бігають, дивляться бронежилети, рушниці, засоби зв'язку. А я дивлюсь і бачу такий цікавий засіб на столі стоїть.

Я підходжу і бачу квантовий оптичний гіроскоп. Аж стрепенувся фахівець, каже: "Так, звідкіля знаєте?".

Поясніть нашим глядачам і мені заодно, що таке гіроскоп? 

Це лазерний гіроскоп. Всі системи управління ракет були інерційні. А десь на початку 2000-х уже пішли лазерні гіроскопи, там зовсім інший принцип роботи, але більш точний. Час початку роботи значно менший, бо той розкрутити ще треба, а цей зразу включається. Я кажу: "О, який я щасливий, що я його побачив". Тобто наука і техніка України, якщо вона це зробила, вона запросто зробить будь-яку систему управління ракети, будь-яку. 

А цей гіроскоп, це я так зрозумів, це одна з таких важливих речей?

Це головна частина ракети! Я кажу: "Так, коли ракета буде?". Він каже: "Та, за рік, ну за півтора можна було б зробити, якби була політична воля". 

Який це рік був? 

Це десь 2009, десь отак. Це був мирний час. А зараз, я вважаю, що ми за пів року, якщо взяти сталінський метод роботи, ми мали б все це зробити. 

Тоді ще одне запитання. Сталінські методи роботи - це одне, але де знайти якесь приміщення, яке би не могла дістати російська ракета, яка знає, що в цьому приміщенні будуть виготовляти українську ракету. 

А що, у нас мало штолень десь в Карпатах? Є ж люди, котрі знають.