Результати атаки БПЛА на авіабазу "Енгельс": вибухи, детонація і стан бомбардувальників. Колонка Сергія Згурця

Сили оборони атакували російську авіабазу "Енгельс-2" у Саратовсьій області

Сьогодні, близько сьомої ранку, на російській авіабазі "Енгельс-2", розташованій у Саратовській області, стались потужні вибухи. Авіабазу було атаковано українськими безпілотниками. Цей аеродром є базою для двох полків важких бомбардувальників стратегічної авіації ворога, зокрема, Ту-95МС та Ту-160. Там також розміщені склади з авіаційними бомбами та крилатими ракетами. Україна не вперше завдає удару по цьому летовищу, по базі зберігання пального для цих літаків та нафтопереробному заводу, розташованому через річку Волга у цьому регіоні. Цього разу атака по летовищу здається була дуже результативною. Якщо давати оцінки з усіх відео, то вибухи й детонація боєприпасів були дуже потужні. У Генштабі ЗСУ підтвердили факт удару. Було заявлено, що в результаті успішної атаки дронів СБУ та ССО в районі аеродрому "Енгельс" було зафіксовано пожежу, вибухи й вторинну детонацію боєприпасів. 

Велика ймовірність, що йдеться саме про склади для авіаційних боєприпасів стратегічної авіації і не виключено, що також була знищена певна кількість крилатих ракет типу Х-101. На супутникових знімках цієї ділянки було зафіксовано контейнери, де зберігаються ці ракети. Звісно важко припустити, що ракети зберігаються в такому спорядженому стані тривалий час. Втім, не виключено, що саме ці ракети були заготовлені й могли використовуватись для оснащення літаків перед їхньою операцією. Тому, в будь-якому разі, дуже важливо, що вдалось вразити саме склади зберігання підготовлених до використання ракет.

Також на авіабазі "Енгельс-2" перебувало три бомбардувальники Ту-95 і два Ту-160. Це підтверджують OSINT-фахівці. Тому очікуємо більш повної інформації про наслідки удару по летовищу.

Окремі підрозділи Сил оборони використовують ШІ для планування та навігації на полі бою

СЕО та співзасновниця компанії Farside Вікторія Яремчук розповіла, що більшість рішень у компанії пов'язані з напрацюванням у сфері ШІ та машинного навчання. Також у компанії працюють з великими даними, які були зібрані з поля бою у співпраці з підрозділами Сил оборони України. Робота з великим обсягом даних з поля бою у поєднанні з алгоритмами ШІ дозволяють надавати рішення для навігації БПЛА. 

Яремчук розповіла, що найцікавіші рішення, над якими працюють в компанії, пов'язані з визначенням пріоритету цілей. За її словами, це дозволить надавати спеціалістам з розвідки та планування ведення бою інформацію, щоб краще спланувати й організувати план дій на полі бою. Своєю чергою це дозволить ефективніше використовувати всі типи безпілотних систем, а також будувати систему цифрових рішень. Яремчук наголосила, що у компанії є величезна кількість розробок, також вони співпрацюють з багатьма іншими компаніями.

Вікторія Яремчук зауважила, що для розвитку технологічних рішень для потреб ЗСУ у компанії звісно не вистачає ресурсів, а також цілісної підтримки системи компаній й стартапів, які працюють зі штучним інтелектом. Зокрема, підтримки комплексного підходу не лише до тестування, а й до реалізації та впровадження цих рішень. І мова йде не лише про окремі бригади, чи батальйони, а впровадження рішень в усі види військ Сил оборони України.

Окуляри віртуальної реальності як частина підготовки командира до планування й підготовки до виконання завдання

Вікторія Яремчук поділилась інформацією про те, що сьогодні в компанії активно працюють над системою визначення ворожих безпілотників у повітрі в реальному часі за допомогою новітніх напрацювань у сфері ШІ. Такі алгоритми дозволяють швидше і більше опрацьовувати інформацію в наближеному до реального часі. 

Яремчук також поділилась деталями про розробку компанії, якою вона особисто дуже пишається. Зокрема, коли командир підрозділу за допомогою окулярів віртуальної реальності завчасно може пройти ділянку, по якій потім йому доведеться вести свій підрозділ для завдання. Такий спосіб дозволяє командирам підрозділів краще підготуватись до реального бою на цій ділянці. Це дуже ефективна річ. За словами Яремчук, цей засіб використовується окремими підрозділами ЗСУ, зокрема, тими, які розуміють цінність технологічних застосунків, уважно готуються до планування місій та правильно готують евакуаційні маршрути. Це дозволяє максимально зберегти життя особового складу. 

Вона зауважила, що було б дуже добре впроваджувати такі рішення у різні види військ Сил оборони. Зараз використання такого засобу не дуже масове у Силах оборони, хоча, як пояснила Яремчук, є досить хороші ініціативи в Силах безпілотних систем.

Альтернатива супутникових даних для потреб ЗСУ

Вікторія Яремчук розповіла, що в компанії вже давно наголошують на тому, що потрібно орієнтуватись на напрацювання, які дають альтернативу супутниковим даним. Це потрібно, щоб уникнути складнощів, які були зумовлені зупинкою США у постачанні супутникових й розвідувальних даних Україні. За словами Яремчук, окремими рішеннями компанії вже користуються Сили оборони. Зокрема, створення 2D та 3D мап за допомогою розвідувальних дронів. Такий спосіб дозволяє швидко, дешево і якісно отримувати цифрові двійники території навіть без сателітних знімків. Звісно є нюанси щодо масштабу й впровадження процесів, які дозволять отримувати цифрові карти досить дешево й швидко. Оскільки це означає впровадження певних процесів у роботу Сил безпілотних систем. А такі зміни завжди вимагають певних бюрократичних та процесних змін. Втім, як зауважила Яремчук, такі ініціативи вже існують.

Деталі про життєвий цикл виробництва озброєння та військової техніки, який охоплює десять етапів

Виконавча директорка обʼєднання "Технологічні Сили України" Катерина Михалко розповіла, що ідея життєвого циклу озброєння та техніки виникла нещодавно. За три роки держава запровадила багато різних законодавчих ініціатив, які сьогодні дуже допомагають у галузі виробництва зброї. Проте, як зауважила Михалко, часто ці процеси не структуровані й не враховують певну методологію, з якою працює приватний сектор. Тому були прийняті рішення щодо методології, які показують державі, що потрібна не просто зброя і контракти на виробництво. Михалко розповіла, що існує 10 етапів методології виробництва зброї. Вони містять військові тести, розробку ідей, дослідження і потім отримання зворотного зв'язку від армії. Особливо важливо, щоб держава враховувала всі ці 10 етапів і процедури дійсно працювали так, як потрібно приватному виробнику.

Катерина Михалко розповіла, що за новою методологією у кожному етапі було виділено ключові виклики для галузі виробництва озброєння. Якщо говорити про найголовнішу проблему з контрактуванням, то вказується на важливість довгострокових угод, потрібен доступ до фінансування і саме тому приватні виробники хотіли б отримувати кошти не на казначейство, а на приватні рахунки компаній для того, щоб ефективніше їх витрачати. Михалко розповіла, що на кожному етапі дуже детально розписані їхні рекомендації й дуже важливо, щоб держава звернула увагу на нову методологію.

Катерина Михалко повідомила, що в першу чергу їхні напрацювання розраховані на уряд України. Зокрема, на Міністерство оборони та Міністерство стратегічних галузей промисловості. Також у компанії минулого року випустили "Путівник зброяра". Це роз'яснення для приватних компаній як працює держава у сфері виробництва зброї. Життєвий цикл озброєння є роз'яснення для держави як працює приватний сектор у галузі виробництва озброєння. Ці ініціативи допоможуть галузі порозумітись з державним замовником для того, щоб наша армія мала краще забезпечення саме локальною зброєю.

 За словами Катерини Михалко, "Технологічні сили України" постійно долучаються до робочих груп і це дозволяє набагато краще працювати щодо рекомендацій для поліпшення виробництва оборонно-промислового комплексу. У компанії розраховують, що коли різні державні органи матимуть ідентичні рекомендації від галузі, то буде легше скоординуватись для того, щоб життєвий цикл озброєння був якомога легшим.

Ініціатива Данії щодо фінансування українських виробників зброї мала позитивний вплив на галузь

Катерина Михалко також розповіла, що ще минулого року ряд компаній з обʼєднання "Технологічні Сили України" отримували фінансування у рамках ініціатив за формулою Данії, коли різні країни фінансували виробництво зброї на території України. Тоді модель працювала таким чином, що дофінансовувались поточні контракти, які підписав український замовник. Саме тому в компанії не завжди можуть знати чиє фінансування вона отримала. Втім, як зауважила Михалко, така ініціатива мала позитивний вплив на галузь.

Також Катерина Михалко додала, що приватні виробники відчувають, що державні підприємства мають ряд преференцій щодо виробництва зброї. Державним підприємствам за окремими пунктами набагато легше працювати. Зокрема, з вибуховими матеріалами. Тобто, бути державним виробником боєприпасів набагато легше, ніж приватним. За словами Михалко, є специфічні сфери, які до цього часу мають законодавчу перевагу на боці державних підприємств. Такий підхід потребує трансформації. Оскільки, багато ініціатив зʼявляється саме в приватному секторі.