Туреччина не відкриє протоку Босфор: патрулювання союзників у Чорному морі та нові загрози з боку РФ. Колонка Сергія Згурця

Роль Туреччини 

Андрій Клименко, керівник Моніторингової групи  "Інституту Чорноморських стратегічних досліджень", головний редактор видання BlackSeaNews вважає, що Туреччина не відкриє протоки Босфор до закінчення війни. 

"Щодо патрулювання, наразі це має казковий вигляд. У 2022 році українські експерти з безпеки разом з міністром оборони запропонували створення мінно-тральної групи з трьох країн: Туреччини, Болгарії та Румунії - для боротьби з мінами. Проте на 2024 рік було заплановано лише два виходи в море на тиждень - з 365 днів", - зазначив він.

За словами Клименка, патрулювання має бути здійснено з гідролокаторами для моніторингу повітряного та підводного простору через загрозу використання російських безпілотних катерів. Це складна робота, яку зараз виконують військово-морські сили України за допомогою малих засобів, зокрема швидкісних катерів, обладнаних протимінними та радіолокаційними засобами. Поки що ця робота успішна. При зміні цих напрямків наявність морського коридору може бути під загрозою.

Туреччина не хоче підвищувати ризики і триматиме протоки закритими, - сказав Клименко: "Там розуміють, що якщо пропустять військові кораблі, включаючи надводні кораблі українського флоту (чотири тральщики вже передані), а також військові кораблі країн НАТО, які не входять до складу Чорноморських держав, і частину кораблів Чорноморського флоту (ракетні, підводні човни, розвідувальні кораблі), які були відрізані від своїх баз у 2022 році через закриття проток, то ризик ескалації зросте".

У них є великі підводні родовища газу, які вони не хочуть піддавати ризику.

Туреччина розуміє, що в умовах війни, коли кількість військових кораблів та безпілотників збільшується, є ризик, що ракета або снаряд можуть потрапити в їхні морські бурові платформи на родовищі газу Сакар'я, на яке вони витратили 5-7 млрд доларів. Тому Туреччина буде всіма способами протидіяти таким варіантам.

Безпека у Чорному морі

Сьогодні прем'єр-міністр Британії перебуває у Сполучених Штатах. Попередньо були розмови про проєкт скерування європейських миротворців в Україну, а в драфті пропозицій, опрацьованих Францією і Британією, також є згадка про Чорне море. Йдеться про патрулювання певних сил у Чорному морі після припинення вогню або заморожування бойових дій.

З одного боку, є драфт пропозицій з боку Британії, але існує ризик, що оголошення таких варіантів припинення вогню може створити умови для повернення Чорноморського флоту до окупованого Криму та його домінування в західній частині Чорного моря. Війська можуть відновити активність, а наші далекобійні засоби враження втратять можливість здійснювати удари по об'єктах в Криму та на узбережжі Чорного моря.

Андрій Клименко вважає, що жодного перемир'я, найімовірніше, не буде. Щодо існуючих ризиків, варто зазначити, що Україна та її союзники в Британії та Франції не випадково лише сьогодні згадали про важливість морських аспектів. На морі останнім часом було спокійно, якщо не враховувати ракетні та дронові обстріли українських портових міст Одеси, Південного та Чорноморська.

"Під час так званого коридору ООН до наших портів в Одеській області заходило в середньому два судна на день, а впродовж 2024 року це було приблизно сім-вісім суден на день. Ця стабільна ситуація свідчить про успішну операцію Сил оборони України, зокрема Військово-Морських сил, щодо супроводу суден. Це комплексна, складна операція, про яку не говорять публічно щодня, що правильно. Вона забезпечує безпеку судноплавства у західній частині Чорного моря", - зазначив він.

Відомо, що 42 кораблі і катери Чорноморського флоту Росії були потоплені або пошкоджені внаслідок дій українських військових. Чорноморський флот боїться виходити з бази в Новоросійську, лише іноді здійснює обстріли і швидко повертається під захист.

Моніторинг використання Криму як платформи для обстрілів України також показує зменшення активності. Це результат ударів по окупованій території Криму нашими військами.

"Нам абсолютно не потрібно, щоб під час так званого перемир'я, під тиском Сполучених Штатів, Росія повернула свої сили до Криму, посиливши там ракетні комплекси та авіацію, відновивши контроль над західною частиною Чорного моря, як у 2022 році", - зауважив Клименко.

Також існують ризики, що Росія після шокуючих дронових морських атак безекіпажних катерів по її Чорноморському флоту, намагається розробити свої морські дрони, як надводні, так і підводні. Ця робота ведеться активно з використанням виробничих потужностей.

Коли більше 200 суден, з яких 90% не належать українським судновласникам, а належать 25 країнам світу, перевозять українські товари, зрозуміло, що цей експорт приносить Україні гроші, які йдуть на війну. Це створює незручності для противника, і вони будуть робити все можливе, щоб зупинити роботу цього морського коридору.

Питання щодо демілітаризації Криму та Чорного моря можуть бути нереалістичними, вважає  керівник Моніторингової групи  "Інституту Чорноморських стратегічних досліджень". 

"Після деокупації Криму там має бути міжнародна протиракетна база, щоб захистити Європу від російських ракет. Сьогодні демілітаризація Криму після його звільнення не потрібна Україні чи Росії, яка використовує його для контролю Чорного моря. Це можливо лише після військової поразки Росії", - додав він.

Щодо санкцій Європейського Союзу та Європейських країн проти "сірого" танкерного флоту Росії, змін у морському експорті нафти немає. Відомості про те, що деякі країни відмовляються обслуговувати танкери з санкційних списків, є неправдивими. Американські санкції були ефективними через ризик повторних санкцій. Санкції Великої Британії, Європейського Союзу та Канади мають декларативний характер. Для ефективності санкцій має бути заборона на користування морським простором тих країн та економічними зонами, сказав Клименко.

Ситуація на фронті: Курськ

Є три важливі напрямки, на яких ворог намагається тиснути: Північ, Захід і Південний Схід. За оцінками аналітиків, у районах Погребки і Лебедівки тривають бойові дії. Лебедівка розташована поблизу Свердліково, яке ворог нещодавно повернув під свій контроль. Ситуація ускладнюється тим, що від Свердлікового йде дорога до Суджі, а звідти – до Сум, де ворог намагається впливати на нашу логістику.

На трасі від Суджі до Сум є такі населені пункти як Писарівка і Юнаківка, де ворог намагається за допомогою дронів на оптоволокні полювати на логістичні маршрути ЗСУ. У відповідь українські військові завдають ударів фронтовою авіацією по об'єктах, зокрема групах операторів дронів, які намагаються атакувати нашу автомобільну техніку.

Сьогодні з'явилася новина, що КНДР відправила нові підрозділи до Російської Федерації, зокрема інженерні та розвідувальні, які раніше не використовувалися Північнокорейською армією. Ці дані базуються на інформації Південнокорейської розвідки, хоча конкретних деталей не наводили. Вони були отримані з посиланням на власні джерела в одному з південнокорейських медіа, де йшлося про те, що у січні та лютому до РФ перекинули близько трьох тисяч північнокорейських військових, але це ще не підтверджено.

Нещодавно керівники ГУР давали коментарі для південнокорейських масмедіа і заявили, що не спостерігається перекидання нових підрозділів з Північної Кореї. Проте Буданов і Скібіцький зазначили, що триває підготовка північнокорейців на російській техніці, яка може бути використана в зоні бойових дій. Наразі немає остаточного підтвердження перекидання нових сил з Північної Кореї, хоча спостерігається перекидання нової техніки, нових САУ та ракет КН-23, про що повідомляє українська розвідка.

Раніше в Курській області було розміщено 12 тисяч північнокорейських військових, з яких чотири тисячі втратили боєздатність.