Удар по оборонному підприємству РФ, ворожа ракетна атака на полігон НГУ та покращення мобілізації. Колонка Сергія Згурця

Удар по заводу напівпровідників у РФ

У ніч на 21 травня підрозділи Сил безпілотних систем у взаємодії з іншими складовими Сил оборони вразили оборонне підприємство в Орловській області - це Болхівський завод. Генштаб Збройних сил підтвердив досягнення району щонайменше десятком українських БПЛА. Зараз ми маємо зафіксовану пожежу в зоні цього підприємства. Детальні наслідки ще уточнюються.

З цікавого, там є відео, в тому числі з уламками наших дронів, які не підпадають під якісь попередньо відомі типи, ймовірно, це щось новеньке, яке також добре працює.

Саме цей Болхівський завод - це одне з провідних підприємств у РФ з виробництва і розробки різних напівпровідникових пристроїв і компонентів, які використовуються щонайменше на інших 20 російських підприємствах для виготовлення таких систем озброєнь, які на підприємстві до літаків Су, а також до ракетного озброєння на кшталт "Іскандерів" і "Кинджалів". І це підприємство знаходиться за 40 км від державного кордону з Російською Федерацією. 

Ворожа атака полігону в Шостці

Проте і ворог зараз завдає болючих ударів, болючих, бо є людські втрати. І сумно, що наслідки наших системних помилок якраз даються в знаки під час таких ворожих ударів.

Вчора приблизно о 16:15 за місцевим часом відбувся удар ракетою "Іскандер" по стрільбищу полку Національної гвардії у Шостці. Сумська область, це якраз ті 40 км, про які я казав раніше від кордону з Російською Федерацією.

На ворожому відео видно, що розвідувальний безпілотник перебуває у повітрі, слідкує за пересуванням наших військових, за стрільбищем і потім туди прилітає "Іскандер". Є вже заява командування Національної гвардії, де визнається загибель шести солдатів та поранення десятьох.

Командування розпочало внутрішнє розслідування та відсторонило командира підрозділу Нацгвардії, поки що невідомо якого саме підрозділу. Можливо, того, що відповідає за безпеку в повітряному просторі над цим полігоном, який, ймовірно, знав про те, що в повітрі перебуває ворожий розвідувальний дрон. Проте не скасував ні бойову підготовку, ні вжив заходів для збиття цього дрона.

У Нацгвардії запевнили, що командування і правоохоронці дадуть оцінку для дій усіх посадових осіб і цього розслідування цього трагічного випадку. 

Але, на жаль, такі випадки трапляються вже не вперше, і тому вже є необхідні процедури, необхідні розпорядження щодо дій в умовах загрози повітряних ударів, які, власне, унеможливлюють скупчення особового складу. Але бачимо, що є така трагічна реальність. І не виключно, що там якраз йшлося про абсолютно молодих бійців, які проходили підготовку якраз в навчальному батальйоні Національної гвардії, здійснювали стрільби на цьому полігоні.

Скупчення росіян на Харківщині 

Це північ, де зараз ворог активізує бойові дії. Сьогодні, до речі, начальник штабу 13-ї бригади оперативного призначення "Хартія" Андрій Помагайбус повідомив, що Російська Федерація нарощує особовий склад поблизу державного кордону на Харківському напрямку. І це може свідчити про підготовку до нової фази активних штурмових дій.

Нагадаю, що два тижні тому бригада "Хартія" якраз звітувала, що вибила противника з ділянки на північ від Липців, від лісового масиву, який ворог охрестив назвою Берлін. Це був успіх цієї бригади Національної гвардії.

А зараз начальник штабу 13-ї бригади говорить про те, що ворог намагається перейти до нової фази активних бойових дій. Використовує і бронетехніку, і живу силу для накопичення і для атаки, також використовує і артилерію, і дрони.

У будь-якому разі розуміємо, що ці загрози противника є вкрай небезпечними. І, думаю, що якраз заходи протидії ворожим дронам на оптоволокні, про що говорить начальник штабу, знову виходять наперед план для того, аби мати якісь засоби і способи протидії ефективні російській тактиці і ефективній українській тактиці. Тому що з обох сторін зараз використовується доктрина кілзони, коли за рахунок дронів, власне, унеможливлюється і логістика, і поповнення особового складу на тих чи інших ділянках.

Як покращити мобілізацію в Україні

А далі поговоримо і про фронт, і скоріш про особливості військової служби в українських умовах, як забезпечити якісні зміни. Про це ми поговорили з підполковником Павлом Кишкарем, це головний спеціаліст командування Сухопутних військ. 

Зауважимо, те, що розповів Павло Кишкар, його особиста думка, а не думка командування Сухопутних військ, аби уникнути будь-яких ризиків з точки зору оцінки ситуації. 

20 квітня я мав тривалу розмову з Віктором Кевлюком, це експерт Центру оборонних стратегій. Який говорить про те, що в умовах, коли противник намагається просуватися, треба вживати низку заходів, які стосуються і системи протиповітряної оборони, і роботи дронів. І серед іншого він сказав про те, що треба розгортати інформаційну кампанію на підтримку мобілізації в Україні, бо це вкрай важлива проблема.

Ми розуміємо, що особового складу на лінії зіткнення не вистачає, хлопці й дівчата, які тримають оборону - це герої, але їм потрібна суттєва підтримка. І тому виникає питання, що нам робити з мобілізацією, чи є якісь кроки, які можуть покращити цей процес?

"Дійсно, це лише моя особиста думка, як громадянина. Насправді моя позиція вже майже рік не змінилася. Три основні напрямки, які дозволять мобілізацію перетворити на щось більш ефективне, ніж те, що ми бачимо зараз. Перше - це визнання того, що діюча система є неефективною. Друге - це початок роботи за кордоном в тих умовах, в яких зараз перебувають як громадяни України, так і не громадяни, іноземці, які бажають захищати Україну. І третє - це направлення на фронт підготовлених, гарно екіпірованих чоловіків, які зараз перебувають на службі в державі Україна, але перебувають в інших відомствах, ніж Збройні сили України. Я вважаю, що залучення чоловіків призовного віку Міністерства внутрішніх справ та інших відомств: НАБУ, ДБР, воно на часі", - зазначив він.

Павло Кишкар зауважив, що це в тому числі елемент довіри українського суспільства до системи державного управління, яка погоджується з тим, що всі чоловіки призовного віку мають відслужити у війську: "В тому числі й ті, які перебувають в інших відомствах і структурах, але віддали вже присягу народу України та мають служити в перших рядах, а не в останніх". 

"Це моя позиція, вона незмінна вже понад два роки. Я її повторюю у ваших ефірах також. Вважаю, що це ефективно б змінило ситуацію. Перше - повернуло б довіру, друге - змінило б кількісні показники залучення чоловіків до проходження військової служби", - сказав він.

Не можу не підняти тему ролі ТЦК. З одного боку вони відповідають за плани з мобілізації, з іншого боку ми читаємо повідомлення про хабарі працівникам ТЦК і в Одесі, і в Харкові, і у Львові, буквально нещодавні публікації. Частина парламентарів наголошує на тому, що недостатній громадський чи парламентський контроль за ТЦК.

"Моя позиція так само незмінна вже понад кілька років. Ми перше - маємо змінити слово мобілізація на рекрутинг, друге - починати платити людям справедливі гроші за проходження військової служби. Якщо треба відшукувати той ресурс задля того, щоб стимулювати людей йти до військової служби. Можна розширити цей набір різних стимулюючих речей, як уникнення сплати податків деяких, або ж надання земельних ділянок. Я думаю, що на це можна достатньо широко подивитися. Щодо роботи ТЦК. Я прихильник не боротьби з корупцією, а унеможливлення корупції. І ці системи є, системи третього тисячоліття передбачають наявність електронних реєстрів, електронного ведення військового обліку, перебування на військовій службі. Ведення медичних карток і інших речей, які впливають на те, щоб людина проходила або не проходила військову службу відповідно до деяких своїх параметрів і соціального стану", - розповів Павло Кишкар. 

Також він зауважив, що змінив свою позицію стосовно економічного бронювання від мобілізації в Україні. 

"Я, до речі, був категорично проти щодо фінансової мобілізації, чи відкупу від мобілізації, чи фінансування армії за рахунок тих людей, які розвивають економіку і мають можливість внесення певних грошових коштів. Я кардинально змінюю свою позицію, адже це ті люди, які і так мають можливість відкупитися. І краще б це було в офіційному руслі, ніж те, що ми застимулюємо корупцію фактично на рівні ТЦК. Тому позиція моя кардинально змінюється. І я підтримую введення так званої відстрочки за фінансовими параметрами, бо це все одно працює, просто в нелегальний спосіб, в спосіб кримінальний фактично. Тому треба це максимально швидко розглядати і дозволяти бізнесу саме так спілкуватися з державою", - сказав він. 

Довіра до командування 

Ще одна проблемна вертикаль чи проблемна складова - це, коли в мас-медіа з'являються публікації або звернення від наших офіцерів, які говорять про те, що вище військове керівництво неефективно планує операції, це супроводжується втратами.

Зокрема ми говоримо про командира батальйону 47-ї окремої бригади "Магура" Олександра Ширшина, який спочатку зробив на своїй сторінці у Facebook це повідомлення, а потім сьогодні пояснював, що насправді йдеться про те, що він використовував всі можливі шляхи донесення цієї інформації, крім публічного варіанту. І це був його, власне, крайній варіант вплинути на ситуацію.

"Ми вчимося воювати 11 років, не все в нас вдається, і ворог не такий насправді простий, він теж вчиться і навчається. Я спосіб медійного вирішення проблем з управлінням не підтримую. Я вважаю, що треба боротися всередині системи, наскільки це можливо. Розумію розпач і розумію, що у мене такі етапи теж є в діяльності службовій. І, звичайно, що хочеться вийти та всім нагнути матюків за ті чи інші промахи, але, по-перше, це на пряму пов'язано з діяльністю ворога. Друге, дійсно, є нюанси щодо залучення тих чи інших ефективних і неефективних командирів на тій чи іншій позиції. Але це відповідальність і по життю відповідальність і головнокомандувача, і верховного головнокомандувача, і командувачів видів Збройних Сил. Тому їм цю відповідальність нести з собою", - зауважив він.

Павло Кишкар наголосив, що вони достатньо компетентні, аби робити правильні з того висновки.

"А щодо конкретного випадку, я командира, звичайно, по суті розумію, але форму донесення не підтримую. От така моя позиція, треба боротися. У нас немає інших Збройних Сил, у нас є ті Збройні Сили, в яких ми зараз проходимо службу, в них треба боротися, пояснювати, доносити. І ще раз кажу, ми теж зріз суспільства, ми теж неідеальні, в нас купа недоліків як всередині системи управління, так і в кожного з нас. Але треба шукати елементи об'єднання і об'єднання навколо конкретних бойових задач. Я думаю, що ми здатні на таке об'єднання. Це стосується не лише військових, а й суспільства загалом. Є купа проблем, розривів. І я думаю, що і зазначений командир знайде в собі силу продовжити боротьбу з російським окупантом", - вважає він. 

Технологічні рішення у війську

Ми говоримо про те, що нам потрібен мотивований, навчений особовий склад, потрібне ефективне управління. Звісно, все це має спиратися на зброю і на технологічні рішення. І Павло Кишкар, і я залишаємося прихильниками максимально широкого розвитку технологічних рішень в різних напрямках, але таке враження, що ми починаємо впиратися в якусь стелю можливостей. У противника начебто і “шахеди” модернізуються, з'являються нові зразки, а наш потенціал, таке враження, окрім заяв про появу дронів різного призначення і таке інше, не відчуваємо часом цього потужного руху вперед. 

"Я лише завершив декілька зустрічей, від людей, які в системі, які хочуть нарощувати виробництво, лише позитив. Шкода, що воно до фронту так пізно доходить. І я можу пояснити чому. Бо в системі, в тому числі військового управління, Міноборони та Генерального штабу занадто багато задубльованих функцій. Якби до кожного процесу пан президент, як верховний головнокомандувач, знайшов в собі сили призначити конкретну людину. Ну, зокрема, Сухаревський відповідає за напрямок БПЛА. І не цікавить, тобто є довіра, на ній все будується, в нього є повне повноваження на закупівлю чи розвиток того чи іншого напрямку з БПЛА. Чи-то на зараз такі популярні оптоволоконні дрони чи інші, чи великі бомбери, чи діпстрайки, то його вже рішення буде, як це розвивати", - зазначив він.

На жаль, у нас система не змінилася. Ми досі живемо в системі координат мирного часу, вважає Павло Кишкар. 

"Я наполягаю на цьому. Тобто, якби ця система стислась, треба було б вигнати з органів управління сотні і сотні людей. На жаль, цього не відбувається. Система зашкарубла, радянська і дуже довготривала. І це не змінилося. Я звертаю увагу це багато разів і в наших ефірах на те, що система управління потребує докорінних змін. У кожного процесу має з'явитися прізвище, ім'я і по-батькові. Тоді, якщо президент довіряє цій людині, якщо вона пройшла певний бойовий шлях і має відповідні знання, навички, вміння, я впевнений, що не буде в цьому перестороги. Так, є думки, що це будуть якісь корупційні зловживання. Але якщо одна людина відповідає за цей напрямок, то не може бути сумнівів, хто першоджерело цієї корупції, якщо, не дай Боже, таке трапиться", - зауважив він.

Водночас він вважає, що сама система персональної відповідальності і є запобіжником до будь-яких корупційних проявів. 

"Зате, до прикладу, я максимально прагматично на ці ситуації дивлюся, у нас є високотехнологічне виробництво, в тому числі в системі Укроборонпрому. І воно завантажене на 5-10%. Це я стосовно БПЛА кажу. Приблизно, я розумію, що точно я не можу сказати на скільки відсотків, але уявіть масштаби недозавантаженості підприємств, які є головними виконавцями в структурі державних органів управління і державного сектору економіки. От уявіть собі масштаби, якби всі ці технології і дрони з'явилися на фронті, скільки б життів ми зберегли, наскільки простіше солдату було. На жаль, поки таких прізвищ за напрямками не з'явилося. Система не хоче себе скорочувати, хочуть і далі масштабувати органи військового управління, а тому і такі затримки в системі пошта навчання зброї. Технологічна перевага, нагадую, у нас над ворогом. Так, росіяни вчаться, і ця перевага не така велика, але вона є. Поки прізвище, ім'я і по-батькові не з'явиться, цього не буде. Будуть тільки знову створюватися якісь органи управління, якісь центри масштабування, ще щось, але не буде самого боєприпасу на лінії фронту. Я думаю, що без скорочення, без примітивізації прийняття рішення ми не обійдемося", - наголосив Павло Кишкар. 

Не можу не згадати про долю наших керованих авіаційних бомб, тому що крайня наша розмова стосувалася якраз цього напрямку і можливості реалізації цього проєкту. 

"Я можу лише сказати, що напрямок розвивається на цьому можливості розказати більше. Немає, зрозумійте мене правильно. І напрямок цікавий, багато є винаходів, є ракетні якісь рішення. Ну, тобто це питання більше до реалізації вже на полі бою. Хай це буде таємницею і несподіванкою для ворога. Я думаю, що саме так воно і буде найближчим часом", - сказав підполковник, старший офіцер командування Сухопутних військ ЗСУ Павло Кишкар.