Ядерні навчання НАТО 2025: як Захід діятиме проти "нових деструктивних технологій"

Російські провокації дронами біля північних європейських аеропортів та незграбний прохід Північним морем російського дизельного підводного човна у надводному положенні разом із буксиром  не завадили початку у визначений час щорічних ядерних навчань Steadfast Noon цього разу у Нідерландах. НАТО традиційно стверджує, що навчання не прив’язані до поточних подій. Але вони напевно прив’язані до стратегії, розрахованої на десятиліття. 

Винищувач F-16 Fighting Falcon ВПС США, фото: defensenews

Steadfast Noon 2025: що, де, коли

Steadfast Noon 2025 тривають з 13 до 24 жовтня.

Як і під час попередніх ітерацій, ядерну зброю безпосередньо не використовують: відпрацьовуються колективні процедури зберігання та застосування. 

Базовий хаб навчань — авіабаза "Фокель" (Volkel) у Нідерландах, одне з місць базування американської ядерної зброї в Європі. Додатково залучено компоненти авіабаз із ядерною зброєю — "Кляйне-Брогель" (Kleine-Brogel) у Бельгії та "Лейкенгіт" (Lakenheath) у Великій Британії, де віднедавна знову базується американська зброя, а також "Скридструп" (Skrydstrup) у Данії, яку використовують для неядерної підтримки ядерних місій.

Зона проведення навчань — північний захід Європи й повітряний простір над Північним морем. 

Участь у навчаннях беруть 14 країн НАТО, залучено близько 70 літаків та близько 2 000 військових. Це дещо, але не кардинально більше, ніж у попередні роки. 

У жовтні 2024 року навчання також проходили над Бельгією, Нідерландами, Данією, Великою Британією та Північним морем. Тоді було залучено понад 60 літаків із 13 країн і приблизно 2 000 учасників. 

У 2023 році до навчань над Італією, Хорватією та Середземним морем також було залучено близько 60 літаків із 13 країн. Восени 2022 року у навчаннях над Бельгією, Північним морем і Великою Британією брали участь близько 60 літаків із 13 країн, тож цьогорічний показник є вищим.

Бойовий літак Hornet, фото: gettyimages

Як вплинули на характер нинішніх навчань останні провокації Росії проти НАТО?

Зрозуміло, що ця "ядерна армада" не реагуватиме на заліт невідомих дронів: її цілями є важливі російські об’єкти, ураження яких неможливе іншим способом. Проте несподівані російські дрони й "кульгаві" (за висловом генерального секретаря НАТО) російські дизельні підводні човни збільшують  ризики для проведення операції з використанням ядерних сил. Тож у  певному сенсі РФ допомогла НАТО зробити легенду навчань Steadfast Noon реалістичнішою.

Які сили залучені в навчаннях

Цього року, як і у попередні, у повітрі свої завдання відпрацьовують літаки країн НАТО, призначені як для власне ядерних місій (як вже згадувалось, під час навчань наявність ядерної зброї імітується, сама зброя залишається у сховищах), так і в неядерній ролі, що підтримує виконання ядерних операцій. Одне неможливе без іншого, і разом це частина інтегрованих ядерних операцій НАТО, у яких ядерні й неядерні країни виконують визначені для них ролі.

Безпосередньо призначені для операцій з ядерною зброєю літаки (dual-capable aircraft, DCA) цього разу вперше включали чотири американські F-35 (раніше долучалися старіші американські F-15 у ядерній ролі та стратегічні бомбардувальники B-2). У безпосередній ядерній ролі були також уперше представлені придбані у США F-35 Нідерландів, розгорнуті на базі "Фокель". F-35 сертифікований для новітніх американських ядерних авіабомб B61-12. Також у ядерній ролі були представлені старіші німецькі Tornado, сертифіковані для попередніх версій B61, які ще певний час базуватимуться в Європі, доки їх повністю не замінять на найновішу версію.

літак F-35 ВПС Нідерландів, фото: gettyimages

Авіація підтримки ядерних місій включала данські F-35 у неядерній ролі, німецькі Eurofighter, польські F-16, фінські F/A-18, шведські Gripen. У термінах НАТО це позначається як SNOWCAT (Support of Nuclear Operations with Conventional Air Tactics) — ескорт ударних бортів, протиповітряне прикриття району, розвідка та зв’язок. Сюди ж належать заправники, літаки управління та розвідки, які переважно працюють із бази "Скридструп" у Данії, зокрема E-3A Sentry країн НАТО (спостереження й управління) та KC-135 Stratotanker (дозаправлення в повітрі).

 Значний акцент навчань також припадає на безпеку наземної логістики ядерних сил, тобто відпрацювання систем і процедур фізичного захисту.

Основний операційний склад повітряних сил, заявлений у навчаннях Steadfast Noon 2025

Що нового у  Steadfast Noon 2025 

Принципово новий елемент 2025 року — врахування появи так званих "нових деструктивних технологій" (emerging & disruptive technologies,  скорочено EDTs), зокрема безпілотників. 

Що таке "нові деструктивні технології" та як вони можуть застосовуватись саме у ядерних сценаріях?

NATO визначає EDTs як інноваційні технології, що:

змінюють спосіб проведення військових операцій, структуру збройних сил і стратегії оборони; 

можуть мати подвійне призначення — і для цивільних застосунків, і для військових; 

включають такі технологічні напрями, як штучний інтелект, автономні системи, квантові технології, біотехнології, гіперзвукові системи, передові матеріали, комунікаційні мережі (5G і далі) та всі інші технології, що можуть суттєво змінити баланс сил. Потенційні противники розвивають технології дуже стрімко, EDTs дозволяють НАТО зберігати "запас технологічних можливостей" і адаптуватись до нових загроз. 

І якщо противник застосовує свої  EDTs, НАТО випробовує у ядерних навчаннях власні – від захисту ядерної зброї та об’єктів до моделювання атак із застосуванням гіперзвукових систем, використання AI для симуляцій кризових ситуацій, щоб тренувати реакцію на несподівані загрози,   свого роду "чорні дзвони". До цього можна додати квантові комунікації, технології швидкого виявлення ядерного, радіаційного випромінювання чи хімічної/біологічної зброї у випадку її застосування. І це ще не буде вичерпним переліком опцій, які можна відтестувати на навчаннях такого масштабу. 

Відповідно, тоді як потенційні противники розвивають технології дуже стрімко, EDTs дозволяють НАТО зберігати "запас технологічних можливостей" і адаптуватись до нових загроз. 

Спрощено кажучи, EDTs допомагають реалістично імітувати різноманітні сценарії ядерної та іншої ескалації противником і перевірити готовність.

Одна з  відповідей на нові виклики - нова "ядерна пара"

У центрі цьогорічного сценарію — зв’язка "новий носій + оновлений боєприпас": новітній F-35A, сертифікований для новітньої ядерної авіабомби B61-12. Під час навчань усі польоти виконуються без реальних ядерних боєприпасів.

Національна адміністрація з ядерної безпеки США на початку року заявила, що B61-12, сертифіковану для бойового застосування, почали розгортати в Європі замість попередніх модифікацій B61-3/-4. Нова версія має керований хвостовий модуль, що підвищує точність і дозволяє використовувати менші потужності заряду (B61 — зі змінною потужністю, визначуваною під конкретну місію). Одночасно з розгортанням B61-12 у Європі замінюватиметься парк літаків союзників — зі старіших Tornado, F-16 і F/A-18 на F-35.

Вважається, що в Європі перебуває близько 100 із 200 наявних у США готових до застосування бомб B61. За неспростованими публічними оцінками, вони розміщені на шести базах у п’яти країнах: "Авіано" (Aviano) і "Геді" (Ghedi) в Італії; "Бюхель" (Büchel) у Німеччині; "Кляйне-Брогель" (Kleine-Brogel) у Бельгії; "Фокель" (Volkel) у Нідерландах; "Інджирлік" (Incirlik) у Туреччині. Ще приблизно 100 B61 розгорнуті на території США; їх, імовірно, замінюють на нову версію швидше, ніж у Європі, для уніфікованого використання зі стратегічним бомбардувальником B-2 та його наступником B-21. Основний театр можливого застосування для цих бомб — Далекий Схід, але за потреби вони можуть посилювати сили НАТО в Європі.

До повної заміни на B61-12 в Європі перебувають B61 версій 3 (0,3–170 кт ТНТ) і 4 (0,3–50 кт ТНТ). Протягом кількох наступних років їх мають замінити на B61-12, створену на базі B61-4. Нова бомба має таку саму діапазонну потужність, але значно вищу точність і можливість застосування в режимі stand-off (автономне наведення та влучання після відділення від літака без додаткової участі екіпажу). Вважається також, що B61-12 має обмежені функції "занурення" в ґрунт, однак це не спеціалізований пенетратор для цілеспрямованого ураження підземних цілей, як передбачалося для B61-11, яка зрештою не стала "єдиною універсальною" версією, на відміну від нинішньої концепції для B61-12.

авіабомба B61-12, фото: newsreleases.sandia

Бойові літаки США та європейські носії, сертифіковані під B61-3 і B61-4, також сертифіковані для застосування B61-12. У перспективі вся європейська ударна авіація, залучена до ядерних місій НАТО, має бути уніфікована на базі F-35. Це виклик для держав, які прагнуть зберегти ключову роль у ядерній місії Альянсу. Німеччина тривалий час опиралася закупівлі F-35, але зрештою погодилася в межах глибокого перегляду оборонної політики. 

Проблемною в системі ядерного планування НАТО лишається майбутня роль Туреччини: на її території може бути до половини європейського арсеналу B61, але якщо США не розблокують закупівлі F-35, розміщені в Туреччині B61 з часом не зможуть бути призначені для турецької авіації (окрім допоміжної ролі). 

Так чи інакше, останні два роки навчання Steadfast Noon зосереджені на півночі Європи, де переоснащення ядерних сил триває швидше, а російські загрози інтенсивніші.

Операції НАТО йдуть за планом: що вже показали Steadfast Noon 2025

Попри російські дрони та підводні човни, ядерні навчання НАТО Steadfast Noon 2025 розпочалися і йдуть за планом, без застосування реальних ядерних боєприпасів. Альянс наголошує на рутинності вправ і прозорості там, де це доречно, та відпрацьовує безпечне функціонування оновленої ядерної інфраструктури на землі. Це включає системи й процедури фізичного захисту місць зберігання ядерної зброї та базування авіації для виконання ядерних місій з урахуванням нового спектра потенційних загроз, зокрема продемонстрованих РФ у широкомасштабній агресії проти України та у гібридній війні проти Європи та США.

В підсумку можна сказати: що б РФ не робила, це робить НАТО сильнішим. Принаймні якщо відштовхуватися від мінімального рівня готовності, до якого було знижено союзний потенціал на момент початку агресії РФ проти України у 2014 році. Зокрема, сильнішим стає і ядерний компонент. 

Іншими словами, РФ, здається, зробила все, щоб Східна Європа розпочала переозброєння; щоб Фінляндія і Швеція вступили до НАТО; щоб Німеччина припинила розмови про виведення американської ядерної зброї та почала власне переозброєння; зрештою, щоб теоретичні напрацювання Альянсу щодо готовності протидіяти новітнім деструктивним технологіям стали практичною необхідністю.

З головних підсумків  Steadfast Noon 2025, що є вже на сьогодні, варто відзначити ключові.

запуск авіабомби B61-12, фото: lanl.gov

У навчаннях відпрацьовано нову "ядерну пару" F-35/B61-12 на півночі Європи. Перевірено наземну інфраструктуру із залученням сил нових союзників — Фінляндії та Швеції. Перевірено функціональність ядерного компонента в Німеччині, який, імовірно, є наступним у модернізації після британського та нідерландського.

Нарешті, усе це зроблено за "сприяння" російських дронів та дизельного підводного човна. Останні на кшталт "вакцини" проти європейського пацифізму, дозволили НАТО відпрацювати протидію новітнім деструктивним технологіям, що можуть застосовуватися у війнах нового покоління.

Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (CDI), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.