Міністр з фейсбука

Авакова часто за це критикують, мовляв, не про те пише, не тих арештовує, не тих призначає. У нас, взагалі, останнім часом завдяки соціальним мережам з'явилося багато глибоких фахівців у різних сферах. Одні радять Міністру оборони, з якого флангу наступати, не маючи жодних даних розвідки, інші радять прем'єр-міністру, що саме потрібно сказати Путіну, щоб він нам здався. Читаючи всі ці безвідповідальні поради, згадую постійно Жванецького: "Давайте рассуждать о крахе и подъеме Голливуда, не видя ни одного фильма. Давайте сталкивать философов, не читая их работ. Давайте спорить о вкусе устриц и кокосовых орехов с теми, кто их ел. До хрипоты, до драки, воспринимая вкус еды на слух, цвет на зуб, вонь на глаз, представляя себе фильм по названию, живопись по фамилии, страну по «Клубу кинопутешествий», остроту мнений по хрестоматии". Соціальні мережі справді змінили все наше життя і надали такі можливості кожному, про які годі мріяти. Чи міг хтось уявити, що Захарченко спілкуватиметься з кимось у фейсбуці. Луценко спілкується. І Аваков теж. Пише те, що може, як відчуває, щиро і відкрито, пише не все, що може сказати. Така робота. Причин, чому щось повідомити не можна, багато. Не можна розкривати таємницю слідства, не можна провокувати агресора, який лише цього і чекає. Але є набагато страшніші "не можна" у міністра. "Не можна" розвалювати коаліцію. А для багатьох це означає, що можна, шантажуючи міністра, вимагати поставити "свого" міліціонера в область, або його заступників. "Не можна" негайно арештувати негідника, якщо його друг гарантує безпеку у східному регіоні. "Не можна" навіть відреагувати на величезне інтерв'ю сепаратиста, бандита та організатора "тітушок", який сьогодні робить з себе найбільшого патріота на великому загальнонаціональному каналі, якщо олігарх, що цим каналом володіє, спонсорує дружні фракції. Наша політика ще не вилікувалася від 23-річної спадщини олігархічно-корупційного диктату. Тому міністру Авакову не просто. Кожен день виникає бажання написати заяву, скинути з себе цю відповідальність, яку несеш за рішення політичних керівників, але інша відповідальність перемагає. Відповідальність перед громадянами, які, можливо, ніколи її не оцінять. 

Сьогодні міністр Аваков був на базі підрозділу внутрішніх військ Омега під Києвом. Зараз це база створеної ним Національної гвардії. Ідея Національної гвардії  - справжнє явище, яке багато хто ще не усвідомив. В одних підрозділах служать бійці сотень самооборон Майдану і колишні міліцейські спецпризначенці. Ще вчора вони стояли по різні боки барикад. Міліцейське начальство кинуло туди своїх підлеглих з вимогою порушувати присягу, атакувати власних співгромадян, захищати найбільших в Європі корупціонерів. Але серед цих тисяч людей в міліцейській формі більшість не порушували закон і відмовлялися воювати з українцями. Тому що вони теж українці. Ідуть слідчі дії. Будуть покарані убивці невинних людей. Разом з Головою люстраційного Комітету Єгором Соболєвим Аваков готує програму люстрації співробітників міністерства. Але вже сьогодні, коли бачиш, як бійці самооборони шикуються разом з колишніми міліціонерами у спільних підрозділах Національної гвардії перед трибуною, на якій стоїть секретар РНБО Андрій Парубій, то розумієш, що жодному зовнішньому ворогу Україну не перемогти і ніколи вже українці стріляти один в одного не будуть. 

Арсен Аваков - мій друг. І не лише у фейсбуці. Я завжди мріяв, щоб Україну, як Польщу чи Чехію, очолювали люди, які люблять читати книжки. Нарешті це починається.