Що дасть кримським татарам визнання їх корінним народом

Тейфук Гафаров, керівник юридичного управління Меджлісу кримськотатарського народу

- Це дає нам право як корінного народу на самовизначення, право на автономне самоуправління. Право на повноцінну участь за власним вибором у політичному, економічному, соціальному і культурному житті держави на території проживання. 

Військова діяльність не може вестись на території проживання корінного народу без його згоди чи прохання про це.
Право корінного народу на швидке рішення в рамках справедливих процедур врегулювання конфліктів та суперечок про державу іншими сторонами.

Окрім цього, це дає повноцінну участь, гарантованість присутності у відповідних органах влади, зокрема, у Верховній Раді Криму. У нас на сьогоднішній день могла б бути представленість згідно з нашою чисельністю. Це б гарантувало нашу участь.  А в нас була виборча процедура на загальних підставах, і потрапити було складно. А так буде гарантовано нашу участь в роботі цих органів. І відповідно, наші інтереси будуть представлені.

Це не нове, ми давно про це говорили.  Але про нас згадали лише зараз, після нашого відповідного звернення. 
Є багато питань за якими ми отримуємо переваги.

Це  моя думка як юриста, а не як працівника Меджлісу:  Насправді те що зараз робить Верховна Рада – після нашого звернення про нас згадали і почали ці питання вивчати.
 

Наталя Тужеляк, юрист «Моріс Груп»

- Ухвалена сьогодні постанова – є по структурі і по суті регулюючим документом, який надасть можливість і подальші гарантії для того, щоб прийняти ряд інших нормативно-правових актів і, так само, регулятивних актів, почати процес законодавчого приєднання України до декларації ООН «Про права корінних народів» і таким чином гарантувати кримським татарам статус корінного народу України.

Що це буде означати?  Крім цієї постанови  (вона за своїм характером є більш регулятивного, загального характеру) є ще проект закону, внесений народним депутатом Геннадієм Москалем «Про статус кримськотатарського народу», який пройшов процедуру , отримав висновок, отримав реєстрацію за реєстраційним номером №4433 від 13 березня 2014 року. Цей проект закону більш деталізує сьогоднішню постанову, визначає що таке статус, що ми маємо на увазі, коли говоримо, що кримські татари є корінним народом України.

Проаналізувавши цей проект закону, можна сказати, що є там питання щодо цього нормативного акту. Перш за все – приєднання України до декларації ООН «Про права корінних народів». Ну є вже певна база, є закон діючий про національні меншини, так само, як є ряд постанов Кабміну. Корінний народ – це історична батьківщина, тобто Крим; це гарантії самобутньої мови і культури; традиційні етнічні інституції; органи виконавчої влади (ми говоримо тут про народні збори - Курултай  і виконавчу владу - Меджліс кримських татар); і відсутність  етнічно-тотожної національної держави (тут ми маємо на увазі, що кримські татари не мають своєї етнічної національної держави). Тобто спостерігається уніфікований підхід до визначення кримськотатарського народу корінним - потрібна більша деталізація.

А стосовно розширення повноважень в мене є дуже багато питань. Щодо етнічної культури, охорони спадщини, підтримки системи освіти, кримськотатарської мови – все це потребує подальшого врегулювання, воно є в цьому проекті. Щодо участі в законотворчій діяльності – ні в проектах, ні в інших законотворчих актах в Україні немає механізму участі представницьких органів кримськотатарського народу в ухваленні певних законодавчих актів. Конституція АРК на сьогодні не визначає кримських татар корінним народом. Тобто, ні національні збори, ні виконавчі органи кримських татар не є представницькими органами кримського народу. Тут дуже багато може бути зловживань, коментарів. Верховна Рада прийняла постанову, але надалі регуляторний процес має продовжуватися, щоб все це привести до відповідності з іншими нормативними актами.

І останнє – це участь у виборчих органах. Немає гарантованого представництва за національним принципом. В цьому проекті натомість визначається 33% у Верховній Раді АРК. Тобто 33% повинно бути в органах державної влади і відповідно брати участь у законодавчому процесі. Але закон про державну службу, закон про державну службу в органах місцевого самоврядування і конституційний принцип – це незалежно від походження, соціального, майнового статусу, національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань в нас не було обмеження щодо представництва в органах державної влади. А тут є чітка квота – 33%. Звідки така квота з’явилася, надалі мабуть буде більш деталізовано Кабміном і якимось чином це приведеться до більш опрацьованого, і більш змістовного зразка.