Порошенко не робитиме ставку на майданівців

Президент Порошенко уже зробив майже всі кадрові призначення відповідно до своїх повноважень, і про більшість з чиновників, покликаних у команду президента, ми нічого не чули під час революції на Майдані.

Нинішній глава Адміністрації президента Борис Ложкін, попри володіння найпотужнішим медіа-активом країни, завжди позиціонував себе в першу чергу як бізнесмена, а не як політика. Усю свою кар’єру Ложкін вдало лавіював між політичними групами впливу, намагаючись заробити грошей і не нажити собі ворогів.Під час подій на Майдані Ложкін уже позбувся UMH, продавши холдинг гаманцю «сім'ї» Януковича Сергію Курченку, і перебував у тіні. 

Так само не були активними учасниками Майдану і перший заступник Ложкіна – Геннадій Зубко, і просто заступник – Валерій Чалий. Також не відзначився підтримкою Майдану і майбутній міністр закордонних справ, фаховий дипломат Павло Клімкін.

Представник Порошенка у Верховній Раді Руслан Князевич, попри свою приналежність до фракції «Батьківщина», також на Майдані не світився і активним учасником революційних подій не був. 

«Майданівця» Кубіва Порошенко замінив на посаді людиною не революційною, а бізнесовою - Валерією Гонтарєвою.

Єдиними революціонерами, що залишилися в обоймі Порошенка, є генпрокурор Віталій Ярема та секретар РНБО Андрій Парубій.

Варто нагадати, що і сам Порошенко не грав на Майдані першу скрипку, яка дісталася лідерам парламентської опозиції – Яценюку, Тягнибоку та Кличку та польовим командирам Парубію, Авакову, Кубіву, Шкіряку, тощо. Порошенко, звісно, частенько з’являвся на народних віче і підтримував Майдан матеріально, але не жив на Майдані місяцями, як це робили польові командири і залишався в тіні трьох опозиційних лідерів аж до угоди з Кличком та початку виборчої кампанії.

Очевидно, що Порошенко робить ставку перш за все на людей зі «старої гвардії», яких знає особисто і довіряє, а не на героїв революції, що власне і не дивно. При цьому главі держави важко дорікнути в просуванні недостатньо фахових, але особисто відданих персонажів. Найбільше побоювання у суспільства викликає медіамагнат Ложкін в якості глави адміністрації. Останньому можна закидати не надто високоморальне «пристосуванство» у стосунках з владою часів керування UMH, але й високий професіоналізм як менеджера теж сумніву не підлягає.

Як кажуть, що революцію роблять романтики, а її плодами користуються прагматики. Порошенко намагається бути прагматиком та революціонером в одному флаконі. Наскільки ефективною виявиться прагматична кадрова політика президента покаже час.