Путін обміняє Савченко на Царьова

У "Воронезького трибуналу" вже перші іміджеві втрати - постанову суда в Росії мусять перекласти українською мовою, що зрештою означає одне - усе судилище над Надією Савченко, яке путінська пропаганда хотіла би використати як свій "нюрнберзький процес" над Україною, може навпаки перетворитися на міжнародний суд над Росією. Зрештою, Україна повинна зробити все, щоб так воно і сталося. У Воронежі вже мають бути українські та західні правозахисники, представники преси, дипломати, які не дадуть Росії повернути усю справу в потрібне їм русло. Що треба робити Україні вже підказав і найвідоміший у світі російськомовний український письменник Андрій Курков.  По суті, Україна зараз має зробити все, щоб Надія Савченко перетворилася на своєрідну Анджелу Девіс, звільнення якої вимагатиме весь світ, а суд над нею викриє якраз російську агресію. Якщо питання постане таким чином, то Кремль не буде заціікавлений у гучному суді, але й з Савченко щось треба буде робити.

В цьому плані вимальовуються два сценарії.

Путін розіграє виставу "милосердного монарха", майже християнина, який підставляє другу щоку. І випустить Надію Савченко на всі чотири сторони. Такі преценденти вже мали місце - з Ходорковським, учасницями Pussy Riot, екологами з Arctic Sunrise. Ці акти милосердя були підгадані під Сочі-2014 і мали надати Росії, яку тоді весь світ критикували за гомофобію і взагалі порушення прав людини, людського обличчя. Дуже хочеться сподіватися, що Надію Савченко не "притримають" до Чемпіонату світу в Росії в 2018 році. Але, зрештою, Путін не отримав суттєвих іміджевих бонусів, головне, через свою позицію стосовно України і Майдану. Тому, якщо він просто відпустить Савченко, то й своєму електоратові не сподобається, і західний загал навряд чи здивує. 

Тому більш привабливим для Путіна виглядає дещо інший сценарій. Обмін Савченко на якогось репресованого російського діяча в Україні. Це б пояснило росіянам, чому відпустили полонянку, а разом з тим показало би усім, що Україна діє симетричено щодо Росії. У цьому чудовому плані є одна проблема - в Україні просто немає жодного репресованого російського діяча. Якщо до таких не відносити диверсантів та зрадників доволі дрібного масштабу. На таких діячах піару не зробишь. Тож, щоб провернути всю цю аферу, Путіну для початку треба "здати" Україні, наприклад, Олега Царьова, або відомого "правозахисника" Вадима Колісниченка, ну в крайньому разі пустити на "друге коло" по українським СІЗО Павла Губарєва.