Як житиме Слов'янськ

Сьогодні в Слов'янську. Кілька стихійних мітингів на площі, роздача гуманітарки разом з главою Черкаськоі обладміністрації, відвідини розбитих сепаратистами 10 і 13 шкіл, дитячоі лікарні, зруйнованого пологового будинку, закритого рівно місяць тому, нашоі бригади Нацгвардії на Карачуні, яка ще тиждень тому була заблокована сепаратистами і хлопцям не могли перекинути навіть харчі.

Ми передали їм світловізори, поспілкувалися з хлопцями з різних регіонів України, дух у них бойовий. Хоч вночі ще звучать постріли, але місто вже в безпеці і під контролем нашоі арміі. Сьогодні слав'янці отримали на картки нараховані пенсії і соцвиплати, завтра - почнуть видавати виплати на пошті. Нагальними і кричущими залишаються питання забезпечення міста медикаментами, особливо - інсуліном та іншими життєнеобхідними ліками. Світло вже з' явилося в кількох регіонах, води ще немає, ремонтні бригади працюють по 24 години, щоб відновити. В деяких районах з'явився мобільнмй зв'язок. Щодня розміновують нові приміщення і туди заходять співробітники - прибирати. Тільки-но сапери перевірили місцевий педінститут, який дуже постраждав від мін і обстрілів сепаратистів.

В місто починають повертатися люди. Настроі? Різні. Мені здається, що 60 відсотків людей щасливі, вони плачуть, обнімають нас і дякують. 20- придивляються і потребують більшоі уваги і роз'яснення. Інші... Іх заводять клікуші, які починають верещати при знайомому обличчі, але першими мчать за гуманітаркою. Але то таке. Нам потрібно відновити українські канали, відбудувати приміщення і, головне і найважче - вилікувати. Президент хоче, щоб школи і садочки запрацювали 1 вересня, це реально, і вже зараз є ініціативи від кількох областей сприяти ремонтними бригадами. Цим людям потрібно, щоб з ними спілкувалися. Це не завжди просто, але це потрібно, заради Украіни. А ще ми повісили український прапор на вчорашньому лігвищі сепаратистів, на приміщенні, де вони тримали в полоні і мучили людей... Нехай з українською символікою сюди повертається український дух. Тут мають побувати всі українські політики і картинки цього жаха мають побачити всі ті, хто марять сепаратизмом- як протияддя від зла.

Повержена сепаратистами телевежа на горі Карачун - так вони вирубили українські канали. Школи 10 і 13 - чекають нових вікон, ремонту даху, щоб прийняти дітей 1 вересня. Розбитий інтернат для діток- інвалідів, яких дивом вдалося вивезти в інші регіони Украіни. Пологовий будинок. Він не працює рівно місяць, породіль і діток виносили лікарі, щоб не постраждали, перевозили в інші лікарні. Дитяча поліклініка, снаряд потрапив в стіну...тільки сьогодні розміноване приміщення педінституту.

Це все відновимо. Головне- люди. Петро, що повз сепаратистські блокпости вивіз 3000 дітей і жінок, батько і син, що після Майдану пішли в нацгвардію, і весь цей час захищали місто, протистояли терористам, жінка, що три місяці проходили з українською стрічкою на брелку від ключів і плакала- кричала сьогодні : " Україна, вибач нас!"...

Фото: Ірина Геращенко (Фейсбук)

Діти, що стали в чергу за українськими прапорами і радісно кричали " Слава Україні!". І да, важливий момент- на площу приїхав регіонал Левченко. І його ледь не побили, кричали - геть звідси. Вірю, Донбас відродиться. Хоча є ще чимало тих, хто в черзі за українською гуманітаркою, зібраною по всій Україні, шипить - ненавидить. Але вони сьогодні вже - в меншості. З важливого- в 3 районах вже ввімкнено світло. Відновлено 3 міських маршрутки і 2 міжрайонних. Сьогодні запрацював хлібзавод. Вода буде не пізніше неділі.