Рік у полоні. Буремне життя Надії Савченко

Модельєр-журналіст-офіцер

Надія Савченко народилася 11 травня 1981 року. Вона родом з Троєщини - спального району на лівому березі Києва. Дочка інженера-механіка та швачки, вона з дитинства мріяла стати льотчиком бойових літаків.

Після школи Надія тричі намагалася вступити до Харківського університету Повітряних сил. Але після чергової відмови (туди не брали дівчат) мама вмовила Надію піти на модельєра.

Отримавши диплом, але розчарувавшись у спеціальності, Надя вступила на журфак Київського університету "Україна". Правда, там вона провчилася лише рік. 1 жовтня 2003 року Надія вступила в Збройні сили України. Служила спочатку телефоністкою в Києві, потім оператором протитанкових керованих ракет в Житомирській бригаді ВДВ.

З вересня 2004 року у складі українського контингенту брала участь у миротворчій місії в Іраку. У березні 2005-го повернулася в Україну.

"Непридатна до польотів"

Всупереч широко поширеній легенді, Надія не є льотчицею. Вона таки вступила до Харківського університету повітряних сил, на що довелось отримати особистий дозвіл тодішнього міністра оборони України Анатолія Гриценка.

Двічі її відраховували з університету з формулюванням "непридатна до вильотів як льотчик", вона двічі поновлювалася. В 2009 році Савченко закінчила університет, але не як льотчик-винищувач, а як штурман.

Хоча штурманську справу вона вивчала по класу реактивного бомбардувальника Су-24, однак наприкінці навчання її спрямували на іншу машину - вертоліт Мі-24. На ньому Савченко провела понад 170 годин польотів і  здійснила 45 стрибків з парашутом. Надія має позивний – "Куля".

Майдан Надії

Коли у Києві розпочалися масові акції протесту проти режиму Януковича, Надія одразу повернулася до столиці і стала брати активну участь у Революції Гідності. З того часу збереглося відео від 19 січня 2014 року.

Це було на Водохреща - на самому початку жорстких заворушень та сутичок мітингувальників з "Беркутом". Надія всіма силами намагалася стати між майданівцями і силовиками. Вона кричала і не давала кидати каміння в міліціонерів, аргументуючи це тим, що "хлопці просто виконують наказ".

"Айдар" і полон

Як тільки на сході України розпочалася війна, Надія одразу вирушила на Донбас в якості добровольця батальйону "Айдар". При цьому дівчина залишалася діючим офіцером ЗСУ, беручи участь в АТО під час двох відпусток. Одночасно вона  написала рапорт на звільнення зі Збройних сил України.

Надія брала участь у боях біля селищем Металіст під Луганськом, де, йдучи за пораненими, потрапила в полон до бойовиків "ЛНР". 

За два тижні до полону Савченко дала інтерв’ю, в якому розповіла, чому вирішила піти з лав Збройних сил України та про своє ставлення до війни на сході.

В Росії Савченко звинувачують у тому, що вона брала безпосередню участь у мінометному обстрілі, в результаті якого загинули журналісти ВГТРК Ігор Корнелюк та Антон Волошин.

В інтернеті був поширений відеозапис допиту Савченко бойовиками. Полонена була прикута наручниками до труби. Її допитували бойовики "ЛНР" і журналіст "Комсомольської правди".

На відео Надія трималася спокійно, на запитання відповідала з усмішкою, переконувала, що воює виключно за ідею.

"Я давала присягу народові України захищати територіальну цілісність від зовнішнього вторгнення", - розповіла офіцер, відповідаючи на питання, з якою метою вона приїхала на Донбас.

Брехня Кремля

Офіційна версія Росії: Савченко незаконно перетнула кордон під виглядом біженки. Адвокат Микола Полозов, в свою чергу, стверджує, що терористи "ЛНР" затримали її за півтори години до мінометного обстрілу і вона не могла вести коригування вогню.

За словами Полозова, у захисту є експертиза, яка зафіксувала переміщення мобільного телефону Савченко 17 червня. Згідно з цими даними, у момент обстрілу вона перебувала в обласному військкоматі в центрі Луганська, у штабі бойовиків.

Адвокати стверджують, що терористи самостійно перевезли Савченко до Росії і передали співробітникам ФСБ.

Голодування

16 вересня 2014-го російська пропаганда почала розкручувати чергову несенітницю — цього разу льотчиця "особисто брала участь в тортурах полонених та хотіла їх здати на органи".

З 1 грудня 2014 року Надія Савченко оголосила про безстрокове голодування. Без їжі Савченко протрималася безпрецедентно довго в історії медицини - 83 дні, або майже три місяці.

За час голодування вона схудла більш як на 20 кг. Нині льотчиця важить менше 55 кг. Поновлювати голодування українські лікарі Надії заборонили. Кажуть, двічі дива не буває.

За словами адвоката Надії Марка Фейгіна, зараз ув’язнена себе почуває добре. Вона припинила голодувати, потроху набирає вагу, хоча і має проблеми із внутрішніми органами.

Депутат Ради і ПАРЄ

На парламентських виборах 2014 року Юлія Тимошенко віддала Надії перше місце в списку "Батьківщини", щоб льотчиця гарантовано потрапила до Ради. У січні 2015 року Савченко стала членом української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи. ПАРЄ через резолюцію закликала владу Росії як члена Ради Європи звільнити Савченко "протягом 24 годин або передати її третій стороні".  

Це має дати Савченко дипломатичний імунітет. Тобто, згідно з міжнародними угодами (які прийняла і Росія), Савченко повинна бути звільнена. Однак керівник делегації Росії у ПАРЄ Олексій Пушков заявив про те, що ці вимоги можуть мати сенс тільки якщо "російська делегація залишиться у складі ПАРЄ". Як відомо, раніше у Росії забрали право голосу у Раді Європи.

Суд над Надією

10 червня 2015 року Московський міський суд продовжив термін тримання Савченко під вартою до 30 вересня цього року. Слідство стверджує, що для завершення процедури ознайомлення з матеріалами справи ще потрібен час.

Адвокат Марк Фейгін впевнений, що, незважаючи на відсутність суду у Росії як такого, Надія не сяде до в’язниці. 

Він вважає, що ступінь тиску на Кремль настільки високий, що тримати ув'язненою Савченко 8 або 10 років – це мати нескінченні проблеми всі ці роки.

"Суд над Савченко буде гучним та історичним. Усі переконаються в невинності Надії та в правоті України", - переконаний Фейгін.