Захист від агресора. Як Румунія несподівано стала другом України

Мало хто знає, що Румунія — одна з п'яти країн Євросоюзу, яка наполягає на тому, щоб санкції проти Росії були не лише продовжені, а й посилені.

Мало хто знає, що Румунія активно допомагає нашій армії набути навичок роботи з кіберзагрозами та лобіює українські інтереси в НАТО.

Мало хто в курсі, що Румунія мала проблеми з корупцією не менші, ніж Україна, і для того, щоб тамтешні аналоги антикорупційних органів запрацювали, знадобилось довгих десять років. Тепер вона готова ділитися досвідом з Києвом.

Всі ці нюанси обговорювали 23 червня під час презентації дискусійної записки "Аудит зовнішньої політики: Україна — Румунія". Дослідження стану та перспектив відносин Києва і Бухареста свідчить, що після довгих років взаємної недовіри, а іноді й відвертої ворожнечі, ми отримали нового несподіваного друга в Європі.

Постмайданне перезавантаження

Стосунки України з Румунією важко назвати легкими. Найбільш болючими питаннями були суперечки про делімітацію континентального шельфу в Чорному морі в Міжнародному суді ООН. Дотримання прав румунської меншини в Україні та української — в Румунії, повернення румунських інвестицій в Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат, будівництво глибоководного суднового ходу в гирлі Дунаю.

Але ситуація докорінно змінилася після Революції гідності. Румунія, яка раніше сприймала Україну як країну, що схильна до підтримки проросійської політики, одна з перших засудила анексію Криму, а потім — російську агресію на Донбасі.

Вона одна з тих п'яти країн, які наполягають на продовженні та посиленні санкцій проти Росії. "Інші країни вас, мабуть, не здивують — це Литва, Польща, Велика Британія та Швеція. І в цьому питанні кооперація з Бухарестом дуже важлива", - зазначив один з авторів дискусійної записки, перший заступник директора Інституту світової політики Сергій Солодкий.

У 2014 році Румунія перша з країн ЄС ратифікувала угоду про асоціацію з Україною. Звичайно, можна в цьому вбачати підводні камені — мовляв, Румунія була зацікавлена ратифікувати угоду з Молдовою, а Україна йшла пакетом.

"Але давайте визнаємо — румунський парламент міг цього і не робити. Не обов'язково було голосувати пакетом. І в Києві цей крок помітили", - зазначив Сергій Солодкий. В українському МЗС очікували, що першою буде Литва чи Польща, але нею виявилася країна, стосунки з якою вважалися недружніми.

"Проблеми у двосторонніх відносинах будуть завжди. Та зараз, нарешті, з'явився оптимізм, що Україні та Румунії вдасться вирішувати свої проблеми в партнерському дусі", - зазначив Сергій Солодкий.

Де можна дружити

Румунія та Україна зараз мають спільний інтерес, який полягає в захисті від російської агресії. Мілітаризація Криму з-поміж країн — членів НАТО найбільше непокоїть наших сусідів по акваторії — Туреччину й Румунію.

Протистояння російській загрозі з моря — саме та ідея, де інтереси Києва й Бухареста співпали і отримали стимул для подальшого розвитку.

Після початку війни на Донбасі НАТО запустило п'ять проектів — трастових фондів, які повинні допомогти реформувати та підсилити боєздатність українських збройних сил. Румунія очолила один з них — той, що має на меті навчити ЗСУ кіберзахисту.

Як не дивно, Бухарест має неабиякий досвід у цій сфері. Також Румунія є державою, яка фактично лобіює продовження та розширення допомоги, яку альянс надає Україні.

За рік Порошенко зустрічався чотири рази з румунським колегою. Деякі болючі проблеми, наприклад, надання румунського громадянства етнічним румунам, поки що дипломатично оминаються.

Президенти вже домовились щодо деяких питань. Це маленькі кроки, які, втім, свідчать про потепління стосунків та поступове повернення довіри.

Наприклад, була досягнута домовленість про малий прикордонний рух. Мешканці 272 населених пунктів Чернівецької області з липня 2015 року отримали можливість подорожувати без віз до прикордонних румунських територій.

Є домовленість відновлювати пряме транспортне сполучення з Києва до Бухаресту літаками й залізницею, а також автобусами з Чернівців до Бухаресту.

Проблема лише в тому, щоб надати цим проектам економічного змісту. Ані Румунія для українців, ані Україна для румунів не є популярним туристичним напрямком. Логічно постає питання, чи набереться достатньо пасажирів для регулярних авіарейсів та залізничного сполучення.

Наразі курсує лише безпересадковий вагон Київ-Бухарест в складі потягу "Буковина", який "Укрзалізниця" запустила в березні. Авіакомпанія МАУ вже подала до Державної авіаційної служби заявку на отримання призначення прямого регулярного рейсу Київ — Бухарест, її планується розглянути 30 червня.

Є цікаві проекти у безпековій сфері, розповів Сергій Солодкий. Йдеться про створення Чорноморської флотилії країн-членів НАТО — Болгарії, Румунії і Туреччини, яка б могла протидіяти провокативним діям Росії. Україна готова долучитися до проекту, який фактично перетворив би її на члена НАТО без вступу до альянсу. У квітні Петро Порошенко сказав, що Україна із задоволенням приєднається до флотилії.

Але на заваді стала Росія, яка встигла обробити Болгарію. Буквально тиждень тому прем'єр-міністр Бойко Борисов сказав, що не підтримує створення чорноморської флотилії НАТО, бо це підірве стабільність у регіоні.

Як підмітила газета New York Times, заява прозвучала на наступний день після того, як майже те саме заявила щодо проекту Москва. Борисов, фактично, повторив тезу Кремля. Хоча надія на те, що в Софії передумають, залишається — прецеденти вже були.

Як Росія намагається розсварити Україну та Румунію

Росія давно і наполегливо використовує україно-румунські проблемні питання, щоб псувати стосунки Києва та Бухареста.

У Румунії пропаганда "русского мира" ніколи не мала особливого успіху, бо ця країна історично ставиться недружньо до московських проектів, розповів сайту Еспресо старший науковий співробітник Польського інституту міжнародних відносин Станіслав Секріеру.

За його словами, Росія через своїх агентів впливу в обох країнах, які критично ставляться до ЄС і НАТО, намагається роздмухувати конфліктні питання, підриваючи цим взаємну довіру двох країн.

Днями трапився яскравий приклад такої маніпуляції. Низка українських ЗМІ через власну неуважність купилася на фейкову новину про те, що етнічні румуни Буковини звернулись до президента Порошенка з вимогою надати автономію.

Заява була зроблена від імені віртуальної організації — Асамблеї румунів Буковини. Мета фейку зрозуміла — українцям хочуть змалювати образ місцевих румун як потенційних сепаратистів. А заодно ще й відродити старі стереотипи про те, що в Бухаресті виношують плани відновлення "Великої Румунії" — за рахунок, звісно, українських територій.

Ніякої асамблеї румун на Буковині не існує, розповів сайту Еспресо народний депутат, співголова групи з міжпарламентських зв’язків з Румунією Петро Тіміш. Так само не проживає на Буковині Доріна Кіртоаке, яка представляється головою цієї "організації". "Ми зробили аналіз цього фейку, схоже його сліди ведуть у Новоросію", - зазначив Тіміш.

Більше того, ця "новина" майже ідентична вже викритому фейку, розповсюдженому влітку 2015 року.

"Після Майдану було кілька фейкових новин про Румунію. Наприклад, на Youtube з'явився ролик про румунський батальйон, який нібито воює на Донбасі", - розповів Секріеру.

Також він пригадав цілу кампанію, розгорнуту з подачі Кремля, яка полягала в розповсюдженні твердження про те, що Румунія має територіальні претензії до України і вона це використає, коли наша країна буде в процесі вступу до Євросоюзу — от тоді, мовляв, Україні доведеться віддати частину територій румунам. Аналогічна компанія була й щодо Угорщини.

Росія розповсюджує расистський стереотип про румун як людей, які поширюють злочинність в Євросоюзі.

"Також популярна кампанія щодо привабливості ЄС: подивіться на Румунію, це одна з найбідніших країн ЄС, підприємства закриті, люди виїжджають на роботу за кордон. Такі ж міфи розповсюджують щодо Болгарії та країн Балтії, хоча статистика свідчить, що в ЄС ці країни почуваються краще, ніж поза ним", - говорить Секріеру.

За його словами, для протидії подібній пропаганді потрібна співпраця України та Румунії, яка б викривала ці фейки.

Проросійська пропаганда в Україні ще за часів Кучми використовує Румунію як пугало для України. Проблеми, які дійсно виникали в наших стосунках через різні історичні, політичні та економічні причини, подавалися як протиставлення справжнього ворога з територіальними претензіями "дружній руці Кремля". Хто насправді виявився ворогом, українці побачили лише в 2014 році.

Зараз клубок румуно-українських проблем почав розплутуватись. Процес буде тривалим і потребує неабиякої терплячості від обох сторін.