Унтер-офіцерська вдова і Євробачення. Як Росія відшмагала себе

Прес-секретарю президента Росії Дмитру Пєскову довелося висловити жаль у зв'язку з тим, що спроби Кремля нав'язати Україні і Європейській мовній спілці учасницю Євробачення, яка демонстративно порушила законодавство України, провалилися. Звичайно, це не така нищівна поразка, як обстріл Сполученими Штатами аеродрому російського союзника Башара Асада. І все ж кожен удар по престижу країни-окупанта - це успіх.

Чудово, що Україна не піддалася на російський шантаж і не дозволила втягнути себе в авантюру із порушенням власних законів.

Росія доклала для цього всіх можливих зусиль. Відразу ж після перемоги Джамали на Євробаченні було очевидно, що російський учасник не приїде до Києва. Так, я абсолютно впевнено заявляю, що рішення про неучасть Росії в Євробаченні в Україні було ухвалено буквально наступного дня після цієї образливої ​​для Кремля перемоги.

Однак в якості першого варіанту тоді розглядалася можливість ... перенесення фестивалю до самої Росії. Москва намагалася з використанням власних каналів впливу довести європейцям, що Україна не може провести Євробачення - немає фінансових можливостей, умов з точки зору безпеки і так далі.

У разі відмови Європейського мовного союзу від проведення шоу в Києві і неможливості його проведення в Австралії, чий учасник зайняв друге місце, естафета переходила до Москви.

Але цей план провалився. І тоді в Москві вирішили організувати провокацію із висуванням на Євробачення учасника, який свідомо порушив українські закони. Саме тому Кремль порадив досвідченому пропагандисту Костянтину Ернсту відмовитися від стандартної процедури відбору учасника - щоб, не дай Бог, глядачі не вибрали того, у кого не було б проблем із законодавством.

Вже на заключному етапі оформлення провокації виникла фігура Юлії Самойлової, яка безуспішно домагалася висунення від Росії протягом декількох років. Було вирішено, що це ідеальний кандидат. Незаконно в'їжджала до Криму, виступала із концертами на окупованій території, писала антиукраїнські пости в соціальних мережах. І до того ж - з обмеженими можливостями! Ідеальна фігура для провокацій!

Після висунення кандидатури Самойлової Москва почала тиснути не стільки на Україну, скільки на Європейську мовну спілку. Про інструменти цього тиску можна тільки здогадуватися по "практиці" спілкування російських чиновників із міжнародними спортивними організаціями. Не сумніваюся, що ті ж прийоми були задіяні і зараз. Просто тому, що ніяких реальних економічних важелів впливу на організаторів фестивалю у Росії немає.

Російська аудиторія фестивалю становить не більше п'яти мільйонів глядачів (є більш оптимістичні, але не підкріплені фактами оцінки в 20 мільйонів). А всього Євробачення дивиться понад 200 мільйонів глядачів. І їх кількість тільки збільшується. Фестиваль транслюють не тільки в Європі, але і в Австралії, і в Китаї. Важливе значення має також охоплення рекламного ринку - а через путінські авантюри і зниження ціни на нафту він в Росії різко скоротився.

Таким чином, відмова Росії від участі і трансляції Євробачення, як і знамениті "антісанкціі" - це покарання для самих росіян. Росія, як унтер-офіцерська вдова, сама себе відшмагала. І ще більше стала схожа на замшілий Радянський Союз.

Адже в Радянському Союзі, досягненнями якого так пишається російська пропаганда, теж не можна було днем ​​з вогнем купити європейські продукти.

І Євробачення в цій країні теж ніколи не транслювалося.