live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4
img
Дмитро Гомон 8 травня, 2017 понеділок

Хто такий новий президент Франції Еммануель Макрон

Після впевненої перемоги на президентських перегонах Еммануель Макрон став наймолодшим лідером Франції в історії П'ятої республіки, але навколо нього досі багато загадок

Після впевненої перемоги на президентських перегонах Еммануель Макрон став наймолодшим лідером Франції в історії П'ятої республіки, але навколо нього досі багато загадок

Перемога Макрона стала своєрідним маркером переходу Франції та Європи до нового етапу розвитку. Політик, якому зараз 39 років, не лише наймолодший в історії П'ятої республіки президент.

Він також перший, хто не представляє одну з двох провідних політичних партій - консерваторів або ж соціалістів. А чотири роки тому він взагалі був невідомий більшості французів.

Під час передвиборчих перегонів Макрона звинувачували в тому, що він маріонетка Ротшильдів, яка мріє відкрити кордони мігрантам та віддати Францію на поталу глобалістам. Ще у листопаді 2016 року Макрона в ЗМІ називали кандидатом-аутсайдром. Але його вражаючий результат на виборах свідчить, що 20 мільйонів французів йому повірили й покладають на політика великі надії.

Елітний хлопчик

Дитинство Еммануеля Макрона пройшло в його рідному місті Ам'єн. Він був найстаршою дитиною в сім'ї лікарів - його батько невролог, а мати - педіатр. Їхній приватний будинок розташовувався у передмісті поблизу тенісного клубу.

Як пише журналістка The Guardian Анжеліка Крісафіс, дитинство в Ам'єні, місті у північній Пікардії, де домінують готичні собори, було далеким від фабрик з червоної цегли і однотипних будиночків робочих кварталів.

Але хлопець мав прихисток у своєї бабусі Манетт, яка працювала директором школи й була за переконаннями соціалістом-реформатором. Саме вона вплинула на політичні уподобання молодого Макрона, переконаний біограф політика письменник Франсуа-Ксав'єр Бурма.

Мати Манетт була неграмотна і освіта стала нав'язливою ідеєю сім'ї Макронів. Онук приходив до бабусі після школи та на вихідні й годинами читав їй вголос.

"Після школи ми пили гарячий шоколад і слухали Шопена", - пригадував згодом сам Макрон.

Він навчався у приватній школі й був відмінником, мав відзнаки за гру на піаніно та участь в шкільному театрі. Як пише Крісафіс, хлопець надавав перевагу спілкуванню з вчителями.

Кохана вчителька

Коли Макрону було 15 років він закохався у свою вчительку французької літератури та латини Бріджит Троньо, яка керувала театром. Їй було 40 років, вона була одружена з Анрі-Луї Озері і мала трьох дітей. Середній син Лоуренс був однолітком Еммаунеля, а старший Себастіан - на два роки старший. Наймолодшій доньці Тіффані зараз 33 роки.

Еммануель Макрон та його дружина Бріджит святкують перемогу на виборах біля Лувру. Фото: Reuters

Коли про роман учня з вчителькою стало відомо, батьки Макрона відправили його завершувати навчання у Париж, в престижному ліцеї Генріха IV. Залишаючи Ам'єн хлопець пообіцяв коханій повернутися й одружитися з нею. Він дотримав слова.

Перший чоловік Бріджит Тріньо, як згодом і Макрон, був банкіром, пише Le Journal des Femmes. Озері покинув вчительку невдовзі після того, як стало відомо про її роман. Щоправда офіційно розлучилася пара лише в 2006 році. За рік Бріджит і Еммануель офіційно побралися.

Різниця між президентом Франції та першою леді складає 24 роки. У Бріджит Макрон уже семеро онуків, що не дивно, адже їй вже 64 роки.

Опоненти Макрона люблять згадувати цей факт: мовляв, любить літніх жінок, буде слухняним цуциком Ангели Меркель. Але якщо бути чесним, то любовні інтриги для французьких лідерів - справа звична.

Ніколя Саркозі був одружений тричі. Його остання дружина Карла Бруні молодша на 13 років. Франсуа Олланд під час президентства став героєм жовтої преси через роман з акторкою Жюлі Гайє, молодшою за нього на 18 років.

Шлях молодого протеже

Макрон зробив успішну кар'єру на державній службі, а згодом і в банківській сфері. Окрім власних талантів, йому щастило на талановитих начальників, які допомагали юному даруванню просуватися вперед.

За першою освітою Макрон - філософ, знавець Гегеля та Маккіавелі. Та доступ у вищі сфери політичного життя він отримав після навчання в Національній школі адміністрації - заснованій генералом Де Голлем держустанові, яку називають фабрикою з виробництва французької еліти. Практику Макрон проходив на службі в посольстві Франції у Лагосі - столиці Нігерії.

Йшов 2002 рік і перебуваючи в Африці Макрон спостерігав, як він сам це назвав, "визначальний політичний момент мого покоління". Це був вихід радикально-правого лідера "Національного фронту" Жан-Марі Ле Пена в другий тур президентських виборів. За словами майбутнього політика, він зрозумів: якщо провідні політичні партії радикально не зміняться, крайні праві будуть все більше наближатися до влади.

Після завершення навчання Макрон отримав роботу в Генеральній інспекції з фінансів - структурі при Мінекономіки, яка наглядала за обов'язковими відрахуваннями в бюджет та їхнім розподілом.

У 2006 році Макрон на короткий час вступив до Соціалістичної партії. З того часу він не поновлював членство і сьогодні заявляє, що він не соціаліст. Хоча він і досі не цурається лівих поглядів.

У 2007 році, коли президентом став суперник соціалістів правий консерватор Ніколя Саркозі, Макрон потрапив у так звану комісію Атталі. Вона отримала завдання напрацювати рекомендації для прискорення розвитку економіки. Жак Атталі - провідний французький економіст і саме він вважається патроном і вчителем Макрона в галузі економіки.

Банкір і міністр

Після завершення роботи в комісії Атталі Макрон два роки працював інвестиційним банкіром у банку Ротшильдів (Rothschild & Cie Banque). Його робота полягала в мистецтві укладати угоди. У 2015 році в інтерв'ю для The Wall Street Journal він сказав, що це була "свого роду проституція". "Робота полягала у зваблюванні", - пояснив він.

Його найбільш вдалою угодою було придбання компанією Nestle виробництва дитячого харчування Pfizer за $11,8 млрд. Макрон заробив на ній 2,8 млн євро.

У той самий час він був неофіційним радником Франсуа Олланда та відстоював пробізнесову лінію, пише Крісафіс. Згодом Макрон отримав офіційну посаду - заступника начальника президентської адміністрації. Але швидко прийшло розчарування - Олланд, на думку Макрона, не демонстрував достатньої прихильності до ліберальних реформ. У 2014 році він звільнився і почав подумувати запустити власний стартап.

Макрон міністр економіки та Франсуа Олланд. Фото: AP

"Він катався на велосипеді біля своєї грандіозної вілли в Ле Туке, коли отримав несподіваний дзвінок від Олланда, який запросив його попрацювати міністром економіки", - пише Крісафіс.

Макрон погодився і підготував цілий пакет законопроектів, які мали на меті прискорити розвиток економіки. Після тривалих дискусій та перемовин у парламенті здавалося, що все добре, але уряд вирішив діяти інакше. Пакет реформ таки проштовхнули, але через процедуру, яка не потребувала голосування і застосовувалася до цього вкрай рідко

Макрон був сильно розчарований - на його думку, це свідчило про небажання і неготовність уряду до змін. "Він був уражений. Саме тоді він почав думати про політичний рух та можливість побудувати нові політичні пропозиції", - пригадує друг Макрона, економіст Марк Фераччі.

У серпні 2015 року майбутній президент пішов у відставку та оголосив себе незалежним політиком. Як виявилося, це був вдалий крок.

новини партнерів

11 грудня, 2019 середа

10 грудня, 2019 вівторок

10 грудня, 2019 вівторок

Відео

Введіть слово, щоб почати