Вмерти за Путіна. Чому Росія не "ІДІЛ"

У Європі знову відбувся жахливий теракт. Після концерту популярної американської співачки Адріани Гранде смертник підірвав себе в фойє найбільшої розважальної арени Великої Британії “Манчестер Арени”.

На даний момент вже підтверджено понад 20 загиблих і 60 поранених. Найстрашніше, що серед постраждалих більшість — діти та підлітки.

Прихильники "Ісламської держави" вітали один одного з терактом у своїх соціальних мережах.

Жахлива трагедія. Однак виникає питання. От чому в Британії, яка нібито ні з ким не воює, такі кошмари трапляються, а в нас, яка вже третій рік веде війну з країною, що підтримує терористів у всьому світі — ні? Відповідь насправді проста.

Для Заходу подібні теракти вже стали моторошною буденністю. Ісламські терористи вже давно зрозуміли найбільшу вразливість європейців та американців — повагу до людського життя. І, відповідно, жах, коли це життя відбирають так, на очах всього світу, й тим більш — абсолютно непричетних людей.

Щоправда, для джихадистів непричетних нема. Їх звірячий набір забобонів говорить про те, що будь-який “кафір”, тобто, невірний — вже винний. Й чим більше “кафірів” ти вб’єш — тим більш радо тебе зустріне Аллах. Тому для ІДІЛівців будь-який не мусульманин або поміркований мусульманин — це законна та бажана ціль.

І саме це й обумовлює тактику ІДІЛ. Вони воюють далеко не тільки на фронтах Сирії та Іраку. Ще їх один фронт, не менш важливий, пролягає на Заході, через кожного послідовника, який клюнув на агресивно-заманливу пропаганду. Й вирішив, що настав час вчинити як шахід, забравши з собою якомога більше життів невірних. Неважливо яких — дітей так дітей, жінок так жінок, головне — щоб якомога більше й щоб напевно.

Саме такого роду теракт був вчинений в Манчестері. Найстрашніше в ньому те, що такі теракти дуже важко передбачити. Адже нема класичної організації теракту з виконавцями, ідеологами, поставками зброї чи вибухівки. Де на кожному етапі можна перехопити терористів.

ІДІЛ діє іншим методом. Вони накачують пропагандою своїх послідовників через інтернет, втовкмачують в голову, що теракт має відбутися. Але конкретну ціль та спосіб обирає сам виконавець, абсолютно автономно від будь-кого.

Й далі такий ось доморощений шахід сам робить собі вибухівку, сам вибирає, де йому себе підірвати, щоб нанести якнайбільшу шкоду. Відслідкувати таку людину майже нереально, особливо враховуючи, що мова нерідко йде про абсолютно звичайного хлопця, який ну ніяк не схожий на терориста.

Єдиний шанс зупинити його — це хіба спіймати в той момент, коли він тільки йде вчиняти підрив чи розстріл. Але ж завжди залишається шанс, що він просто приведе вибухівку у дію, як тільки поліція спробує його затримати. Тому повторюся, на жаль, ось цей індивідуально спрямований терор є дуже ефективним і дієвої контрдії проти нього поки немає.

І кожного разу, коли дивишся на подібні страхіття як в Манчестері, Ніцці ти Парижі, думається — слава тобі, Господи, що в Україні подібного терору нема. І це за умов вже трирічної жорстокої, хай і гібридної війни на Сході.

Ну тобто як нема. Звичайно, РФ та її спецслужби кожен день ведуть таємну терористичну війну проти України. Як тут не згадати вибух в листопаді 2014-го в Харкові в барі “Стіна”, де збиралися патріотично налаштовані люди. На щастя, тоді ніхто не загинув.

Чи теракт в тому ж таки Харкові, що був здійснений 22 лютого 2015 року поблизу місцевого палацу спорту під час Маршу єдності на вшанування пам'яті Небесної сотні. Внаслідок вибуху загинуло 4 особи, серед них 1 поліцейський та 1 неповнолітній, ще 9 отримали поранення. А вибухи в офісах волонтерів в Одесі, а вбивство начальника контррозвідки СБУ в Донецькій області Олександра Хараберюша 31 березня 2017 року тощо.

Тобто, якщо ви особисто навіть не бачите терору, він є, й досить жорстокий. Однак все ж таки РФ та її агентура поки що діяла по конкретних цілях, а не била по площах, як це робить ІДІЛ. Чому? Їх, з моєї точки зору, декілька.

Перша причина в тому, що РФ поки що не бачить в цьому необхідності. Мовляв, треба вбити чи залякати найактивніших. А з рештою ми домовимося чи змусимо, чи купимо — як вже піде. Тим більше, що наразі Москва намагається гратися в свою улюблену гру — вовки в овечій шкурі. Мовляв, війна через олігархів, а ми насправді й далі браття тощо. Звичайно, в цій парадигмі криваві вуличні теракти поки що непотрібні.

Однак є друга — не менш, а навіть, скоріш за все, більш важлива причина. Справа в тому, що головна умова ефективного вуличного масового терору — це наявність смертника, готового віддати своє життя в ім’я якоїсь мети. У ІДІЛ виробництво таких смертників поставлено на потік, тому такої проблеми нема.

А ось у РФ — не просто є. У них наразі величезна проблема навіть в тому, щоб якось загнати людей в їх гібридні війська на Донбасі. Без грошей й мови не йде, так навіть за гроші потік бажаючих невпинно всихає. І це ми говоримо про стандартне найманство.

А смертники, які готові підірвати себе заради ефемерної навіть для чималої кількості росіян їдеї “русского мира” - це просто нереально. Ну немає бажаючих здохнути страшною смертю за Путіна та право його кліки заробляти шалені статки на продажі газу та нафти до Європи.

Наостанок зазначимо, що й для ІДІЛ ми наразі не складаємо якогось інтересу, хіба окрім зручного транзитного коридору та місця, де можна відлежатися чи відсидітися перед черговим походом на війну. Тому влаштовувати щось подібне до Манчестеру в Україні поки що їм немає жодного резону. Однак заспокоюватися не варто.

Те, що поки що наш ворог не зацікавлений вбивати нас не тільки на Донбасі, а й на вулицях міст аж ніяк не говорить про те, що він це не захоче завтра. Шукати подібні можливості в ФСБ/КДБ вміють. Вся історія СРСР доводить, що ніхто не досяг більших успіхів у співпраці з терористами всіх мастей, як “імперія зла” у всіх її варіаціях.