Два суди. Чим відрізняється Україна від Росії

У Києві триває заочний процес над колишнім українським президентом Віктором Януковичем. Це дивний суд - дії його фігуранта, спрямовані на знищення власних співгромадян, бачив весь світ у прямій трансляції. Але Янукович відмовляється брати участь в процесі - хіба що за допомогою інтернету. 

Росія, керівництво якої активно брало участь в спробах знищення українського протесту, надало Януковичу притулок і не збирається віддавати ані його, ані його соратників і родичів. Процес є немов би нагадуванням: якщо ви служите Путіну, то можете здійснювати будь-які злочини, вбивати, грабувати, ґвалтувати. Кремль "своїх" не віддає.

У самій Москві сьогодні теж триває судовий процес, цілком очний. Процес над Наталею Шаріною, колишнім директором знищеної Бібліотеки української літератури. Шаріна не мала ніякого відношення ані до створення цієї бібліотеки, ані до її функціонування.

Її направили на роботу до Бібліотеки української літератури для "зачистки" установи від українських активістів. За задумом влади Росії, від бібліотеки, створеної українськими організаціями Москви і фактично подарованій державі, повинна була залишитися вивіска.

Фактично Шаріну судять за те, що вона була директором вивіски. Формально - за те, що знайшли в книжках, що адміністрація не встигла вилучити з бібліотечного фонду на тлі війни, яку Росія розпочала проти нашої країни.

Вина Януковича в злочинах проти Майдану, проти українського народу, є очевидною з політичної точки зору. Але з точки зору права цю провину за відсутності обвинуваченого та його спільників не так просто буде довести. Шаріна не винна ні в чому - крім того, що вона очолювала заклад, в назві якого було "злочинне" слово "український".

Але її засудять. І ті, хто в Росії обурюється у зв'язку з санкціями проти російського "віртуального" бізнесу і соціальних мереж, не скажуть жодного слова. Втім, любителі російських ресурсів в Україні теж вважали за краще не помічати, що в Москві знищена єдина в Росії державна українська бібліотека, а її директор арештована. Тому що таке розгром культурної установи у порівнянні зі свободою пропаганди і провокації! Яка дурниця!

Ці два процеси краще будь-яких слів демонструють, що таке Україна і що таке Росія і в яких різних епохах знаходяться країни, які за іронією долі опинилися поруч на географічній карті.