Як Кремль вбиває у голови росіян, що їх ненавидить весь світ. Міф русофобії

Сайт Disinfo review спробував пояснити феномен "русофобії", про яку так люблять говорити російські керівники та кремлівські пропагандисти.

Це видання створене робочою групою East StratCom, яка була створена у 2015 році за ініціативи ЄС для реагування на дезінформаційну кампанію Росії. Нижче наведений переклад тексту українською мовою.

Міф "русофобії": апелюючи до найнижчих почуттів

Якщо існує єдине слово, яке сигналізує про те, що ЗМІ чітко прокремлівське, то це "русофобія". Видання, такі як RT (колишній телеканал Russia Today. - Ред.), Sputnik та російське державне телебачення використовує термін для пояснення майже будь-якої зарубіжної критики кремлівської політики.

"Русофобія" може вигулькувати будь-де - чи це стосується Сирії, Великої Британії, ЄС, України, та фактично будь-якого місця у світі. Минулого місяця (у червні. - Ред.) це слово навіть вжив президент Путін, коли порівняв "русофобію" на Заході з антисемітизмом.

Відкидаючи критику

Але що за річ така, яку називають русофобією? Термін припускає фундаментальну нелюбов до Росії та росіян. Звинувачуючи західні суспільства в "русофобії", прокремлівські пропагандистські медіа знижують критику політики та дій Кремля до чогось ірраціонального та не вартого серйозної відповіді.

У той же час термін намагається змінити ролі у грі з Заходом, який прокремлівські медіа часто зображають як місце, де боротьба з нетолерантністю зайшла занадто далеко.

Якщо ми сприймемо риторику русофобії, то раптово виявиться, що це Захід нетолерантний, а не прокремлівські медіа, які використовують гомофобську, сексистську, расистську та антисемітську пропаганду.

Ось як це визначає Катрі Пинньоніемі (Katri Pynnöniemi) з Фінського інституту міжнародних відносин: "Нападник стає жертвою, а жертву звинувачують у тому, що це вона почала конфлікт".

"Росіян навчають ненавидіти та боятися світу навколо них"

Минулого тижня, твердження про те, що русофобія це глобальна проблема поставили під питання в авторському коментарі на РБК, одному з провідних російських незалежних видань.

Відомий коментатор та опозиційний політик Владислав Іноземцев критикує прокремлівські медіа та речників російського уряду за використання цього терміну під заголовком "Русофобія" на марші: як російська влада захопилась фейковим поняттям". Як вважає Іноземцев, головна проблема з цим словом та, що воно ставить знак дорівнює між державою та народом.

На додаток, Іноземцев бачить феномен як ознаку важливої різниці між сучасною кремлівською пропагандою та радянською пропагандою: "Сьогодні російська влада апелює до найнижчих, націоналістичних почуттів власних громадян", - пише він.

"Вона намагається довести, що Захід не протистоїть Росії політично та ідеологічно, а ледь не відроджує "ненависть до слов'ян" часів Третього рейху. [Радянська пропаганда] спиралась на протиставлення чесних та працелюбних громадян західних країн капіталістичній верхівці, продажним політикам та військово-промисловому комплексу - зараз же цієї різниці не роблять:

Захід описують як бездуховне суспільство, яке втрачає моральні підвалини […] Росіян вчать ненавидіти та боятися світу, який їх оточує, і саме тому політики в Москві розповідають казки про те, що в цьому світі ненавидять росіян".

Жодних "русофобів" на вулицях Брюсселя

Минулого року ми вийшли на вулиці Брюсселя та запитали людей про їхнє ставлення до Росії та росіян. Наша спроба протистояти міфу про русофобію виявила не лише те, що громадяни ЄС позитивно відгукуються про Росію та росіян.

Вони чітко розрізняють Росію та російський народ з одного боку, та політичні незгоди між урядами з іншого. Відео (проведеного опитування. - Ред.) набуло популярності серед російськомовних користувачів Facebook, набрало більше 100 тисяч переглядів та було поширено багатьма російськомовними користувачами, які живуть в ЄС.

Один із провідних дослідників дезінформації Бен Німмо ще у грудні 2016 року опублікував інфографіку, яка свідчить: слово "русофобія" стало часто лунати в офіційних заявах російської влади лише після окупації Криму.