У ЄС жаліються, що США вигадують нові санкції, щоб замінити Росію на ринку газу. Чи справді це так

Про це зараз багато пише європейська преса.

Акцент часто робиться на тому, що справжня мета санкцій полягає зовсім не у спробах покарати Росію за її спроби втручання в президентські вибори у 2016 році, анексію Криму та розв'язання війни на сході України. Насправді, мовляв, американці намагаються відбити у "Газпрома" європейських клієнтів.

Європейська нелюбов до Вашингтона

Ось, для прикладу, зовсім свіжа заява гендиректора німецької енергетичної компанії Uniper Клауса Шефера: "Ключова причина (для санкцій. - Прим. Авт.) - це стратегічний економічний інтерес, націлений на домінування США на енергетичному ринку".

Шефер далеко не перший, хто висловив подібну думку щодо прихованих мотивів американців. Особливо активно цю тему проштовхують російські пропагандистські рупори. Там можна почитати і про "газовий зашморг", який США наготували для ЄС, і про те, як Єврокомісія любить "Газпром" та багато інших подібних посилів.

Як то часто буває з пропагандою, це лише напівправда. Насправді, у Євросоюзі розуміють необхідність зменшити залежність від "Газпрому". Багато хто в Україні схильний критикувати європейців за те, що вони "за гроші Путіна" готові пробачити йому війну в Україні та радо купуватимуть його газ. Але то не зовсім так.

Читайте також: Труба, яка розколює ЄС. Як Німеччина та Росія затягують газовий зашморг на шиї України

Кілька років тому адміністрація Обами намагалася знизити залежність ЄС від російського газу та запропонувати альтернативні джерела. Згадуючи ті часи, експерт у галузі нафтової та газової політики Кейт Мурс пише, що у Брюсселі хотіли відійти від використання палива з Росії, але водночас там завжди не любили лекцій з Вашингтону.

Той же Шефер вважає, що Європа має шукати джерела для диверсифікації поставок деінде, а не в США. Зокрема, він пропонує газовим постачальникам придивитися до виробництва синтетичного газу з відновлювальних джерел. Його компанія Uniper - одна з тих, що експериментує з подібними технологіями.

Священий "Газпром"

Росія наразі лишається ключовим постачальником газу до ЄС. Згідно з даними Єврокомісії, за перший квартал 2017 року обсяг її поставок серед інших постачальників газу складав 41%.

Для Кремля "Газпром" - це не лише золота корова, що живить його імперські забаганки. Це інструмент геополітики, яким він шантажує Брюссель.

І це йому вдається - у європейських оглядачів і сьогодні часто зустрічаються посилання на "два морозні тижні" 2009 року, коли "Газпром" перекрив кран на трубопроводі до Європи посилаючись на небажання України сплачувати борги.

Американці добре то все розуміють, саме тому новий закон і вдарив по найболючішому місцю Путіна. Але у Європі і досі не вважають, що російський президент заслужив на жорстке покарання.

"Німецькі та французькі коментатори і аналітики часто лукавлять, коли говорять про те, що головний мотив американських санкцій полягає в тому, що Штати хочуть проштовхнути на європейський ринок свій газ і замістити ним російський. Це, м'яко кажучи, перебільшення, а прямо кажучи - брехня та маніпуляція", - розповів сайту Еспресо президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар.

Те, що американці прагнуть вийти на ринок постачальників скрапленого газу - це правда. Цьому сприяла "сланцева революція". Вже у 2005 році видобуток газу перевищив споживання, а приблизно п'ять років тому почалась трансформація терміналів для імпорту скрапленого газу на термінали для експорту.

У 2016 році компанія Cheniere Energy почала постачання морем з заводу по скрапленню газу в штаті Луїзіана. Відтоді близько 13% постачань здійснюються до Європи.

Як зазначає агентство AFP, на підході ще чотири подібних проекта в Техасі та Мериленді.

"Здебільшого експорт США йшов до середземноморських регіонів Європи, а тепер вони почали нарощувати (постачання. - Прим. Авт.) до північних регіонів та Балтії", - цитує агентство керівника консалтингової компанії S&P Global Platts Іру Джозефа.

Американський газ в Європі

Справді, під час свого візиту до Польщі президент США Дональд Трамп відзначив першу поставку скрапленого газу зі США до Східної Європи.

Тим не менш, Європа досі не є пріоритетним ринком для Сполучених Штатів. "У найближчі три-п'ять років американський газ не матиме великої частки на європейському ринку", - зазначає Гончар.

Наразі, вона не перевищує ту, яку має на європейському ринку головний постачальник скрапленого газу Катар. А в нього вона складає лише кілька процентів.

"Зараз ситуація виглядає так, що основним напрямком для експорту американського СПГ буде азійський та латиноамериканський ринки. Мексика, до речі, є найбільшим покупцем. На Європу буде припадати лише невеличка частка", - зазначив Гончар.

Твердження про те, що Вашингтон прагне "посадити" Європу на дорогий скраплений газ, не відповідає дійсності. "Це не вдасться хоча б тому, що є комерційний контракт. Він або відбувається, якщо угода вигідна обом сторонам, або не відбувається", - відзначив аналітик.

Це, до речі, одна з переваг скрапленого газу. Він, хоча й дорожчий за трубопровідний, але купується на біржі. У той же час "Газпром" нав'язує своїм клієнтам довгострокові контракти, і платити доводиться інколи за ціною, яка перевищує біржову.

На горизонті зміни

За словами Михайла Гончара, ситуація на ринку Європи може змінитися приблизно десь на горизонті 2020 року. Причина їх в тому, що Австралія вже зараз виходить на тихоокеанський ринок.

"Таким чином конкуренція на азійському ринку загостриться. Показники Австралії показують, що десь у 2020-2021 роках вони стануть гравцем №1 та обійдуть навіть Катар", - вважає аналітик.

Але ці процеси не означають, що американці, зважаючи на світові процеси, намагаються вже зараз розширити присутність на європейському ринку. Вони мають потужних конкурентів, серед яких не лише Катар, а й низка країн Північної Африки.

На світових ринках значно збільшиться частка скрапленого газу. Це природня конкуренція, яку Росія намагається зобразити як американський акт агресії. І, на жаль, європейські компанії, залучені до реалізації російських проектів, радо підіграють популяризації цієї тези.