Одеська трагедія. Чотири роки по тому

За чотири роки нікого не покарали. А  групу із  19 “антимайданівців”, яких обвинувачували в організації та участі в масових заворушень,  суд повністю виправдав.

Як це було

Того дня в місті мав відбутися футбольний матч між одеським “Чорноморцем” та харківським “Металістом”. Футбольні фанати разом із учасниками Євромайдану зібралися на Соборній площі, щоб провести ходу “За Єдину Україну”. Майже на самому початку ходи колону атакували представники низки проросійських організацій, "казакі" та ті, хто їм співчував і кого традиційно зараховують до "Антимайдану". Після нападу на колону в районі вулиці Грецької почалися масові заворушення — з палицями, бруківкою, світлошумовими грантами та навіть вогнепальною зброєю.

Міліція фактично не втручалася в ситуацію, а лише спостерігала.

Вогнепальну зброю застосовували обидві сторони протистояння. Найбільш яскравим моментом було, коли з-за спин міліцейської шеренги антимайданівець так званої "мобільної групи" при "Народній дружині" Куликова поля Віталій Будько на прізвисько "Боцман" стріляв одиночними з автомата АКС-74У або карабіна на його основі в сторону "ультра" та українських активістів.

У "антимайданівців" згодом знайшли цілий арсенал зброї. Приблизно о 16:50 українські активісти виявили автомобіль "Крайслер" сірого кольору з жінкою за кермом, з якого незадовго до цього вийшли люди у камуфляжі. Активісти блокували автомобіль і домоглися від працівників міліції провести його огляд. У багажнику знайшли помпову рушницю з патроном у патроннику (тобто готову до негайного відкриття вогню) і два травматичні пістолети. Коли до машини повернулися троє чоловіків у військовій формі, в них  впізнали членів організації "Православне козацтво", намет якої, серед інших, перебував на Куликовому полі. При особистому огляді у них виявили ще кілька готових до негайного застосування травматичних пістолетів і мисливські ножі.

Близько 16:30 сталася перша смерть. Проукраїнський активіст 36-річний Андрій Бірюков дістав вогнепальне поранення в легені. Усього в центрі міста від вогнепальної зброї загинули 6 людей, було поранено 13 осіб з обох боків.

 З часом “антимайданівців” витіснили на територію Куликового поля, де був розташований їхній табір. Табір спалили, а самі вони забарикадувалися в Будинку профспілок, де незабаром виникла пожежа. Внаслідок пожежі, з якою впродовж кількох годин не боролися відповідні служби, було найбільше жертв - загинули 42 людини. Більшість  — задихнулася чадним димом.

Хід розслідувань та основні підозрювані

У справі 2 травня виділяють кілька епізодів, щодо яких відкрито як мінімум 6 кримінальних проваджень. Правоохоронці окремо розслідують події на Грецькій площі та в Будинку профспілок на Куликовому полі. 

Центральний епізод, до якого насамперед прикута увага ЗМІ, - справа 19 антимайданівців, яких звинувачують у нападі на проукраїнських активістів. Після кількарічної судової тяганини 18 вересня 2017 року Чорноморський суд Одеської області повністю виправдав усіх обвинувачених.  Суд дійшов висновку, що слідство у справі провели неякісно, і вказав на цілу низку недоліків і прогалин у слідчих діях. Зокрема, не задовольнили суд фото та відеоматеріали, які передала сторона звинувачення.

Втім, СБУ прямо в залі суду повторно затримали двох із 19 фігурантів — за новими звинуваченнями. Обидва - організатор одеського "Антимайдану" Сергій Долженков та громадянин Росії Євген Мефьодов — нині під вартою.

Сергій Долженков та Євген Мефьодов. lb.ua

Генпрокурор Луценко заявив, що сторона обвинувачення подаватиме апеляцію і вимагатиме заново розглядати справу в суді першої інстанції.

Ще один епізод -  справу проукраїнського активіста Сергія Ходяка, якого обвинувачують у вбивстві “антимайданівця” та пораненні правоохоронця, суд не може почати розглядати по суті  з квітня 2015 року.

Частина проваджень стосується колишніх високопосадовців:

• Екс-начальник міліції громадської безпеки Одеси Дмито Фучеджі – звинувачується у службовій недбалості та організації масових заворушень (перебуває за межами України, за даними ЗМІ, вже отримав громадянство Росії);
• Екс-керівник МНС Одещини Володимир Боделан – звинувачується у бездіяльності рятувальників у перші години пожежі у Будинку Профіспілок (за інформацією поліції, нині працює в МНС в окупованому Криму)
• Екс-голова обласної міліції Петро Луцюк – звинувачується у службовій недбалості (залишився в Україні і ходить на засідання у своїй справі).

Паралельне розслідування

Своє розслідування трагічних подій проводиться “Група 2 травня” - об’єднання журналістів та активістів різних поглядів, які намагаються встановити, хто ж винен у подій в Одесі. Вже через два роки Група підготувала детальну хронологію подій, зняла фільм та випустила звіт, з яким зокрема виступає в Україні і за кордоном. Слідчі, за словами членів Групи, хоч на словах і проявляли зацікавленість до зібраних матеріалів, все ж не залучили їх до розслідування.

За словами членів групи, пожежу в Будинку профспілок не слід розглядати відірвано від інших подій. Зокрема член групи, блогер Сергій Дібров підкреслює, що "2 травня" треба сприймати в контексті того, що відбувалося в попередні роки. Активна підготовка проросійських сил почалася ще в середині 2000-х. Вже тоді готувалиагентуру й організовували проросійські заходи.

До 2 травня 2014 року протистояння між одеським Євро- та Антимайданами йшло на спад, але саме напад проросійського угрупування "Одеська дружина" на ходу призвів до заворушень. Пожежа в одеському Будинку профспілок виникла в ході жорсткого протистояння сторін. Бездіяльність міліції та рятувальників також призвели до великої кількості загиблих. До трагедії призвела й низка випадковостей та збігів.

Всі ці фактори свідомо ігнорує російська пропаганда, яка активно експлуатує міф "2 травня" й спотворює картину тих подій, покладаючи вину на “націоналістів” та “бандерівців”.

Висновки

Ще один член групи - Тетяна Герасимова — застерігає, що розслідування усіх справ може затягнутися і на 10 років. Тодішні події найчастіше згадуються виключно "до дати", більшість громадян не цікавляться ходом і наслідками розслідування подій 2 травня.

На жаль, враховуючи що у справах "2 травня" як мінімум тричі мінялися оперативно-слідчі групи, можна говорити про тенденцію – низьку підготовка сторони обвинувачення, відсутність струнких доказів. За такими критеріями розслідування та суди щодо трагічних подій 2 травня 2014 року у Одесі дуже схожі на хід Справи Майдану. 

Міжнародні експерти з Ради Європи ще у 2015 році дійшли висновку, що недоліки слідства в справі одеської трагедії, на які вказано в звіті, негативно вплинули на здатність точно відтворити обставини кривавих подій в Одесі і притягнути причетних до відповідальності.

Можна критикувати також і комунікацію влади та силових органів із суспільством, яке не було достатньо, вчасно, та повною мірою проінформоване про причини трагічних подій та хід розслідувань і судів. Інформація. Яку виголошували посадовці та політики була малозрозумілою, нерегулярною і суперечливою.

Відсутність реальних результатів настільки гучної справи ще раз засвідчує необхідність створення по-справжньому професійних, компетентних та незалежних слідчих інституцій. Чи стане таким нещодавно створене Державне Бюро розслідувань – залишається під знаком питання, як і те, як відновити громадську довіру до державної юридичної системи.