Віталій Портников: Росія все одно заплатить за Крим

Російські пропагандисти намагаються відповісти на рішення Постійного третейського суду в Гаазі за позовом українських компаній до Росії нагадуванням про те, як вдалося торпедувати інше рішення цього ж суду - за позовом акціонерів ЮКОСа.

Тоді Постійний третейський суд постановив стягнути на користь акціонерів суму в 50 мільярдів доларів. Росія - як і у випадку з українським позовом по Криму - не визнавала права суду приймати це рішення і звернулася з позовом до Окружного суду Гааги. І суд погодився з її доказами, після чого стягнення грошей на користь акціонерів ЮКОСа значно ускладнилося. У випадку з Кримом цілком може бути застосована та ж сама схема.

Але погоджуватися з цими доводами я б не поспішав. По-перше, історія з ЮКОСом теж ще далеко не є закінченю. По-друге, ніхто не сказав, що Окружний суд в Гаазі у випадку з Кримом ухвалить те саме рішення, що і у випадку з ЮКОСом. По-третє, навіть якщо такое рішення буде ухвалено, історія далеко не завершиться. В четвертих, це тільки перше таке рішення за першим з позовів. І у п'ятих, Крим - не ЮКОС.

Тому що в ситуації зі знищенням російською владою ЮКОСа йшлося про порушення прав приватної власності. А у випадку із Кримом і збитком українських компаній мова йде ще й про очевидне порушення міжнародного права. Очевидне для всіх, навіть для тих на Заході, хто хотів би закрити очі на злочини Кремля.

Збиток, нанесений українським компаніям, злодійське викрадання української державної власності та інші економічні наслідки анексії - прямий наслідок окупації півострова і політичного рішення Кремля. Тактика затягування судових рішень, апеляції і перенесення слухань - це хороша і виправдана тактика, коли мова йде про банальні господарські справи, які стосуються інтересів громадян і компаній. Але з міжнародним правом така тактика не працює.

Саме тому Росії рано чи пізно доведеться усвідомити одну дуже просту річ: після анексії вона перетворилася в державу з невизнаними кордонами. І це держава є вразливою для міжнародних судів. І буде вразливою, аж доки питання її кордонів не буде вирішеним. До часу, коли Росія не повернеться до міжнародно визнаних кордонів.

А це означає - Крим доведеться віддати, а за боргами - заплатити. Як би фантастично це не звучало для адептів російського керівництва.

Я б міг заспокоїти їх словами про те, що якщо Росія розпадеться - адже такий варіант в її політичному розвитку ніхто не виключає - то платити буде нікому. Але це не вся правда. За боргами більшовиків, які теж вкрали власність іноземних вкладників банків Російської імперії, розплачувалася Російська Федерація. Уже після розпаду Радянського Союзу - тобто після того, як колишня імперія в її територіальній цілісності перестала існувати.

Тому Україні за Крим рано чи пізно заплатить якщо не Росія, так те, що від Росії залишиться. І це - найпростіший висновок із рішення суду в Гаазі.