Віталій Портников: Як добре, що вони сваряться

До виборів - і президентських, і парламентських - залишилися вже не роки, а місяці, а фракція реваншистів розкидається своїми провідними членами. Що, насправді, відрізняє тих, кого виключили від тих, хто виключав?

Фінансовий інтерес. Який-небудь завзятий журналіст-розслідувач може витратити час і з'ясувати, що розсварило чергового Івана Івановича з черговим Іваном Никифоровичем. Але цей журналіст буде тільки блідою тінню автора "Миргороду". Не мають ніякого значення подробиці фінансових сварок у ситуації, коли мова йде про взаємини політичних діячів. Ну а якщо політичні діячі виявляються просто дрібними (ну, добре, великими, чому я повинен принижувати Ахметова, Бойка чи Колесникова) бізнесменами, так кому цікавий список заводів, пароплавів та іншого інтересу?

Нам з ними просто щастить. Щастить, що вони - такі. Тому що з нашої, "правильної" сторони - ті ж самі бізнесмени. Ви запитаєте, що відрізняє один від одного кандидатів на посаду президента у націонал-демократичному таборі? Та нічого, взагалі нічогісінько! Погляди? Так вони пообіцяють вам все, що завгодно - аби ви проголосували. Єдине, що вони не можуть вам обіцяти - так це дружби з Росією і капітуляції перед Путіним. Але це не тому, що вони так думають. А тому що між виборцями заходу і центру, на яких вони розраховують і виборцями сходу і півдня, на яких розраховують бізнесмени "Оппоблоку", як і раніше проходить чіткий цивілізаційний вододіл і вони побоюються обшпаритися. Але водичку вже пробують. "Наші" розповідають про якісь міфічні перемовини з Росією, сподіваючись, що це оцінить виборець опонента. "Регіонали" обіцяють повернути добробут часів Януковича, сподіваючись, що якщо не виборець на заході, так хоча б виборець у центрі захоче добре жити. А хіба виборець не бажає? Дуже бажає. Тому добре, що вони сваряться. От якщо б ще Путін із Медведєвим посварилися б!

Все це було б смішно, якби не було так сумно. Виборець, звичайно, охрестить спритного бізнесмена від політики продажною тварюкою - і не матиме рації. Бізнесмен він і є - бізнесмен. Політика - це його спосіб заробляти.

Заробляти на тобі, дорогий співвітчизник. Це не він продажний, це ти продажний. Це ти віддаєш голос за безглузді обіцянки, за мрію, за гасло, а іноді просто тупо за гречку. Це у тебе немає ніяких політичних поглядів, навіть відчуття країни. Це ти стверджуєш, що поки тебе не нагодують, не варто думати про мову, культуру, навіть війну. Політик-бізнесмен - це просто твоє розумне щасливе дзеркало. Хто відмовиться від бізнесу на таких самовпевнених, невиліковних дурнях?

Ось вони і не відмовляються. Просто у тих, хто робить бізнес на голосах сходу, завдяки Путіну зменшилася аудиторія і вони до того ж не можуть домовитися між собою, грошей малувато. Тому нами передбачувано будуть керувати ті, хто робить бізнес на голосах заходу і центру.

І це, насправді, і є головний український шанс - що ці, на відміну від тих, Україну не здадуть, просто не зможуть, просто не в інтересах їхнього бізнесу. І що вона збережеться до того дня, поки ти, шановний виборець, не станеш розумником. Ну не ти, звичайно. Твої онуки і правнуки. Але теж добре.