Чому Зеленський – це потенційний Ющенко-2

Майже нічого. Окрім того, що нинішній керманич держави може легко повторити політичний шлях Ющенка. До того ж, навіть перевищити його. В негативному сенсі цього слова. Тобто, стати дуже слабким президентом з відсутністю контролю не тільки за ситуацією в політиці, а навіть у власній фракції у наступному парламенті.

Чому так?

Отже, всі опитування громадської думки обіцяють партії, якщо її так, звичайно, можна назвати, "Слуга народу" Володимира Зеленського, приголомшливу перемогу на дочасних парламентських виборах. Винесемо за дужки гіпотетичну вірогідність їх відміни через рішення Конституційного Суду про незаконність указу Зеленського про розпуск Верховної Ради. Як і те, хто винен в тому, що люди готові голосувати хоч за чорта лисого, аби не бачити багато облич попередньої влади знову у цій владі. Важливо, що нашвидкуруч зібране по всіх-усюдах об’єднання дуже різних людей під прапором "Зробимо їх разом" має всі шанси отримати найбільший з часів відновлення Незалежності результат на виборах. За оцінками профільних журналістів та експертів – це 130-140 мандатів тільки по партійним спискам. А ще ж є 199 одномандатних мажоритарних округів, де тільки сам факт приналежності кандидата до партії Зеленського з ходу дає 10-20 % підтримки. Тобто, завдання набрати вперше в історії 226 депутатів від однієї партії й однопартійну більшість не виглядає нездійсненним аж ніяк.

Здавалось би, це - тріумф, якого не бачила політична Україна. Здавалось би, Зеленський на порозі величезного успіху. Так, згоден. На порозі. Ось тільки скоріше не успіху, а… шухеру. Давайте розберемося чому. Розпочнемо з сумнозвісної мажоритарки. Повторимося – всі соціологічні контори згодні в тому, що будь-хто, повний «ноунейм», в разі висування з-під бренду "Слуга народу", одразу отримує феноменальну підтримку. Яка на багатьох округах б’є навіть таких мастодонтів як Сергій Ківалов (це - Одеса). Ключовий момент тут – бренд "Слуги народу". Й якщо ви думаєте, що в штабах протиборчих Зеленському сил не розуміють цього факту – ви дуже помиляєтесь.

І в хід вже зараз на величезній кількості округів йде стара як світ технологія двійників. Не в плані прізвищ (Юлія Тимошенко – Юрій Тимошенко, наприклад) – в плані назви структури, від якої висувається кандидат. Тобто, якщо ви хочете перемогти ставленика Зеленського, то вам просто треба висунути на окрузі 2-3 людей від структур з дуже подібними назвами чи логотипами. Наприклад, від ГО "Слуга українського народу". Чи "Народний слуга України" тощо. Принцип зрозумілий.

І саме це масово починає вже зараз відбуватися на округах. Й об цю технологію розбивається технологія «нових облич». Адже "нові обличчя" - вони на те й нові, щоб їх ніхто не знав. В першу чергу, в обличчя. Відповідно, от як не сильно просунутому виборцю (а правди ніде діти – саме таких більшість серед Зе-електорату) відрізнити, де ж справжній «слуга народу», а де – ні? Це ж ніяких відосиків на 199 округів не напасешся. А кампанія ж, за бажанням самого пана президента, в нас – миттєва, буквально кілька тижнів. А кандидатів – їх же теж ще якось треба вибрати.

Бо ж не забуваємо, що ніякої команди у пана Зеленського немає від слова зовсім. Тому й досі не опублікований список мажоритарників від його партії. Якщо ви думаєте, що конкуренти-мажоритарники на округах втрачають час, то ви дуже сильно помиляєтеся. Працюють, аж гай гуде. Точніше, реєструють. І мають всі можливості перебити всю "малину" Зеленському в його сподіваннях добрати до 100 мандатів на мажоритарних округах.

Тепер переходимо до партійного списку, де, на перший погляд, у "слуг народу" все просто ідеально. Однак, при більш прискіпливому погляді, там теж все не так вже й в шоколаді. Ще ніколи до Ради не йшло таке строкате утворення, як нинішній список "Слуги народу". Там є лобісти олігархів, працівники інвестиційних фондів та аналітичних центрів, "кварталівці" та спортсмени, антикорупціонери та правозахисники, блогери з сумнівною репутацією тощо. Кого там тільки нема. Це навіть не порівняєш з списком БПП взірця 2014-го року, який хоч і теж нагадував клаптикову ковдру з різних партій та груп впливу олігархів, але все ж був більш-менш об’єднаний розумінням, куди і для чого вони йдуть.

Те ж, що ми бачимо під виглядом списку Зеленського – це абсолютне «різнотрав’я», яке абсолютно нереально буде якось скласти до купи, окрім як на урочистому засіданні новообраної Верховної Ради. Тим більше – контролювати. Особливо якщо мова йтиме про якісь неоднозначні речі. А якщо згадати як активно в новому парламенті діятимуть рекрутери всіх можливих олігархів та підолігархів, які наявні в усіх списках, можна не сумніватися, що фракція "Слуги народу", не дивлячись на кількість, може досить швидко стати неконтрольованою масою абсолютно різних людей з різними інтересами, що можуть ситуативно об’єднуватися в абсолютно непередбачувані конфігурації та союзи.

Тому, кому вдасться з цього всього «різнотрав’я», скласти якусь подобу коаліції, можна одразу давати сміливо Нобелівську премію. З біології. Однак говорити про її сталість за таких умов може тільки екзальтована тітонька бальзаківського віку з пабліку на підтримку Зеленського в інстаграмі. Відповідно, не маючи стабільності в парламенті, пану президенту буде дуже важко пояснити своєму електорату, який хоче все й одразу, чому це не вдається. Часу у Володимира Зеленського немає від слова «зовсім» - будь-яка затримка смерті подібна. Смерті рейтингу. А згодом – й конструкції всієї його влади. Яка як легко сформувалася, так само легко може й завалитися. Завалитися до нових дочасних й парламентських, й навіть президентських виборів. Де шансів знову виїхати на втомі виборця від усіх й любові до телешоу вже не вийде. Тому ось саме звідси й походять шанси шостого президента повторити й навіть перевершити шлях четвертого.