Віталій Портников: Україну тягнуть до суду

Здавалося б, обставини цієї ситуації є давно розслідуваними, нічого нового нідерландським парламентарям дізнатися не вдасться. Однак їхнє рішення - очевидна політична відповідь на видачу одного з учасників знищення малазійського пасажирського лайнера, Володимира Цемаха, російській стороні. У Нідерландах це рішення президента України Володимира Зеленського викликало вибух обурення - і родичів жертв трагедії, і політиків, і журналістів, і просто порядних людей.

Було б дивним, якби парламент цієї країни, якому з такими труднощами - буквально всупереч громадській думці - вдалося проголосувати за ратифікацію угоди про асоціацію з Україною після негативного результату консультативного референдуму - не відреагував. Тим більше, що українське керівництво нічого не зробило для того, щоб продемонструвати Гаазі своє розуміння ситуації і готовність до співпраці.

У Нью-Йорку, під час сесії Генеральної асамблеї ООН, у президента України Володимира Зеленського був час для зустрічей з бізнесменами, чия сумнівна репутація стає темою для сенсаційних журналістських розслідувань і представляє українську владу як притулок корупціонерів. Але у глави нашої держави не знайшлося часу на зустріч з прем'єр-міністром Нідерландів Марком Рютте - тим самим Рютте, який, ризикуючи своєю репутацією, провів через парламент угоду про асоціацію ЄС з Україною. Позиції прем'єра з питання відповідальності України за видачу Цемаха і так були не дуже сильними. Але після поведінки Зеленського в Нью-Йорку від них взагалі нічого не залишилося. Уряд був проти продовження розслідування про ситуацію з відкритим небом в 2014 році. Але депутати до нього не прислухалися. Взагалі. І це - тільки початок української поразки в Гаазі.

З часом стає більш очевидним сенс спецоперації, в якій Володимир Путін майстерно використав недосвідченість Володимира Зеленського і схильність колишнього коміка до швидких ефектів. Видача Цемаха - це не тільки можливість для російського керівництва уникнути відповідальності за знищення пасажирського літака. Це ще й можливість розділити цю відповідальність з Україною.

Нідерланди завжди були "слабкою ланкою" в питаннях української європейської інтеграції - згадаймо хоча б, як був використаний закон про референдум, який мало не заблокував процес ратифікації угоди про асоціацію. Зараз  розслідування нідерландського парламенту цілком може прийти до висновків, що Україна разом з Росією несе відповідальність за загибель літака, повинна компенсувати втрати родичам жертв. Так, всі розумітимуть, що це - політичний висновок, що це - помста за Цемаха, за зрив справжнього розслідування. Але на суді в Гаазі Україна ризикує опинитися не в ролі обвинувача, а в ролі обвинуваченого.