Віталій Портников: Корупція перетворюється на інституцію

Найцікавішим висновком експертів є констатація факту, що парламент попереднього скликання почав імплементацію деяких рекомендацій GRECO, проте нова Верховна Рада відкинула більшість пропозицій. Серйозні питання експертів - саме з точки зору корупційних ризиків - викликав так званий "турборежим", образлива законодавча вакханалія, влаштована після формування монобільшості.

Таке ж занепокоєння викликали "реформування" Верховного Суду, вже зупинене після відповідного вердикту Конституційного суду, новий порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів, реформування прокуратури. Ну і, зрозуміло, той факт, що такі значні закони приймаються без серйозної суспільної дискусії - тема для особливого занепокоєння експертів.

Українській владі дали додаткові 18 місяців для того, щоб виправити недоліки в антикорупційних реформах і виконати всі рекомендації. Але у мене немає ані найменшого сумніву в тому, що ніякі рекомендації Ради Європи більше враховуватися не будуть. Не для того команда Володимира Зеленського приходила до влади.
Давайте називати речі своїми іменами. У 2014-2019 роках здійснювалася - нерідко без особливого ентузіазму з боку влади, але під тиском західних кредиторів, експертів і української громадськості - планомірна інституалізована боротьба з корупцією.

Це не могло не викликати роздратування і страху українських олігархів, для яких корумпована держава - запорука їхнього існування і збагачення. Саме тому виборчу кампанію 2019 року було організовано так, щоб загальмувати і зупинити очищення держави від корупції. І за допомогою українських громадян ця компанія увінчалася повним успіхом.

Новий президент країни і його соратники проголосили себе чесними людьми і заявили, що корупції у вищих ешелонах влади покладено край. Але при цьому інституціональні передумови для розвитку корупції тільки посилювалися. І це, між іншим, теж вірус. Навіть якщо ви чесна і здорова людина, але підхопили смертельний вірус і імунітету у вас немає - ви помрете і ніяка чесність вами не допоможе.

Останній рік став роком зниження українського антикорупційного імунітету. Ілюзій тут бути не повинно. Замкнутість влади на рішеннях і примхах однієї людини, тісно пов'язаної з олігархами, волаючої до них з проханнями про допомогу в будь-якій складній ситуації - живильне середовище для корупції. Спроба підпорядкувати судову владу і прокуратуру принципам політичної доцільності - живильне середовище для корупції. Відсутність дієвого парламентського контролю за діями виконавчої влади - живильне середовище для корупції. Некомпетентність в управлінні обласними адміністраціями - живильне середовище для корупції. Нарешті, живильне середовище для корупції - дилетантизм, некомпетентність і відсутність системного мислення у тих самих високопоставлених чиновників. Такою ситуацією може скористатися будь-який пройдисвіт.

Саме тому корупція в Україні не просто перемагає державу. Корупція залишається змістом державного управління, виїдає державу зсередини. Цього можуть не помічати в самій країні, але європейські експерти переконуються в цьому з усією очевидністю. А в найближчі тижні в цьому повною мірою переконаються і самі українці.

Тому що багато жертв короновірусу будуть не тільки жертвами епідемії. Вони будуть жертвами неефективної держави, некомпетентного управління і відсутності стратегічного мислення. Вони будуть жертвами корупції.