Віталій Портников: Це вибір між життям і смертю
Позачергова сесія Верховної Ради продемонструвала, що у політичному житті країни починається період ситуативних коаліцій
У президента, по суті, більше немає більшості в парламенті. Для прийняття принципових рішень він може спиратися на два варіанти ситуативних коаліцій. До вчорашнього дня такою ситуативної коаліцією була коаліція частини депутатів від партії “Слуга народу” з ОПЗЖ і депутатськими групами, орієнтованими на Ігоря Коломойського. З учорашнього дня намітилася можливість коаліції частини депутатів від партії “Слуга народу” з фракціями “Європейської солідарності” і “Голосу”.
Це – найбільш логічна коаліція в умовах, що склалися. Зеленський очікувано прийшов до ситуації, коли він повинен вибирати між союзом з олігархами і порятунком країни. Порятунок країни є можливим лише в ситуації тісної співпраці з міжнародними фінансовими організаціями та готовності прислухатися до рекомендацій Заходу. Ані Росія, яка і сама починає переживати важку економічну кризу, ані олігархи, які досі не здатні усвідомити масштаби виклику, Україну не врятують і Зеленському не допоможуть.
Коломойський дотепер заклопотаний поверненням “Привату”, ніби й не розуміє, що зараз взагалі не час думати про перспективи банківської системи. Депутати від ОПЗЖ продовжують повторювати завчені слова про “діалог”, ніби не помічають, що Москва наглухо закрила лінію розмежування на Донбасі і ніякого діалогу більше не потребує. До того ж Коломойський, який об'єктивно зацікавлений у збереженні коаліції Зеленського з ОПЗЖ і своїми депутатами, одночасно бореться з Єрмаком і, таким чином, знищує можливості діалогу з Козаком. Це саме той випадок, коли фінансові інтереси заважають політичній програмі - але у Коломойського так не вперше.
У цій ситуації єдиним виходом для Зеленського - навіть не з точки зору вирішення нагальних завдань, а з точки зору елементарного виживання - виявляється коаліція з українськими державниками і патріотами. Це і є національна єдність - тому що ті, хто опиняються за рамками цієї коаліції, просто не цікавляться національними інтересами цієї країни, стурбовані тільки грошима, владою і у випадку з ОПЗЖ національними інтересами Кремля.
Тому - якщо Зеленський хоче врятуватися і врятувати країну - він буде все більше дрейфувати в бік державників і професіоналів, в бік Порошенка і Вакарчука. Навіть якщо частина його електорату буде продовжувати перебувати в полоні пропагандистських агіток минулих років, навіть якщо з владою почнуть боротися олігархічні телеканали. Зеленському доведеться ігнорувати і дурість потенційних виборців, і нападки недавніх покровителів.
Тому що його вибір - і вибір України - це вже не вибір між державним будівництвом і “хорошими хлопцями” з серіалу, між патріотизмом і байдужістю, між професіоналізмом і дилетантством. І навіть не вибір між Україною і Малоросією.
Це вибір між життям і смертю.
- Актуальне
- Важливе