“Без туристів – не маємо, що їсти!”

Група туристів, що слідує за екскурсоводом – звичне явище для Львова, який давно увійшов до європейської туристичної сфери. Але карантин вніс свої корективи. Як наслідок, спорожніли казна міста та кишені значної кількості львів`ян. Та незважаючи на те, що культурна столиця входить до «червоної» зони, останнім часом на її вуличках можна побачити як іноземців, так і гостей з  України. Чи відновлюється туризм та які його перспективи, з’ясовувала наша журналістка.

Туристи, агов!

“Ще на початку карантину освоїв нову професію – зайнявся відеомонтажем, - розповідає відомий екскурсовод та «професійний львів’янин» Петро Радковець. – Проводив екскурсії онлайн, самостійно монтував. Щоправда, справа неприбуткова. Переглядів було достатньо, оскільки послуга - безкоштовна”. За словами пана Петра, його колеги, які робили віртуальні екскурсії платними, особливого прибутку не мали. Зазначає, що туризм – це сфера, яка першою реагує на погодні  та соціальні катаклізми. 

 Петро Радковець. Фото з приватного архіву Петра Радковця

“30 травня 50 екскурсоводів провели перші після карантину екскурсії у рамках проекту “Львів для своїх”. Здебільшого їх відвідали знайомі та друзі. Та вже наступного дня після цього заходу робота почала поступово входити у звичну колію. Приїжджають люди з Києва, Харкова, Одеси, Миколаєва… З-за кордону наразі – мало гостей. Хоча внутрішній туризм – доволі активний, цього місяця до свого звичного графіку (30 годин) не дотягуємо. Можна сказати, кількість замовників зменшилася удвічі. Можливо, значну роль тут відіграє також і погода. До того ж, тривалий час були призупинені міжміські та міжнародні перевезення». 

Петро Радковець проводить екскурсії разом із братами Іваном та Василем. Їхні заходи – колоритні та інтерактивні, тому користуються популярністю. Львів’яни звикли зустрічати на вуличках Львова панів з минулого – Радковці ходять у вбранні, яке носили галичани понад сто років тому. Фраки, циліндри та тростини – незмінні атрибути екскурсоводів. Особлива родзинка - вкладені за стародавньою технологією (з допомогою господарського мила) вуса. Тож послухати їхні історії та помандрувати цікавими місцями прагнуть не лише туристи з різних міст України, а й львів`яни. Особливо – коли до них приїжджають гості. Пан Петро зауважує, що наразі не бракує на екскурсіях білорусів. Нерідко трапляються росіяни:щоправда, не поспішають зізнаватися, звідки вони насправді. 

Петро та Іван Радковці. Фото з приватного архіву братів Радковців

За словами екскурсовода, у деяких його колег наразі клієнтів немає взагалі. Усі, кому вдалося утриматися «на плаву», намагаються робити акції та вводити нові “фішки”. До речі, через карантин постраждали й популярні заклади харчування, які приймали туристів. 20% з них – закрилися або змінили профіль. 

Важкі часи настали й для представників готельного бізнесу. Через те, що на сьогодні у Львові переважає внутрішній туризм, впала популярність хостелів. Значну частину з них – продали. Ті, що залишилися – суттєво впали у ціні.

Власники нерухомості втратили можливість здавати квартири подобово. Зізнаються, що наразі довелося перейти на довгострокові угоди. Микола, який протягом п’яти років успішно здавав апартаменти у центрі міста, ледве знайшов квартирантів, які винайняли помешкання на пів року. А останні три місяці там взагалі ніхто не жив.

“Аби вийти на докарантинний рівень – нам знадобиться більше року, - прогнозує Петро Радковець. – Оскільки скасовувати обмеження влада наразі не збирається, осінь обіцяє бути важкою. Якщо знову введуть карантин, який був у другій половині березня, 90% львів’ян втратять свій бізнес”. Екскурсовод зазначає, що туризм – сфера соціальної реабілітації. Мандрівки та нові враження дозволяють людям почуватися вільними. Обмежене пересування та вимушене сидіння у чотирьох стінах провокують різноманітні захворювання, серцево-судинні патології, депресію і навіть суїциди.

Як врятувати ситуацію?

За словами доцента кафедри туризму Львівського національного університету ім. Івана Франка Орести Бордун, до оголошення карантину у Львові більшу половину туристів становили українці, а решту – іноземці. “Зважаючи на обставини, туристичну індустрію Львова потрібно повністю переорієнтувати на внутрішнього туриста. Наприклад,  для того, щоб забезпечити наповненість готелів і хостелів, необхідно здійснити перерахунок собівартості послуг розміщення, аби зменшити ціни за ночівлю. В основному, це доведеться робити за рахунок комфорту і якості обслуговування. Слід бути готовим до того, що найближчі два місяці дорогі номери не користуватимуться значним попитом. Літній сезон ніколи не був для Львова сприятливим, а тим більше – цього року”. 

Ореста Бордун. Фото з приватного архіву Орести Бордун

За прогнозами пані Орести, екскурсійні послуги відновлюватимуться повільними темпами. Тож радить професійним гідам згадати початки своєї кар’єри та створити нові професійні родзинки. У першу чергу, вони повинні зацікавити місцевих мешканців, а потім – стати новинкою для туристів. Останні опитування показали, що на традиційні екскурсії – попит надто низький. Спеціальні туристичні ресурси Львова розкривають квести та пізнавальні екскурсії: вони вже мають своїх споживачів. 

«Незважаючи на усі заходи щодо відновлення, туристична індустрія Львова буде збитковою ще довший період часу і тому слід переглянути та урізноманітнити свою діяльність усім закладам та установам. За різними оцінками та прогнозами, поширення вірусу COVID-19 вплине на розвиток всієї світової економіки. Сфера туризму та авіаційна галузь найбільше страждають від пандемій. Вони, мабуть, стануть головними “жертвами” коронавірусу 2020 року. З іншого боку, пандемія – своєрідний сигнал бізнесу про те, що слід переглянути багато внутрішніх процесів, аби забезпечити гнучкість у форс-мажорних ситуаціях, зробити акцент на повноцінному розвитку онлайн-складової та діджиталізації, вивести їх на прибутковий рівень”.

Для прогнозу одужання економіки та туристичного сектору зокрема, Ореста Бордун радить вивчити досвід попередніх пандемій: «Коли десять років тому у світі панувала пандемія свинячого грипу А/Н1N1, за даними Держкомтуризму , у 2009 році кількість поїздок за турпакетами зменшилася на 21%. При цьому, за оцінками гравців ринку, українська туристична галузь постраждала більше, ніж світова - у цілому. Спеціалісти припускають, що COVID-19 спричинить більшу соціальну кризу. Натомість, що буде далі – наразі говорити важко. Але перші тенденції по зниженню цін на тури вже спостерігаються». На думку пані Орести, наразі представникам туристичного бізнесу варто працювати з індивідуальними клієнтами і основну маркетингову діяльність спрямовувати саме на них. 

Скільки втратив Львів?

За словами Орести Бордун, вже зараз, на момент відкриття готелів і відновлення туризму у Львові, можемо порахувати збитки, які понесла туристична індустрія. У середньому, протягом місяця, Львів відвідувало 200 тисяч туристів. Переважно, кожен із них перебуває тут три-чотири дні. Його середні витрати становлять – 75 доларів щодня. Отже, кожен гість приносив до туристичної індустрії Львова 262 долари. Загалом, за даними звіту ЛКП “Центр розвитку туризму”, протягом місяця туристи залишали у місті Лева 52,4 млн доларів. Таким чином, за чотири місяці карантину, Львів не отримав 210 млн доларів прибутку.