Російські посіпаки проти української мови

Якщо прочитати цей документ, стає зрозуміло, на кого насправді працюють “українські” політики, які оскаржують закон про мову в Конституційному суді та хочуть обмежити навчання українською. Про чергові спроби наступу “посіпак” Кремля на українські цінності та державну мову - у новому блозі Миколи Княжицького на Еспресо.

Рада Федерації, російські сенатори, прийняли заяву про порушення прав російськомовного населення в Україні. Читав я цю заяву і бачив перед собою обличчя Долженкова, обличчя Бужанського , обличчя "Слуг народу", які вимагали поставити в порядок денний законопроект, який обмежує навчання українською мовою в українських школах. Тепер зрозуміло, на чиє завдання вони працюють. Тепер зрозуміло, хто є замовником їхньої позиції, бо слово в слово їхня аргументація повторює аргументацію росіян.  

Не випадково те, що кажуть росіяни фактично не лише проти української мови, а проти української незалежності й українського суверенітету.

По-перше, вони кажуть, що в 2014 році ми мали державний переворот, а не Революцію Гідності. Найбільшою бідою, наслідком цього перевороту є наша орієнтація на Європу, на думку Російської Федерації, і те, що до влади прийшов Петро Порошенко, який реалізовував цю європейську орієнтацію. 

Для Російської Федерації жахливою є згадка корінних народів на території Криму, бо вони переконані, що Крим – це не є Україна, що Крим – це є Росія. Чому Україна згадує про український Крим у своєму законодавстві? Для сенаторів Російської Федерації цілком очевидно, що конфлікт на Донбасі є не агресією Росії, як це є насправді, а лише громадянською війною, яку викликав якийсь мовний конфлікт. Саме тому, захищаючи це міфічне російськомовне населення (бо терміну такого не існує – є українці, які говорять різними мовами), захищаючи цих людей (нібито і захищаючи, а насправді вбиваючи їх на Сході), Російська Федерація бореться з українською мовою. З українською мовою у вжитку, в спілкуванні, в освіті.

Прикро, що посіпаки  Російської Федерації, приховуючи свої справжні наміри, намагаючись говорити про те, що нібито вони когось захищають чи борються за свої права, спокійно ходять і в парламент України, і в український Конституційний Суд. Це неправильно, ми їх переможемо.