Віталій Портников: “Солідарність” - це надія на майбутнє

У цій заяві польського лідера немає перебільшення “Солідарність” стала практично першою масовою некомуністичною організацією після окупації більшовиками країн східної і центральної Європи у 1920-1945 роках. Вона продемонструвала, що репресії комуністичних режимів і розташування у всіх цих країнах - від Мінська до Будапешта - радянських військ або лояльних до окупантів армій і спецслужб маріонеткових режимів не можуть зупинити свободу і солідарність.  І крах авторитаризму і окупації - це тільки питання часу.

Для більшості радянських громадян це тоді було абсолютно недоступним для розуміння. Навіть у приватних розмовах звичайних людей можна було почути образу на поляків, які відплатили чорною невдячністю за звільнення країни від нацизму і тепер “бунтують” проти влади, яка схвалена в Кремлі. Зрозуміло, що таких розмов у Києві було не менше, а то й більше, ніж у Москві - адже Українська РСР користувалася заслуженою репутацією найреакційнішої з європейських республік Радянського Союзу.  І, тим не менш, створення “Солідарності” стало кроком не тільки до “оксамитових революцій” у країнах Центральної Європи, а й до українських Майдани.  А під час наших Майданів до дій українців з недовірою ставилися вже у Мінську і Москві - жителі Білорусі і Росії не розуміли, чому це ми “бунтуємо” проти влади, яка схвалена в Кремлі.

Тепер вже на своє повстання вийшли і білоруси - і, незалежно від того, як воно завершиться сьогодні, ясно, що часи авторитаризму у останній з фактично окупованих Росією країн на сході Європи закінчуються.  І навіть якщо Росія зважиться на формальну окупацію Білорусі, дії Кремля все одно не увінчаються успіхом.

Тому що прийде день, коли нищівне  повстання у самій Росії змете авторитаризм, винесе смертний вирок шовінізму і поставить хрест на могилі останньої людиноненависницької імперії Європи.

Доведено “Солідарністю”.