Під Покровом Пресвятої Богородиці. Українське диво цього великого свята

Покрова Пресвятої Богородиці - свято, яке багато в чому граничить з дивом. Не вписана в 12 найбільших релігійних свят, Покрова стала для українців святом душі і серця, бо в календар 14 жовтня, коли вона святкується, записані дуже великі і значні для нас свята - День захисника Вітчизни, День козаччини, День УПА. 

Божу Матір ми, українці, вважаємо своєю Великою Заступницею перед Богом. 

Про що говорять легенди

 Ще в далекому 910 році у церкві Пресвятої Богородиці, що у Константинополі, віруючі  молилися Небесній Покровительці за заступництво, бо вороги-агаряни звідусіль сунули на них, і лише диво могло їх врятувати. Небесне Диво - лик Пресвятої Богородиці у супроводі сонму святих - побачив святий подвижник Андрій Юродивий.

Діва Марія підходить до престолу у храмі, довго молиться і плаче. Затим знімає зі своєї голови свою осяйну хустку (покров або ж омофор) і широко простирає її над народом у церкві. Видіння швидко зникає.

Але, спостерігши його, святий Андрій  запитує учня свого, блаженного Єпіфанія:
- Чи бачиш, брате, Царицю і Владичицю всіх, Яка молиться за весь світ?
Єпіфаній відповів:
- Бачу, святий отче, і жахаюся.

Відтак війська противника здалися і відступили.

Константинопольське диво

Пишуть і розповідають і таке,  що цього дня давні руси на чолі з Аскольдом взяли в облогу Константинополь. Візантійці щиро молилися Пресвятій Богородиці про захист. А диво полягало не лише в тому, що вороги вже не бачили цих людей, яких Мати Божа вкрила своїм покривалом, а й у тому, що вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення.

Це - далеко не всі легенди, пов'язані з появою Небесної Заступниці на землі. І ніхто не може з упевненістю назвати точну дату, коли вони виникали. Проте всі свідчення зводяться до головного значення свята - порятунок від ворога.  

  

Українська соборна історія

Князь Ярослав Мудрий у 11 столітті розбив печенігів і з вдячності до Бога і Його Пресвятої Матері побудував у Києві собор Святої Софії і храм Благовіщення на Золотих Воротах, віддаючи народ під опіку Божої Матері.

Собор Святої Софії. Фото: sophiya.kiev.ua

 Володимир Мономах у своїх споминах каже, що перемогу над половцями здобув завдяки Богові й Пречистій Діві Марії. 

Ігор Святославович, галицький король Данило та інші князі завдячують своїми  перемогами Богові і Богородиці. Після своїх перемог вони йшли з поклонами до ікон Божої Матері, щоб подякувати за допомогу і порятунок.

Особливе шанування Покрови Богородиці починається з 12 століття, коли князь Андрій Боголюбський збудував Покровську церкву на річці Нерль біля свого заміського замку Боголюбове. 

 Покровська церква на річці Нерлі.

Існує ще багато легенд, пов’язаних з дивом небесного заступництва. Але на те воно і диво, щоб вселяти віру в його здійснення, додавати сил, впевненості і чітко бачити свою мету. Саме це надихало наших козаків на захист рідної землі і тому Божу Матір вони вважали заступницею і покровителькою православного воїнства.

 Покрова - козацька Мати

Добра традиція цього дня - прикрасити домашню ікону Богоматері, згадати родичів чи знайомих, які були в походах, воювали, боронячи Вітчизну, і помолитися за них.

"Радуйся, стовпе непохитний Церкви Xристової; радуйся, держави нерушима стіно; радуйся, бо через Тебе досягаються перемоги; радуйся, бо через Тебе падають вороги; радуйся, тіла мого зцілення: радуйся, душі моєї спасіння!" - співають православні християни в акафісті свята.

 За особливу пошану Богородиці від козаків з’явилися ікони  "Козацька Покрова", де під омофором Богородиці зображаються українські єрархи, гетьмани і козаки. На хоругвах січовики також любили зображувати Покрову Богородиці, розпростерту над козаками... Недаремно сьогодні багато сіл носять назви " Покровка"," Покровське"," Новопокровка", є дуже багато храмів, названих на честь Покрови.

У новому січовому таборі найперше будували Покровську церкву, а для воєнних походів використовували її похідний варіант з іконою Пресвятої Покрови. Перед важливою подією чи походом козаки завжди молилися своїй святій покровительці. На Покрову запорожці обирали нового отамана.

Чи не більшість церков у козацькій державі зводили на честь Богородиці. Їх будували у селах, на слободах, у центрах паланок, на всіх річках. 

 Дмитро Яворницький також писав про те, як шанували Покрову козаки: 

"Відшукавши який-небудь величний острів посеред Дніпра або видивившись якийсь підвищений ріг, тобто мис на березі ріки, запорозькі козаки відбирали в останньому найкраще і найвідкритіше місце і на ньому передусім зводили церкву, найчастіше в ім’я Покрови Пресвятої Богородиці, а потім уже споруджували інші необхідні для життя будови. Нехай пишається храм Божий у небесній висоті і нехай святі молитви зносяться від нас прямо від землі до престолу Господа Бога".

Фреска "Покрова Пресвятої Богородиці" в церкві отців Василіян у Жовкві на Львівщині. Середина 1930-х, художник - Юліян Буцманюк.
Він у цьому розписі продовжив і розгорнув традицію іконописання "Козацької Покрови". Художник  водночас зображає акт Злуки українських земель в одну державу. У центрі композиції - митрополит Андрей Шептицький в оточенні єпископів Григорія Хомишина та Йосафата Коциловського, ченців-василіян.

Ліворуч під панорамою Києва із банями Печерської Лаври та Святої Софії зображено портретну галерею діячів Української Народної Республіки та Гетьманату: Симон Петлюра, Михайло Грушевський, Павло Скоропадський, Михайло Омелянович-Павленко, Марко Безручко.  

Праворуч під панорамою Львова зображено діячів Західно-Української Народної Республіки: Кость Левицький, Євген Петрушевич, Сидір Голубович, Василь Панейко, Дмитро Вітовський, Григорій Коссак, МиронТарнавський, січовий стрілець, пластун, селяни із снопом збіжжя.
А над усіма – Богородиця, яка бере під свій покров-омофор усю Україну, її народ, її військо та церкву.

 Улюблена народна Покрова

 До Покрови завершується хліборобський цикл робіт  і все багатство урожаю дбайливо розкладено і приготовлено на зиму.  Оскільки з основними роботами було закінчено, з Покрови починалася пора весіль. 

Дівчата, які хотіли вийти заміж, мали відвідати молебень і просити: "Свята мати, Покрівонько, покрий мені голівоньку: щоб я жінкою була, щоб я весело жила, з чоловіком молоденьким, з дитяточком веселеньким", "Мати-Покрівонько, покрий Матір сиру Землю і мене молоду", "Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою".

Так Покрова мала значне поетичне забарвлення: через те, що цього дня міг випасти навіть перший сніг, його порівнювали з весільним покривалом, а оскільки в цей час відзначається і свято Пресвятої Богородиці, то ці порівняння поширюються і на неї.

Якщо дівчину сватали до Покрови, то можна було ще протягом трьох тижнів (до Дмитра, 8 листопада) відгуляти весілля, бо далі  починався Пилипівський піст.  

Що не бажано робити на  Покрову Пресвятої Богородиці

Як і на всі великі свята, цього дня не вітається серйозна робота – як сільськогосподарська, так і хатня. Не треба шити, різати, колоти, білити і фарбувати тощо, прасування, прання, миття також не організовуються.

Готувати страви на Покрову краще заздалегідь, у саме свято кришити, відбивати, пекти, смажити і чистити також не бажано. Не вживають алкогольні напої, не лихословлять, не сваряться.

Прийнято бажати рідним і близьким добра і молитися про небесне заступництво для них і для себе. Якщо до дівчини завітали свати – гарна нагода щасливо вийти заміж, бо відмовляти у цей день небажано: три роки доведеться чекати нових сватів.

Гроші також не позичають, щоб удома водилися.  

Прикмети Покрови:

• Яка погода на Покрову, такою буде і зима.
• Якщо вітер дме з півдня, то зима буде теплою, із півночі – холодною, із заходу – сніжною.
• Коли протягом дня вітер змінює напрямок, то й зима буде нестійкою.
• Якщо на Покрову листя з вишень не опало, зима буде теплою, і якщо сніг не випав, то його не буде і в листопаді. 
• Якщо зіграти весілля на Покрову – молоді будуть жити душа в душу.
• Не утеплиш дім до Покрови – всю зиму будеш мерзнути.
• Багато млинців на Покрову – вдома всю зиму буде тепло.
• Якщо хлопець на Покрову до дівчини залицяється, він стане її нареченим.
• На Покрову сильний вітер – буде багато наречених.
• Якщо на Покрову сніг — буде багато весіль.
• У горах до цього свята поверталися всі пастуші отари з полонин і завершували останню мандрівку чумаки. Тому й казали: "Прийшла Покрова – сиди, чумаче, вдома".

У народі вважалося, що до Покрови кожен мусив добряче потрудитися: "Хто лежав до Покрови, той продасть усі корови", "Прийшов Покров - не нагрієш хату без дров".

Храми на честь Покрови

Їх є дуже багато! Однією з найстаріших є Покровська церква в селі Сутківці Хмельницької області, зведена у 1467 році як фортеця. Ця унікальна споруда  зараз - діючий храм і музей.

Покровська церква в селі Сутківці.

Свята Покрова оберігає нас від зла і люті, зміцнює родини, а головне -  оберігає від нападів, бо надихає наших захисників і додає їм сил. Її омофор - ніби щит і зараз. В акафісті говориться: ”Бо Нею здобуваються перемоги, Нею падають вороги”.

Тому кожен християнин у цей день має молитися Божій Матері з проханням  надати сили кожному із нас і захистити своїм покровом-щитом від ворогів і негараздів, розіслати благодать. 

"Свята Покрова". Олександр Охапкін, український іконописець, що працює в стилі "хатньої ікони"..

У народі свято називають Третьою Пречистою і святкують як велике релігійне, національне та  родинне свято. Доброго святкування під світлим життєдайним Покровом Небесної Покровительниці!