live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Під Покровом Пресвятої Богородиці. Українське диво цього великого свята

14 жовтня - особливий день для українців: ми святкуємо всі основні свята осені. Покрова Пресвятої Богородиці об'єднує їх і надихає. Чому українці особливо люблять цей день: легенди, сакральний зміст і звичаї - у святковому дайджесті Еспресо-TV

Покрова Пресвятої Богородиці - свято, яке багато в чому граничить з дивом. Не вписана в 12 найбільших релігійних свят, Покрова стала для українців святом душі і серця, бо в календар 14 жовтня, коли вона святкується, записані дуже великі і значні для нас свята - День захисника Вітчизни, День козаччини, День УПА. 

Божу Матір ми, українці, вважаємо своєю Великою Заступницею перед Богом. 

Про що говорять легенди

 Ще в далекому 910 році у церкві Пресвятої Богородиці, що у Константинополі, віруючі  молилися Небесній Покровительці за заступництво, бо вороги-агаряни звідусіль сунули на них, і лише диво могло їх врятувати. Небесне Диво - лик Пресвятої Богородиці у супроводі сонму святих - побачив святий подвижник Андрій Юродивий.

Діва Марія підходить до престолу у храмі, довго молиться і плаче. Затим знімає зі своєї голови свою осяйну хустку (покров або ж омофор) і широко простирає її над народом у церкві. Видіння швидко зникає.

Але, спостерігши його, святий Андрій  запитує учня свого, блаженного Єпіфанія:
- Чи бачиш, брате, Царицю і Владичицю всіх, Яка молиться за весь світ?
Єпіфаній відповів:
- Бачу, святий отче, і жахаюся.

Відтак війська противника здалися і відступили.

Константинопольське диво

Пишуть і розповідають і таке,  що цього дня давні руси на чолі з Аскольдом взяли в облогу Константинополь. Візантійці щиро молилися Пресвятій Богородиці про захист. А диво полягало не лише в тому, що вороги вже не бачили цих людей, яких Мати Божа вкрила своїм покривалом, а й у тому, що вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення.

Це - далеко не всі легенди, пов'язані з появою Небесної Заступниці на землі. І ніхто не може з упевненістю назвати точну дату, коли вони виникали. Проте всі свідчення зводяться до головного значення свята - порятунок від ворога.  

null  

Українська соборна історія

Князь Ярослав Мудрий у 11 столітті розбив печенігів і з вдячності до Бога і Його Пресвятої Матері побудував у Києві собор Святої Софії і храм Благовіщення на Золотих Воротах, віддаючи народ під опіку Божої Матері.

Собор Святої Софії. Фото: sophiya.kiev.ua

 Володимир Мономах у своїх споминах каже, що перемогу над половцями здобув завдяки Богові й Пречистій Діві Марії. 

Ігор Святославович, галицький король Данило та інші князі завдячують своїми  перемогами Богові і Богородиці. Після своїх перемог вони йшли з поклонами до ікон Божої Матері, щоб подякувати за допомогу і порятунок.

Особливе шанування Покрови Богородиці починається з 12 століття, коли князь Андрій Боголюбський збудував Покровську церкву на річці Нерль біля свого заміського замку Боголюбове. 

null Покровська церква на річці Нерлі.

Існує ще багато легенд, пов’язаних з дивом небесного заступництва. Але на те воно і диво, щоб вселяти віру в його здійснення, додавати сил, впевненості і чітко бачити свою мету. Саме це надихало наших козаків на захист рідної землі і тому Божу Матір вони вважали заступницею і покровителькою православного воїнства.

 Покрова - козацька Мати

Добра традиція цього дня - прикрасити домашню ікону Богоматері, згадати родичів чи знайомих, які були в походах, воювали, боронячи Вітчизну, і помолитися за них.

"Радуйся, стовпе непохитний Церкви Xристової; радуйся, держави нерушима стіно; радуйся, бо через Тебе досягаються перемоги; радуйся, бо через Тебе падають вороги; радуйся, тіла мого зцілення: радуйся, душі моєї спасіння!" - співають православні християни в акафісті свята.


 За особливу пошану Богородиці від козаків з’явилися ікони  "Козацька Покрова", де під омофором Богородиці зображаються українські єрархи, гетьмани і козаки. На хоругвах січовики також любили зображувати Покрову Богородиці, розпростерту над козаками... Недаремно сьогодні багато сіл носять назви " Покровка"," Покровське"," Новопокровка", є дуже багато храмів, названих на честь Покрови.

У новому січовому таборі найперше будували Покровську церкву, а для воєнних походів використовували її похідний варіант з іконою Пресвятої Покрови. Перед важливою подією чи походом козаки завжди молилися своїй святій покровительці. На Покрову запорожці обирали нового отамана.

Чи не більшість церков у козацькій державі зводили на честь Богородиці. Їх будували у селах, на слободах, у центрах паланок, на всіх річках. 

 Дмитро Яворницький також писав про те, як шанували Покрову козаки: 

"Відшукавши який-небудь величний острів посеред Дніпра або видивившись якийсь підвищений ріг, тобто мис на березі ріки, запорозькі козаки відбирали в останньому найкраще і найвідкритіше місце і на ньому передусім зводили церкву, найчастіше в ім’я Покрови Пресвятої Богородиці, а потім уже споруджували інші необхідні для життя будови. Нехай пишається храм Божий у небесній висоті і нехай святі молитви зносяться від нас прямо від землі до престолу Господа Бога".

  

Фреска "Покрова Пресвятої Богородиці" в церкві отців Василіян у Жовкві на Львівщині. Середина 1930-х, художник - Юліян Буцманюк.
Він у цьому розписі продовжив і розгорнув традицію іконописання "Козацької Покрови". Художник  водночас зображає акт Злуки українських земель в одну державу. У центрі композиції - митрополит Андрей Шептицький в оточенні єпископів Григорія Хомишина та Йосафата Коциловського, ченців-василіян.

Ліворуч під панорамою Києва із банями Печерської Лаври та Святої Софії зображено портретну галерею діячів Української Народної Республіки та Гетьманату: Симон Петлюра, Михайло Грушевський, Павло Скоропадський, Михайло Омелянович-Павленко, Марко Безручко.  

Праворуч під панорамою Львова зображено діячів Західно-Української Народної Республіки: Кость Левицький, Євген Петрушевич, Сидір Голубович, Василь Панейко, Дмитро Вітовський, Григорій Коссак, МиронТарнавський, січовий стрілець, пластун, селяни із снопом збіжжя.
А над усіма – Богородиця, яка бере під свій покров-омофор усю Україну, її народ, її військо та церкву.

 Улюблена народна Покрова

 До Покрови завершується хліборобський цикл робіт  і все багатство урожаю дбайливо розкладено і приготовлено на зиму.  Оскільки з основними роботами було закінчено, з Покрови починалася пора весіль. 

Дівчата, які хотіли вийти заміж, мали відвідати молебень і просити: "Свята мати, Покрівонько, покрий мені голівоньку: щоб я жінкою була, щоб я весело жила, з чоловіком молоденьким, з дитяточком веселеньким", "Мати-Покрівонько, покрий Матір сиру Землю і мене молоду", "Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою".

Так Покрова мала значне поетичне забарвлення: через те, що цього дня міг випасти навіть перший сніг, його порівнювали з весільним покривалом, а оскільки в цей час відзначається і свято Пресвятої Богородиці, то ці порівняння поширюються і на неї.

Якщо дівчину сватали до Покрови, то можна було ще протягом трьох тижнів (до Дмитра, 8 листопада) відгуляти весілля, бо далі  починався Пилипівський піст.  

Що не бажано робити на  Покрову Пресвятої Богородиці

Як і на всі великі свята, цього дня не вітається серйозна робота – як сільськогосподарська, так і хатня. Не треба шити, різати, колоти, білити і фарбувати тощо, прасування, прання, миття також не організовуються.

Готувати страви на Покрову краще заздалегідь, у саме свято кришити, відбивати, пекти, смажити і чистити також не бажано. Не вживають алкогольні напої, не лихословлять, не сваряться.

Прийнято бажати рідним і близьким добра і молитися про небесне заступництво для них і для себе. Якщо до дівчини завітали свати – гарна нагода щасливо вийти заміж, бо відмовляти у цей день небажано: три роки доведеться чекати нових сватів.

Гроші також не позичають, щоб удома водилися.  

Прикмети Покрови:

  • Яка погода на Покрову, такою буде і зима.
  • Якщо вітер дме з півдня, то зима буде теплою, із півночі – холодною, із заходу – сніжною.
  • Коли протягом дня вітер змінює напрямок, то й зима буде нестійкою.
  • Якщо на Покрову листя з вишень не опало, зима буде теплою, і якщо сніг не випав, то його не буде і в листопаді. 
  • Якщо зіграти весілля на Покрову – молоді будуть жити душа в душу.
  • Не утеплиш дім до Покрови – всю зиму будеш мерзнути.
  • Багато млинців на Покрову – вдома всю зиму буде тепло.
  • Якщо хлопець на Покрову до дівчини залицяється, він стане її нареченим.
  • На Покрову сильний вітер – буде багато наречених.
  • Якщо на Покрову сніг — буде багато весіль.
  • У горах до цього свята поверталися всі пастуші отари з полонин і завершували останню мандрівку чумаки. Тому й казали: "Прийшла Покрова – сиди, чумаче, вдома".

У народі вважалося, що до Покрови кожен мусив добряче потрудитися: "Хто лежав до Покрови, той продасть усі корови", "Прийшов Покров - не нагрієш хату без дров".

Храми на честь Покрови

Їх є дуже багато! Однією з найстаріших є Покровська церква в селі Сутківці Хмельницької області, зведена у 1467 році як фортеця. Ця унікальна споруда  зараз - діючий храм і музей.

Покровська церква в селі Сутківці.

Свята Покрова оберігає нас від зла і люті, зміцнює родини, а головне -  оберігає від нападів, бо надихає наших захисників і додає їм сил. Її омофор - ніби щит і зараз. В акафісті говориться: ”Бо Нею здобуваються перемоги, Нею падають вороги”.

Тому кожен християнин у цей день має молитися Божій Матері з проханням  надати сили кожному із нас і захистити своїм покровом-щитом від ворогів і негараздів, розіслати благодать. 

"Свята Покрова". Олександр Охапкін, український іконописець, що працює в стилі "хатньої ікони"..

У народі свято називають Третьою Пречистою і святкують як велике релігійне, національне та  родинне свято. Доброго святкування під світлим життєдайним Покровом Небесної Покровительниці!

новини партнерів

26 жовтня, 2020 понеділок

26 жовтня, 2020 понеділок

25 жовтня, 2020 неділя

Відео

Введіть слово, щоб почати