Як вакцинація вплине на економіку. Експертне опитування

Коли буде платна вакцинація — незрозуміло, каже Віктор Ляшко, головний санлікар. Очевидно, що вакцинація буде. Тож поки говоримо про те, яким чином масове щеплення від коронавірусу вплине на економічну ситуацію в державі. Опитування провела Ольга Чайка.

Юрій Шоломицький, керівник Центру макроекономічного моделювання KSE:

Якщо вакцинація допоможе вирішити проблему із встановленими обмеженнями, то внутрішній попит буде повертатися. Всі підприємці і споживачі будуть повертатися до свого звичного ритму. Зрозуміло, якщо у нас 3-4% втрат через карантин і обмеження у сферах, які мають вплив на ВВП, — сфера послуг, наприклад, — то ці три відсоткові пункти повернуться.

Але залежить від того, як вакцинація в Україні співпаде із вакцинацією у світі. Тому що економіка України складається з двох частин: половина, грубо кажучи — це внутрішнє споживання, інша частина — це зовнішній попит, тобто експорт. Зараз наш експорт повільно повертається на колишні позиції. Єдина річ, яка трошки відстає — це імпорт. Відповідно, ми із позитивним платіжним балансом. Наскільки це сприяє зростанню економіки? Не дуже сильно. Тому що у нас основні рушії — це приватне споживання. Якщо його не буде або воно буде досить мляве, то економіка не буде сильно зростати.

Коли слід очікувати вакцинації? У розвинених країнах — Німеччині, Франції, — цей процес не дуже швидкий. Я думаю, що у Європі вакцинація закінчиться до літа (можливо, до середини літа). І цей зовнішній попит буде поштовхом для України. Наші внутрішні обмеження триватимуть довше — і це, відповідно, затримуватиме час відновлення. Думаю, що навіть половина бажаючих в Україні не зможуть вакцинуватися раніше за осінь цього року — і до цього часу будуть існувати якісь обмеження.

Важливо, чи буде ця вакцинація визнаватися як привід для припинення усіх обмежень всередині країни — переміщення, послуг тощо. Тобто щойно її буде визнано причиною для припинення обмежень — за 2-3 місяці, може квартал, бізнес повернеться до своїх колишніх можливостей. Якщо ми говоримо про повне відновлення, як у 2019-ому році, — на це піде до півроку.

Має значення і яка це буде вакцина, адже від країни-виробника вакцини залежить ризик захворювання після щеплення. Якщо ми говоримо про вакцини Moderna і Pfizer — вони гарантують, що у 90% людина не заразиться; по китайській є дані від 50% до 60%. Від цього також залежатиме офіційне рішення і швидкість скасування обмежень. Бо якщо у нас дуже велика частина населення вакцинована і випадки ковіду дійсно будуть рідкісними, то зрозуміло, що це зумовить швидке зняття обмежень. Якщо зараження будуть продовжуватись, обмеження будуть зніматися дуже повільно.

Олег Пендзин, виконавчий директор економічного дискусійного клубу:

Від вакцинації напряму залежить економічний результат роботи країни.

На жаль, останнім часом вакцинація стала політичним питанням, навіть геополітичним. Вона достатньо активно використовується для того, щоб зробити більш привабливою трудову міграцію — як-от варіант із вакцинацією українців у Польщі.

Також вакцинація дозволить зняти обмеження. Відсутність локдаунів — це робочі місця, працююча економіка. Якщо вакцинація призведе до того, що не буде потрібно запроваджувати локдауни — то економіка відчує результати вже у поточному році.

Безперечно, чим краща репутація у вакцини і чим менше вкладається у цю вакцину політичних паралелей, — тим краще для тої країни, яка здійснює вакцинацію. Напевно, Україна застосовуватиме вакцину, ефективність якої була доведена, а з іншого боку — матиме найменшу кількість супровідних політичних речей. Принаймні це не буде російська вакцина.

Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій:

Вакцинація — це один із засобів зниження рівня захворюваності на COVID-19. І якщо таке зниження відбуватиметься, це має позитивно вплинути на українську економіку.

Перш за все, йдеться про те, що у нас будуть зняті або суттєво пом’якшені карантинні обмеження. І це дасть розвиватися тим бізнесам, які зазнають втрат від обмежень.

Друге — це зниження рівня захворюваності, а це означає розширення можливостей залучати людей у виробництво. Тобто наш потенціал, наші трудові ресурси не будуть хворіти, а будуть працювати — але ясно, що для цього важливо, щоб у них були відповідні робочі місця.

Ну і нарешті, третє — ми можемо очікувати розвантаження нашої медичної системи з усіма відповідними наслідками. Тобто можна буде перевести роботу нашої медичної системи на нормальні рейки і боротися за підвищення рівня здоров’я населення. А це додаткові економічні можливості у плані залучення трудових ресурсів.

В цілому, якщо ми пройдемо період вакцинації і перейдемо в інший вимір соціально-економічного розвитку — це дасть можливість сконцентрувати наші ресурси, перш за все фінансові, на вирішення інших проблем. Тому що на сьогоднішній день значна частина ресурсів йде на медичні і пов’язані з цим цілі.

Далі є питання щодо того, що буде робити влада. Я думаю, що владі важливо зараз, окрім вакцинації, вже проводити дослідження, щоб винести уроки з нинішньої пандемії. Перш за все, йдеться про корекцію медичної реформи.

Варто підняти питання, скільки грошей треба буде і яким способом ми будемо переходити з “ковідної економіки” у “пост-ковідний” період. І, звичайно, про компенсацію тих втрат, які ми понесли і понесла економіка від пандемії.

Як професор Києво-Могилянської академії, як викладач вищого навчального закладу, можу сказати, що ми понесли певні навчальні втрати. Дистанційне навчання не компенсувало втрат якості навчання. Ці втрати не проявляться дуже швидко — але нам треба думати про те, як ці втрати мінімізувати і вивести систему освіти на рівень, якого вимагає сучасний світ. І так ми можемо говорити про багато напрямків української економіки.

Сергій Ніколайчук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU:

Широкомасштабна вакцинація дозволить знизити ризики захворюваності та смертності від COVID-19 та, відповідно, усуне необхідність впровадження чи підтримання жорстких карантинних обмежень. Насамперед, це дозволить відновити нормальну роботу громадського транспорту, навчальних закладів, ресторанно-готельного бізнесу та проведення культурно-спортивних заходів.

Хоча бізнес і населення значною мірою вже призвичаїлися до роботи в карантинних умовах, лімітована мобільність і соціальне дистанціювання суттєво обмежують економічну ефективність. Зниження ризиків захворюваності зумовить вибір між використанням набутих під час карантину звичок (дистанційне навчання та робота, доставка) з традиційними методами. Це відбуватиметься виключно на основі оптимізації своєї ефективності, а не під впливом ризиків захворюваності. 

Ми очікуємо, що найбільш вразливі верстви населення (медики, групи ризику) будуть вакциновані цього літа. Це дозволить пройти наступний осінньо-зимовий період без серйозних нових спалахів захворюваності та введення жорстких карантинних обмежень. 

Тому вже в другому півріччі цього року ми очікуємо на темпи зростання ВВП на рівні 5-6%, проти аналогічного періоду минулого року.