Авдіївка і "пастка Пригожина"

Окупанти не планували влаштовувати таку грандіозну битву за Бахмут. Хоча вони й не представляють світил стратегічної думки, повними ідіотами їх теж не назвеш. Як і з Авдіївкою, вони спочатку намагались охопити Бахмут з флангів і перерізати постачання, але зазнали колосальних втрат. Це призвело до того, що я називаю "пастка Пригожина".

Суть цієї пастки в тому, що при першочергових шалених втратах єдиний спосіб їх виправдати — це дати результат. І в цій ситуації втрати вже не мають ціни. У росіян не існує поняття ціни, існує поняття результату. Тому Пригожин спокійно заявив, що втрати склали майже під 50 тисяч вбитими та пораненими, і ні в кого, крім Гіркіна, це не викликало шок. Чому? Бо взяв Бахмут.

Ситуація під Авдіївкою повністю потрапляє в пастку Пригожина. Зазнавши колосальних втрат в техніці й людях, орківські генерали тепер не мають вибору, як брати місто за будь-яку ціну. І саме це вони будуть робити.

Читайте також: Росіяни гинуть під Авдіївкою. Колонка Віталія Портникова

Що це означає для нас? Знову ж таки уроки Бахмуту. Сам по собі Бахмут ніколи не становив стратегічної цінності, але він виконував стратегічну функцію. По-перше, ми вигравали час для підготовки нових бригад та отримання озброєння для свого контрнаступу. По-друге, знищення російських військ не давало їм можливості готувати їхні наступи та операції, оскільки більшість ресурсів йшли під Бахмут. На жаль, в певний момент, зосередження на Бахмуті як на цілі самій по собі, а не на функціях, які він виконував — завдало нам серйозної шкоди. І саме цей урок, я сподіваюсь, ми не повторимо.

Суть не в тому, чи зберегти Авдіївку за будь-яку ціну, чи відступити. Суть в тому, як ми використаємо "пастку Пригожина" проти окупантів, щоб отримати перевагу на фронті в цілому, а не в одній битві.

Джерело

Про автора. Віктор Андрусів, політичний та громадський діяч, аналітик та публіцист