Колись давно, як я ще малим пацаном був, познакомився как-то з одним єгипетським генєралом. Старий він уже був, но вид імєл бравий. То я його за галстука взяв і потянув в сторонку нащот пагаваріть. Дуже мене тагда інтересувала інсайдерський взгляд арабов на войну з Ізраїлєм 1967 года. Оказалося, шо етот генєрал тагда ще був молодим хвацьким ахвіцером генерального штаба вооружонних сил Єгипта і весь епіческій пройоб відєл ізнутрі.
Много інтересного він мнє тагда розказав, но з вами хочу поділицця нєкоторими висновками, які озвучив той генерал.
Во-первих, на войнє ні в коєм случає нєльзя бздєть і устраювать істєріки. Панікьоров нада пиздить, бо они наносять больше вреда, чем враги.
Во-первих, на войнє ні в коєм случає нєльзя бздєть і устраювать істєріки. Панікьоров нада пиздить, бо они наносять больше вреда, чем враги.
Во-вторих, нада трезво і холодно, без емоцій оценювать розстановку сил, а также обрисувать себе самий худший сценарій развітія ситуації, шоби його не допустить. У 1967 году, послє того як оказалося, шо євреї воювать уміють і люблять, в Єгіптє началась форменна паніка та істєрія, а генєральний штаб полностью всравшись всірйоз рассматрював варіант захвата ізраїльськой армієй всього Єгипта і переход на партизанські методи ведєнія войни.
В результаті удалось отдєлацця потєрей Сінайського полуострова і остановкой работи Суецького канала на шість років. Єслі би не паніка і нє істєрія і етого би нє било.
В-третьїх, на войнє побіждає не той, хто громче всєх кричить, а той, у кого крепче нєрви.
В-третьїх, на войнє побіждає не той, хто громче всєх кричить, а той, у кого крепче нєрви.
Ето я так просто згадав, почитавши зранку фейсбук.
Переходим до международних новин. Ітак. Вчора бундесфрау Меркель разом з французом Олландом устроїли телефону конференцію з Х@йлом, взивая до благоразумія останнього. Сам Х@йло, відімо находясь в состоянії алкогольного токсікоза послє пиятики з Бацьком Лукою, нічого вразумітєльного із себе видавить нє смог.
Можно по етому поводу багато іронізірувать, проводить паралелі шо от якби Черчіль з Рузвельтом і Сталіним позвали на Ялтинську конференцію і Гітлєра та обсуждали з ним условія прекращенія войни. Дєдушка щитає такі паралелі нєуместними, бо стратєгічески важно заставить Х@йло жрать заварену ним же кашу. Поетому дєйствія європейських лідєров дєдушка одобряє.
Сьогодні в Чорному морі начинаюцця воєнні ученія НАТО. Браві моряко-бандеровці з США, Туреччини, Греції, Болгарії та Румунії трошки поплавають і трошки постріляють в нейтральних водах. Дєдушка ожидає от НАТО такой же активності і на Балтіке, знаючи, шо любі передвіженія войск НАТО по периметру Х@йляндії проізводить на Кремль отрезвляющий ефект. В другому півріччі заплановані совместні воєнні ученія вооружонних сил України і США. Шо маєцця на увазі конкретно, дєдушка не знає, бо то воєнна тайна. Но в любом случає, одобряє.
І вообще, тренірувацця нада постоянно. В мене оно зранку кабан вирвався і почав гасать по полю, так дєдушка його догнав льогко і срачами загнав обратно. А чого? Бо дєдушка щоранку бігає і треніруєцця. Подаючи в етом дєлє прімер для молодьожі, дєдушка закликає всіх небайдужих громадян занімацця спортом.
Нєфть потрошку-потрошку дешевшає, торги показали нєзначітєльне падєніє ціни. Аналітіки почали розказувать, шо до осені серйозних колєбаній цен ожидать не стоїть. Дєдушка аналітиків уважає, но на слово нікому не вірить. Подождем развітія ситуації і спостерігаємо за двіженієм танкеров, які везуть із Америки перші 400 тис.барелів конденсата нафти, закуплені сінгапуро-бандеровцями.
Дєдушка продолжає вахту на стражі мірового порядка.
Бо порядок должен буть, накуй. А не те, шо січас.
Бо порядок должен буть, накуй. А не те, шо січас.
