Свирид Опанасович на стражі мірового порядка

Ітак начньом. Справа Наді Савченко, поза всім іншим, являється для дєдушки своєобразним індикатором. Єслі Надю випускають на свободу, значить Х@йло іде на поп’ятну. Єслі ні – Х@йло продовжує бикувати. Пока шо, к сожалєнію, Надя залишається в тюрмі, значить Х@йлу не достаточно пі-дюлін, які йому щедро одвішує прогресивне людство. Ну шо ж, нада добавить.

А пі-дюліни сиплються на нашого миршавого пацієнта з усіх боків. Дєдушка зранку вже писав про рішення Третєйського суду в Гаазі, за яким клептоман Х@йло Владімір Владімірович має до конца поточного года виплатити п’ятдесят мільярдів доларів США за спижжений десять років тому ЮКОС і ще шістдесят п’ять мільйонів доларів суду за роботу. Ета фінансова припарка дуже своєчасна прекрасно вписується в обойму санкцій, якими щедро поливають Х@йлостан не лише США, но і ЄС. Європейські санкції, кстаті, дуже важко приймалися, но они значно болючіші для Х@йла, бо фінансові втрати суттєвіші. Да, Європа тоже потєряє, но всі вже пішли на принцип, а європейці уміють бути впертими. Американці тєм болєє. А українці щодо впертості взагалі не знають собі рівних у світі.

Те, шо Х@йлу від санкцій, над якими він так безпечно реготав, щас уже і больно і страшно, і обідно, ярко свідєтєльствують коментарії МІД РФ, які спішно появилися в ці вихідні. Х@йло в них і обзивається, і плюється, і угрожає. Угрожає актівізірувать терористичну актівность по всіх гарячих точках планети. Ну шо ж, дєдушка давно казав, шо іменно в Кремлі засіла ракова опухоль, метастази якої проявляються не лише в Україні, но і в секторі Газа, і в Іраку, і в Афганістані, людям від тих метастаз больно по всьому світу, від Нідерландів до Малайзії. Під цей шумок актівізірувався і ізвесний геймер з Сєверної Кореї Кім Чен Ин, которий пообіщав запустить ядєрной ракетой по Белому дому у Вашингтоні. Шото дєдушке подсказує, шо ето всьо продєлки Х@йла с целью расфокусірувать вніманіє прогресивного людства. Но нічого в нього не получиться. Трясця, яка явственно трусить Х@йла свідєтєльствує, шо курс лєченія йому прописано правильний, дохтора стараються. Так держать, каже дєдушка. Но на поминає, шо существують і радикальні, хірургічеські методи леченія рака.

Над сміхотворними ответними санкціями Х@йлостана не посміявся тіки лінивий. Чемпіоном в етом ряду безоговорочно виступає ізвесний кавказький інтєлєктуал, учений і академік ряда акадємій Рамзанка Диров. Как ізвесно, кандидат економічних наук К.Диров, який пише щас докторську і в свободне время керує Чечньою, заблокірував счета Барака Обами в чеченських банках і запретив президенту США в’єзд на територію Чечні. Всьо було б дуже смішно, єслі би таким образом не возрастав у геометріческой прогресії рейтинг самого Рамзанки в плотних слоях руссо-вати. І тому дід би не ісключав, шо послє ожидаємого безславного конца Х@йла, йому на смену не прийдуть дєятєлі єщо болєє радикальних взглядов, заточені ісключітєльно на силові методи решенія політічеських затруднєній. Но нічого, будемо рішать проблеми по мірі їхнього надходження.

Вернувшись вчора із зони АТО дід не може не сказати пару слів про ситуацію у військах. Розгорнутий пост дід планував написати ще сьогодні, но в связі с блокіруванієм його аккаунта, відімо, доведеться зробити це пізніше. Однако можу смело утверждать – Армія в України є, вона воює і вміє перемагати. Не без недоліків у Армії. Но враховуючи, шо ще чотири місяці її практично не було, дід розцінює теперішні дєйствія війська, як великий воєнно-політичний здобуток нашого народу. Іменно народу, бо Армія в нас істинно народна. Вона й забезпечується у значній мірі народом, тобто, нами, звичайними людьми.

Щодо переходу 41 солдата на територію Росії. Дід щитає абсолютно неприпустимим залишення бойових позицій без приказа. Те, що зробили ці солдати – порушення присяги. Але. Але не треба занадто драматизувати ситуацію, бо це лише епізод великої війни. У 1941 році в полон німцям здавалися цілі армії, мільйонами. І все одно війна закінчилася в Берліні. Крім того, треба пам’ятати, що Армія неоднорідна. Є бойові частини, є вспомагатєльні. 51-ий окремий механізований корпус відноситься до другого ешелону військ, який зазвичай розтягнутий за передовими, наступаючими частинами. Війська другого ешелону і комплектуються відповідно – фізично і морально солдати не такі крепкі та витривалі, як у штурмових групах. Випадковості війни помістили тих чотири десятки солдатів у ситуацію, яку вони не витримали перш за все психологічно. Опинившись перед вибором, як їм здавалося, загинути, або потрапити до рук сепаратистів,вони обрали варіант відходу на територію формально нейтрального Х@йлостана. Х@йове рішення, каже дід. Но почалася ота дурня ще з того, що хлопці не зуміли нормально окопатися, та підготуватися до возможного мінометного та ракетного обстрілу їхніх позицій. В такій же ситуації така ж група солдат, но в яких камандір виявився настоящим камандіром, наші хлопці не стали жувать соплі, а приперли з якоїсь стройки екскаватор і такі бліндажі нарили, шо ядєрку пересидіть можна. І воюють дальше. В общем, Армія сражається, на ходу вчиться і вдосконалює методи ведення бойових дій. На запитання дєдушки, шо будуть робити єслі Х@йло двине війська через кордон, відповідь була одна й та сама: «А шо будемо робить? Воювати будемо, плядь!». Оце правильна відповідь і дід гордиться Армією. До речі, дєдушку потішило, що звичайна розмовна мова у військах – чистий український бойовий суржик. 

Вертаємся в стихію міжнародних подій. Дід, коли хоче посміятися, всігда згадує про свого любімца Сірьожу Глазьєва. На етот раз Сірьожа знову не підкачав – на полном серйозі рекомендує Х@йлу обложить багатих людей Х@йлостана налогом у 40%. Дід сміється, но особливо весело стає, коли вспомнить про вконєц окуївших від усієї цієї катавасії х@йлостанських олігархов. Которі не втомлюються хапатися то за голову, то за кармани, то за матню, подумки проклинаючи Х@йла з його Кримом. Діду так же інтересно, а Жерар Дєпардьє вже врубився в яке гівно вліз? Напоминаю, Дєпардьє недавно убігая од налогов у Франції прийняв з рук Х@йла гражданство Росії. Найшов де порятунку шукать. Бо думать головою нада, а не .ракою. Розумні люди вже давно нишком виводять з Х@йлостана капітали, і правильно роблять.

На ринку нафті существенних подвижок не наблюдається, ціна колєблєтся вокруг цифри 107,30 долларов за барель. Наблюдаєм.

Ну і утєшітєльний приз в номінації «Деградація года» уходить в Москву міністру іностранних дєл Лаврову. Сьогоднішній брифінг цієї, в принципі не глупої людини, без жалю дивитися не можна. Прекрасний пример професійної деградації, коли професіонал служить злочинному правителю. Лавров на тому брифінгу від імеєт жалкий, втомлений, точнєє сказать - зайо-паний. Нє об етом он мечтал начиная службу своєй родінє. Шось подібне дєдушка відчував, коли слухав белькотіння Кожари, которий намагався оправдати перед іностранцями Януковича. І де тепер той Кожара разом зі своїм Януковичем? Така сама незавидна доля ожидає і Лаврова. І нікуя його не жалко, бо в таких случаях професіонал має лише один чесний вихід – відставка. Єслі ні, значить він такий же преступнік, як і його начальник.

Залишаємось бодрими, сильними, помагаєм Армії, держим кулаки за Надю, пи-дим панікйоров ломом. І стежимо, щоб візує парядок був, накуй! А не те, шо січас.