Кремль может решиться на последнюю атаку

Вчорашній день в Росії дехто називає "чорним понеділком". Так усе валилося і падало в них лише під час останніх криз. Це є свідченням реального стану і потенціалу російської економіки. Але для нас це не є приводом для радіти чи рахувати години до перемоги.

Цілком очевидно, що ситуація в Росії, а відтак і в українсько-російській війні, переходить до нового етапу. Тепер росіяни розуміють, що не все так просто, а ціна їхнім новим завоюванням - надто висока. В той же час Росія ще має певні ресурси. І ось тут починається найнебезпечніше. Замість того, щоб відступити, перегрупуватися, зберегти і примножити ресурси, і політики, і громадська думка Росії, схоже, прийняли рішення мобілізувати усе для перемоги. Тобто вкласти все, що можна, в останній удар, досягти максимуму можливого, а з тих позицій почати переговори про замирення чи врегулювання.

Це означатиме, що найближчі 2-5 місяців (думаю, що через 6 економічна ситуація в Росії вже може не дозволити провести мобілізацію усіх ресурсів) стануть періодом найбільших випробовувань для України і світу.

Найближчі 2-5 місяців стануть періодом найбільших випробовувань для України і світу

В цей час буде можливо все - від значної активізації недержавних російських гравців в гібридній війні до активного обмеженого чи необмеженого використання власних збройних сил.
За цього сценарію у Кремля не буде вибору, окрім як діяти глобально. Можливими цілями, окрім України, можуть бути Молдова, Латвія, Естонія, Грузія, Азербайджан, Литва, Фінляндія. Можлива активізація проросійських сил в Польщі, Словаччині, Угорщині, Чехії, Болгарії, Греції, Сербії.
Завдання Росії буде створити максимальний хаос, ілюзію можливості його поширення на інші регіони Європи та світу. Така картина повинна буде примусити Захід йти на домовленості. Думаю, що рамок цих домовленостей ніхто ще не уявляє навіть в Росії, оскільки ніхто не зможе поки що спрогнозувати, як багато зможе досягти РФ новою хвилею конфронтації.

Це будуть складні місяці для нас.

Моя порада - не очікувати, а бити першими. Розривати дипвідносини, закривати кордон, відмовлятися від усього російського імпорту та експорту (за винятком критично важливих для нас ядерної енергетики та газу, але тут треба готуватися до того, що Росіяни розірвуть ці відносини з власної ініціативи). Це буде удар і по нашій економіці. Але цей удар буде незрівнянно слабшим, ніж якщо ми дамо Росії змогу реалізувати свій сценарій.

Ну, і ніхто не скасовував оборону військову. На фронті теж вирішуватиметься багато. Там необхідно від перемир’я переходити до тактики активної оборони, переймати тактику бойовиків, розпочинати активно розхитувати і тестувати їх оборону та по можливості малими кроками просуватися в глиб конрольованої території.

Роботи вистачить усім.