Бухарест-2008 наздогнав Меркель

Сьогодні голова комітету з питань оборони у німецькому бундестазі Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн заявила, що ексканцлерка Ангела Меркель є винною у тому, що Росія розв'язала війну в Україні. Зробила це категорично, розповівши двом німецьким телеканалам свій погляд на поведінку ФРН та Франції далекого 2008 року, коли у Бухаресті, на саміті Північноатлантичного альянсу Київ мав усі шанси стати членом НАТО. Але не став, бо Меркель, — впливова лідерка і "об'єднувачка Європи", - вирішила, що зарано.

Ось чому, вважає Штрак-Ціммерманн, тепер Німеччині слід "переписати історію Ангели Меркель, особливо історію останніх кількох років і повних прорахунків".

Меркель не тільки завадила Україні уникнути багатьох проблем у стосунках з агресивним сусідом. Вона, урешті, не відмовилася від своєї лінії й по тому, як Путін 2014-го анексував Крим і фактично окупував Донбас

Історія, знано, не надто презентативна. Меркель не тільки завадила Україні уникнути багатьох проблем у стосунках з агресивним сусідом. Вона, урешті, не відмовилася від своєї лінії й по тому, як Путін 2014-го анексував Крим і фактично окупував Донбас. І, мушу сказати, що "логіка Меркель" присутня у багатьох публічних жестах німецького керівництва – починаючи від сумнозвісної формули Штайнмаєра і закінчуючи останніми дивними заявами Олафа Шольца.

Читайте також: Меркель завела стару пісеньку про Росію

Я вже не раз і не двічі писав про мотиви ексканцлерки та причини її "незбагненної" на позір русофілії. І маю вкотре наголосити, що тут аж ніяк не йдеться про вигаданий експертами-фантастами "комплекс вини німців" перед Москвою за Другу світову війну. Романтики у політиці – явище рідкісне і не живуче. Якщо Меркель і згадувала колись про ту далеку війну, то це тільки грало на руку її "другу Володимиру" – тобто Путіну – у його не менш екзотичній політиці "побєдобєсія", яка, серед іншого, спричинилася до лютневого вторгнення 2022 року.

Якщо Меркель і згадувала колись про ту далеку війну, то це тільки грало на руку її "другу Володимиру" – тобто Путіну – у його не менш екзотичній політиці "побєдобєсія", яка, серед іншого, спричинилася до лютневого вторгнення 2022 року

Коли відкриють усі архіви німецької Штазі й російського КГБ-ФСБ, то ми, мабуть, таки відповімо на запитання, чому батько майбутньої канцлерки Горст Каснер, пастор однієї з протестантських конфесій, раптом вирішив емігрувати з ФРН у комуністично-атеїстичну НДР. І чи не це повпливало на світогляд юнгфрау Ангели, з раннього віку прихильної до ідей комунізму? Зрештою, ми дізнаємося і про роль тодішнього непримітного "розвідника" Путіна, який на присмерку СРСР працював у Східній Німеччині по лінії зовнішньої розвідки під орудою Лазаря Матвеєва. Чи, часом, шляхи "Молі" і Меркель не перетнулися тоді? Звісно, цілком випадково…

Читайте також: Шольц мусить перестати "валяти Шольца"

До останнього Меркель захищала Росію, попри очевидну гру "друга Володі" проти західної цивілізації. І коли зараз кажуть, що німцями керував виключно меркантильний інтерес (енергоносії, Газпром, Північні потоки), то, мабуть, це лише частина правди. Скільки б Меркель не визнавала своїх помилок на посаді канцлерки, як от, вичавлене з великим зусиллям зізнання у тому, що ПП-2 був серед аргументів Путіна на користь повномасштабного вторгнення, вона ніколи не скаже правди про те, що, властиво, спонукало її бути фактично маріонеткою кремлівського диктатора.

Я думаю, що Путін тримав і тримає "важковаговичку" європейського помосту на міцному гачку, як, до слова, і її попередника Герхарда Шрьодера. І термін "шрьодеризація європейської політики" врешті-решт набуде свого справжнього сенсу. Ці люди були завербовані КГБ-ФСБ, були агентами їхнього впливу, слухняними виконавцями хитромудрих спецоперацій

Я думаю, що Путін тримав і тримає "важковаговичку" європейського помосту на міцному гачку, як, до слова, і її попередника Герхарда Шрьодера. І термін "шрьодеризація європейської політики" врешті-решт набуде свого справжнього сенсу. Ці люди були завербовані КГБ-ФСБ, були агентами їхнього впливу, слухняними виконавцями хитромудрих спецоперацій.

Так сталося й у Бухаресті, де Меркель довелося поставити на кін своє реноме та й, можливо, політичну кар'єру, аби лише Україна не отримала там ПДЧ.

Читайте також: Чому Макрон свариться зі Штатами?

Метастази "меркелізації" ми бачимо й досі. Дивуємося, як Олаф Шольц зі скрипом, аби не втратити обличчя, надає Україні зброю, але час од часу заводить стару пісеньку на новий лад. США разом зі союзниками вирішили, що Росія мусить програти у цій війні на полі бою, і серед цих союзників був і гер Шольц. І той же Шольц (нині він зустрічається з Джо Байденом у Вашингтоні), після домовленостей в унісон з Макроном знову закликають до перемовин з Москвою.

Ба більше, чомусь у Берліні та Парижі, як вогню, бояться розпаду Росії, про перспективу якого так "проникливо" і "сльозливо" говорить Путін. Його можна зрозуміти: страх відповідальності за злочини в Україні та за фактичний розвал Росії тільки посилює хронічну параною кремлівського щура.

Але навіщо це Шольцу? Чи не тому, що "справа Меркель і Шрьодера живе і перемагає?". Чи, може, слід прислухатися до Ярослава Качинського, який сьогодні раптом озвучив свою версію: існує сформований план об'єднання Європи не як федерації, а як централізованої держави під керівництвом Німеччини. "Канцлер Шольц цього не приховує, він навіть говорить про це прямо. Це означало б втрату незалежності Польщі", - зазначив Качинський.

Ну, і звісно, України, яка не вписується у конфігурацію "такої Європи" і, за умовчанням, мала б дістатися імперському монстру зі Сходу.

Про автора. Ігор Гулик – журналіст, головний редактор сайту "Еспресо.Захід".

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.