У Німеччині вже місяцями точаться дискусії про те, чи передавати Україні крилаті ракети Taurus. Останні тижні у в інформаційному полі одна за одною з’являються новини про них, однак ніхто досі не дав гарантій, що ЗСУ їх точно отримають. Еспресо розповість про історію створення, їх характеристики, та чому ці крилаті ракети важливі для України.
Фото: Люфтваффе
Taurus розшифровується як Target Adaptive Unitary & Dispenser Robotic Ubiquity System (Цільова адаптивна унітарна та диспенсерна роботизована універсальна система). Розробка цих крилатих ракет розпочалася в середині 1990-х років в результаті спільної ініціативи між німецькою компанією LFK (нині MBDA Deutschland) та шведською компанією Saab Bofors Dynamics. Основною метою було створення високоточної ракети класу "повітря-земля" для ураження об'єктів на великій відстані. Taurus створювали на базі авіаційної шведської касетної ракети DWS39, що має дальність польоту всього 8 км. Перший випробувальний політ ракета здійснила у 1999 році. Однак серійно її почали випускати лише з 2004 року. Вартість однієї такої ракети становить понад 1 млн доларів. За цей час було виготовлено сотні цих ракет.
Фото: Люфтваффе
Ракети Taurus були розроблені для використання в різних військових операціях. Їх можуть застосовувати для атак на різні типи важливих військових та інфраструктурних об'єктів.
На ракеті встановлено турбореактивний двигун Williams International P8300-15 (тяга 6,67 кН), який забезпечує їй швидкість руху близько 1000 км/год (тобто дозвукова). У залежності від модифікацій, можуть мати дещо інші характеристики, однак в загальному вони такі:
Однієї з їхніх особливостей є те, що вони можуть летіти на великі відстані без підтримки GPS. Точність наведення забезпечується автономною навігаційною системою, яка періодично коригується в польоті за даними радара, що зіставляє ландшафт з наявною інформацією про місцевість. На підльоті до цілі вмикається інфрачервона головка самонаведення, яка забезпечує наведення ракети кінцевій ділянці польоту. Це забезпечує високу точність влучань цих ракет в ціль.
Фото: Люфтваффе
В основному модифікації пов’язані з можливістю застосуванням на тих чи інших літаках. Наприклад, базова версія Taurus KEPD 350A використовується з такими винищувачами, як європейські бойові літаки Tornado. А Taurus KEPD 350K призначена для використання з літаками F/A-18 Hornet. Taurus KEPD 350B – для використання з літаками Eurofighter Typhoon. Taurus T – спеціальний варіант ракети, адаптований для скидання з військово-транспортних літаків (C-130 Hercules, Airbus A400M). Крім цього є модифікації, які можна запускати з контейнерів, тобто стаціонарно з вантажівки чи корабля – Taurus CL. Також є модифікація призначена для тимчасового виведення з ладу інформаційних систем противника та його джерел енергії – Taurus HPM.
Стосовно бойової частини, вона становить близько півтони. Крилаті ракети Taurus мають можливість використовувати різні типи боєголовок, що дозволяє їм ефективно уражати різноманітні цілі на землі. Бойова частина може бути: тандемна бетонобійна MEPHISTO, полегшена тандемна бетонобійна MEPHISTO, касетна, нелетальна, мікрохвильова високої потужності. Taurus може знищити різні типи бункерів, захищені станції управління та зв’язку, аеродроми, порти, мости, склади боєприпасів і навіть кораблі.
Фото: Люфтваффе
Головним оператором цих ракет є Люфтваффе (повітряні сили Німеччини), які мають понад 500 ракет Taurus різної модифікації. Також ці крилаті ракети використовують повітряні сили Іспанії, однак кількість одиниць в них в десять разів менша. Крім цього, Taurus мають військові Південної Кореї. У них понад 200 цих ракет.
Є непідтверджена інформація, що ще на стадії розробки, ракети Taurus застосували у військовій операції НАТО під час війни в Югославії, а також в Афганістані. Та реальний бойовий досвід ракет складається лише з випробувальної місії іспанської армії в Південній Африці у травні 2009 року, а також розгортанням Taurus у 2016 році силами Південної Кореї для створення системи превентивного знищення ракет Північної Кореї.
Існують кілька аналогів крилатих ракет, які подібні за призначенням та характеристиками до ракети Taurus. Для прикладу це:
Фото: reuters
Головна перешкода в отриманні Taurus полягає в побоюванні німецьких урядовців в тому, що це нібито спровокує російського диктатора до більшої війни. Однак, як показує історія, передача сучасних натівських озброєнь лише допомагала ЗСУ ефективніше нищити ворога.
Офіційно Україна попросила в Німеччини далекобійні ракети Taurus ще в травні. Та наприкінці червня міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус сказав, що ФРН не має наміру передавати Україні ці ракети. У серпні з’явилася інформація, що начебто у Бундестазі досягли консенсусу щодо передачі Україні далекобійних ракет Taurus. Та вже за кілька днів німецьке видання Spiegel написало про те, що канцлер Олаф Шольц хоче внести технічні модифікації в ракети, щоб унеможливити удари Києвом по російській території, що не стосується окупованого РФ Криму.
Читайте також: "Це як заборонити бити пенальті": посол у Німеччині розкритикував ідею обмежити дальність ракет Taurus для України
Крім політичної існує ще суто технічна проблема. Адже їх потрібно адаптувати до наших літаків радянського типу. З іншого боку, українські військові вже показали як справляються з цією задачею, змігши пристосувати схожі ракети такі як Storm Shadow (SCALP-EG) до Су-24М з використанням пілона-"перехідника" від ударного літака Tornado.
Фото: ЗСУ
Ще важливо зазначити, що на противагу до ATACMS, які наші військові та політики постійно просять, щоб США надали, Taurus не є балістичними ракетами, вони потрібні для ураження тилових об’єктів російської армії на тимчасово окупованих територіях. Тобто їхнє завдання нищити ворога зсередини, а не конкретно на фронті. Однак, можливо, саме передача ATACMS прискорить отримання українцями Taurus. За неофіційною інформацією, німецькі урядовці готові передати свою зброю лише тоді, коли Вашингтон офіційно заявить про передачу своїх далекобійних ATACMS.
Читайте також: Довга рука для HIMARS і M270: ракета ATACMS, яка потрібна ЗСУ, та нові дальності з ER GMLRS і PrSM