Чи відкривати українцям масштаби наших втрат?

Я досі не маю однозначної думки з цього приводу. Так, ніхто з нас і з союзників не вірить в гекатомби, про які говорить Кремль - "один росіянин на вісьмох українців". З іншого боку, помітна частина суспільства настільки заспокоюється героїчними сюжетами й відсутністю цифр втрат, що взагалі забуває про воєнні дії, сприймає війну як відбиття постійних терактів у вигляді шахедів і ракет. Те, що водночас гинуть десятки та сотні в шанцях, безнапасно зникає з фокуса уваги. Ніби є, а ніби й нема.

Я розумію аргументи відповідних служб "якщо ми оприлюднимо цифри втрат, чоловіки, тікаючи, просто порвуть кордон зсередини". З іншого боку, хто хотів втекти від війни — вже давно за кордоном. Лишились тільки ті, хто потенційно готовий воювати. Або хто не має грошей на забезпечення виїзду. І все одно піде воювати.

Читайте також: Чи втомилися ми від війни

Бо багато хто з моїх друзів на фронті вже довгі місяці без ротації. А люди не залізо — хоч навіть залізо втомлюється. Відповідно, для того, що відпочили від стримування ворога одні — їх мають замінити на передку інші. А тих — ще інші.

Хоча я все одно вважаю лицемірною брехнею заяви скандально відомого персонажу "воюватимуть всі". Неправда. Воюватимуть всі, хто має на це бажання та/або не має грошей відкупитись чи втекти. Це точно не "всі", а десь так від половини до двох третин "всіх". І, можливо, частину з них налаштує на вбивство окупанта саме знання про реальну кількість загиблих.

Але в цілому я поки не визначився в цьому питанні. А що думаєте ви?

Джерело

Про автора. Олексій Голобуцький, політолог

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.