Найбільша трагедія не у вбитих тваринах, – еколог про знищення росіянами "Асканії-Нової" та Кінбурнської коси

У четвер, 6 листопада, речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук в етері національного телемарафону сказав, що росіяни фактично знищили Кінбурнську косу та заповідник "Асканія-Нова".

Асканія-Нова та Кінбурнська коса, фото: гугл-карти

Натомість еколог Олег Листопад у коментарі Еспресо зауважив, що, аби сказати напевне, яка там ситуація, треба туди приїхати. "Але туди приїхати екологи не можуть через війну", – каже він.

Листопад розповідає, що найбільша цінність цього заповідника і коси до війни була в їхніх унікальних степах, яких ніхто ніколи не орав, тобто вони були недоторканими для людської діяльності.

степи Асканії-Нової, фото: Вікіпедія

"Такого масиву великого степу більше немає ніде. Хоча для людей більш показовим і очевидним є зоопарк в "Асканії-Новій" Звісно, тварин завжди шкода — там, наприклад, були африканські види, і їх жаль. Але, коли чесно, я не вважаю, що це найбільша втрата, як би цинічно це не звучало. Бо головна проблема в тому, що степ почали буквально "орати" через прильоти снарядів і боєприпасів.

Щодо коси: там унікальна приморська рослинність — поєднання степових і прибережних екосистем. Багато червонокнижних видів прив’язані саме до цих ділянок. Найбільша проблема в тому, що росіяни облаштували там полігон і форпост, а також через постійні пожежі все вигоріло", - зауважує експерт.

Еколог наголошує, коли горять невеликі ділянки, тоді в цьому немає трагедії, бо це природні процеси. Але коли все згоряє і не встигають рослини відновитися, а тварини переселитися, ось тоді це справжня трагедія.

"Звісно, якщо росіяни підуть, тоді почнеться і відновлення. Бо природа має свої механізми самовідновлення. Цей процес, на мою думку, з Асканією-Новою ще можливий, а от з Кінбурнською косою – ситуація складніша", - наголосив Олег Листопад. 

Асканія-Нова: як виникла 

Біосферний заповідник "Асканія-Нова" у Херсонській області – один із найстаріших степових заповідників світу і найбільший у Європі масив незайманого цілинного степу, який до цього дійсно ніколи не орали. Його історія починається наприкінці XIX століття: німецький колоніст Фрідріх Фальц-Фейн у 1898 році створив тут приватний заповідний степ і перший у Європі великий звіринець відкритого типу. Пізніше територію розширили, і вже у ХХ столітті Асканія стала науковим центром із вивчення біорізноманіття степу, акліматизації тварин та охорони екосистем.

Головна цінність Асканії – степ, недоторканий століттями. Він зберігає природну структуру рослинності, ґрунтів і мікроекосистем. Це місце, де ростуть рідкісні види ковили, живуть сотні видів птахів, плазунів, дрібних степових тварин, а також тварини з різних континентів, що утримувалися у зоопарку Фальц-Фейна.

Кінбурнська коса: природний "острів" між морем і лиманом

Кінбурнська коса, фото: Вікіпедія

Кінбурнська коса – це довгий піщаний півострів між Чорним морем та Дніпровсько-Бузьким лиманом. Її ландшафт – унікальне поєднання степу, піщаних арен, приморських дюн, солончаків та лісових масивів. Тут розташовані території Національного природного парку "Білобережжя Святослава", важливі орнітологічні зони та місця проживання червонокнижних рослин і тварин.

Коса була важливою природоохоронною територією: тут обмежували забудову, контрольовано допускали туризм, а флора і фауна багато років залишалися у відносно стабільному стані. Особливо цінною є приморська степова рослинність, яка зустрічається вкрай рідко у Європі.

Читайте також: Боротьба за піщані фортеці: як Україна відвойовує Кінбурнську та Тендрівську коси. Пояснюємо

Як їх берегли і що зробила війна

І Асканія-Нова, і Кінбурнська коса були ключовими природоохоронними зонами України.

Асканія мала статус біосферного заповідника ЮНЕСКО, де будь-яке втручання суворо регулювалося.

Кінбурн входив до Смарагдової мережі Європи, деякі ділянки мали статус заповідних і охоронялися державою.

Тут проводили наукові дослідження, спостерігали за змінами клімату, охороняли рідкісні види, підтримували екосистеми без штучного втручання.

Після окупації росіянами частини півдня України, ситуація різко змінилася. Асканія-Нова опинилася під російським контролем, й екологи втратили доступ. Повідомлялося, що частину тварин з зоопарку вбили, а інших - вивезли. Натомість Кінбурнська коса стала зоною активних бойових дій і обстрілів, а згодом – місцем, де росіяни облаштували військові позиції та полігон. Коса також має стратегічне значення для вільного пересування кораблів у Чорному морі та контролю над входом до Дніпровсько-Бузького лиману.

Читайте також: День Чорного моря: чи переживуть дельфіни війну