День Чорного моря: чи переживуть дельфіни війну

Еспресо розповість вам про особливості Чорного моря, а також, яким чином повномасштабна війна Росії проти України вплинула на життя в ньому.  

Про що у статті:

• "Молоде" море з тонким шаром життя;
• Чому Чорне море називають чорним;
• Які загрози принесла повномасштабна війна Чорному морю;
• Чи може Чорне море втратити дельфінів і як їх зберегти.

"Молоде" море з тонким шаром життя

Фото: Вікіпедія

Чорне море почало формуватися близько 5,4 млн років тому, за 100 тис. років після утворення басейну теперішнього Середземного моря, внаслідок геологічних змін (руху тектонічних плит). Цю давню низовину почало затоплювати зростаючою водою Атлантичного океану, що виник ще 140 млн років тому. Тому Чорне море вважається внутрішньоконтинентальним морем Атлантичного океану.

За ці понад 5 млн років історії, Чорне море кілька разів то мало, то втрачало зв'язок як з Середземним, так і з Каспійським морями. Чималий час воно було і прісноводним озером. Говорячи про більш сучасний період, востаннє Чорне море було озером близько 8 тис. років тому. Тоді, внаслідок танення льодовиків і потужного землетрусу, утворилася протока Босфор, яка знову з’єднала два моря. Солоні середземноморські води знищили прісноводну фауну і на її місці виникла така ж солоноводна фауна, як у басейні Середземного моря (солоність води Чорного моря майже на 50% нижча від солоності океану). Внаслідок підвищення рівня, вода затопила нижчі частини річкових долин і утворила лимани.

Таким чином площа Чорного моря зупинилася на сьогоднішній позначці – 422 тис. км² (це приблизно площа, яку займають Швеція або Ірак). А от об'єм води Чорного моря становить близько 547 000 км³. Середня глибина — 1300 м, а найбільша — 2245 м біля Криму.

Основною особливістю Чорного моря є практично повна (за винятком певних бактерій) відсутність життя на глибинах понад 150–200 метрів (у деяких місцях 100 метрів). Справа в тому, що глибинні шари Чорного моря насичені сірководнем – це отруйний, горючий газ з характерним неприємним запахом тухлих яєць. 87% об'єму всього Чорного моря становить сірководень. Він з’явився внаслідок масової загибелі всього живого в морі через злиття із Середземним морем. Тому нижче певної позначки живим організмам бракує кисню для виживання.

Життя зосереджене головним чином у мілких водах континентального шельфу і в річкових гирлах північно-західної частини моря (тобто біля берегів України). Тому і перші відомі поселення теж виникали в цій частині моря, бо там завжди було багато різних видів риб для харчування. Хоча в порівнянні з іншим морями, Чорне є біднішим на флору і фауну. Тут мешкає майже 4 тис. видів життя (від рослин до риб), натомість у Середземному морі – понад 9 тис.

Чому Чорне море називають чорним

Фото: соцмережі

За свою писемну історію Чорне море мало чимало різних імен. Давні греки називали його Понтом Аксинським (негостинне море) через сильні шторми. Згодом, після успішної колонізації його узбережжя, греки перейменували його на Понтом Евксинський (гостинне море). Також це море називали Скіфським, оскільки на теперішній території України жили кочові племена скіфів, яких греки кликали варварами (зрештою, як і всіх сусідів).

За тисячу років по тому, коли давньоруські племена сформували потужну державу відому нам як Київська Русь, західні європейці, візантійці, араби та й самі русичі почали звати це море Руським.

Та вже за кілька сотень літ, коли руська держава розпалася, у мандрівників закріпилася теперішня назва – "Чорне море". Цьому особливо посприяли кримчаки та турки, які декілька століть були володарями моря і чи не першими почали його так називати (тур. Karadeniz; крим. Qara deñiz).

Чому так? Існують різні версії. Одна з них пов’язана з чорним кольором води на значній глибині. Адже розчинений у морській воді сірководень призводить до того, що днища суден, якорі та інші металеві предмети, занурені у воду, набувають чорного кольору через окислення. Інша версія говорить про часті шторми, які роблять воду довкола дуже темною. Однак сучасні сходознавці виводять назву через мовні особливості, а саме від колірного позначення сторін світу у тюркських народів, де чорний позначав північ, а білий – захід. Звідси Ак Деніз (тур. Akdeniz) – Середземне море тюркськими мовами.

Які загрози принесла повномасштабна війна Чорному морю

Фото: Вікіпедія

Війна, розпочата росіянами проти України, принесла випробування не лише людям, а й усім живим створінням на території, де точилися і досі точаться запеклі бої. Не стало виключенням і Чорне море.

Про влив війни на екологію Чорного моря Еспресо поспілкувався з Іваном Русєвим – доктором біологічних наук, професором, науковим журналістом та співробітником природного парку "Тузлівські лимани" (Одещина).

Фото: Іван Русєв

За його словами, головна загроза з катастрофічними наслідками – це масова загибель дельфінів. Загалом у Чорному морі мешкають три види дельфінів: чорноморський дельфін афаліна (найбільша морська тварина України, довжина тіла від 1,5 до 3 метрів), дельфін білобокий та дельфін-азовка (чи морська свиня). Якщо до повномасштабної війни загальну чисельність усіх дельфінів Чорного моря оцінювали у близько 500 тис. особин (дослідження 2020-2021 років кажуть про понад 250 тис., але було досліджено лише 60% території Чорного моря, бо РФ не дозволила зробити моніторинг, тому дослідники припускають, що справжнє число сягає півмільйона осіб), то лише за минулий рік війна забрала близько 60 тис. дельфінів.

"Масова загибель дельфінів сталася під час активної фази війни з лютого по серпень 2022 року, коли Україна змогла деокупувати о. Зміїний. За цей час загинуло близько 50-60 тис. дельфінів. Ще тисячі загинули згодом, бо були контужені. Це вимирання дельфінів відбулося через три важливих фактори: надпотужні сонари, бомбардування Чорного моря, та міни", - розповідає Іван Русєв.

Дослідник зазначає, що росіяни зайняли акваторію північно-західної акваторії Чорного моря ще за два тижні до початку повномасштабної війни і створили тут потужний шум гідролокаторами та військовими сонарами.

"Часто потужність такої апаратури засекречено. Але ми знаємо з відкритих джерел, що вона дуже висока і дуже потужна. Це негативно впливає на китоподібних і призводить до смерті дельфінів. Тому вже в березні дельфіни почали масово гинути. Ми почали реєструвати їх мертві тіла на березі. Якщо раніше на території нашого парку, узбережжя якого становить 44 км, ми за рік знаходили, в середньому, 3 дельфіни які гинули від сіток рибалок чи браконьєрів, то до середини серпня ми виявили лише на 6 км узбережжя, де дозволено було провести моніторинг, 37 трупів. Жоден з цих дельфінів не був зі слідами сіток чи відрізаними плавцями, які б свідчили про діяльність браконьєрів. До того ж, рибалкам заборонено виходити в море через міни", - каже експерт.

Яким чином надпотужні сонари шкодять дельфінам? Дельфіни дуже чутливі тварини. У них є унікальний природний радар, свій сонар, завдяки якому вони можуть виявляти під водою людей та обʼєкти на великій відстані. Якщо ж вони чують ці надпотужні військові хвилі, ті їх абсолютно паралізують і вражають орієнтацію дельфінів в просторі . А це повністю блокує можливості ловити рибу.

Фото: соцмережі

"Якщо дельфін не може ловити рибу протягом 5-10 днів, він починає використовувати свій внутрішній жир і отруюється. Цей жир накопичувався багато років, а Чорне море одне з найбільш забруднених. Коли імунна система слабшає - немає сил боротися з вірусами, що призводить до загибелі дельфіна", - додає Іван Русєв.

Бомбардування моря, яке особливо спостерігалося під час битви за о. Зміїний, також забрало життя великої кількості дельфінів. Адже у воді звук передається в кілька разів швидше, ніж у повітрі. Відповідно, дельфіни вперше в житті чули такий шум, який змушував їх дуже швидко спливати на поверхню.

"Тому вони отримували кесонну хворобу, яка поширена у водолазів. Це стається, коли ми дуже швидко піднімаємося з глибини. Дельфіни, коли бомба потрапляє в воду, швидко випливають на поверхню. Тому в них азот швидко виходить з капілярів і йде розрив капілярів. Через те вони гинули і від падіння бомб", - говорить дослідник і додає, що від мін, яких сотні в морі, дельфіни також гинули і досі гинуть, коли ті спрацьовують, а китоподібні є поряд.

Однак, звідки взялася ця цифра в майже 60 тис. мертвих дельфінів? Загалом фізично минулого року було виявлено по всьому чорноморському узбережжю понад 3 тис. мертвих дельфінів. Та, як каже Іван Русєв, існує статистика, яку розробили в країнах НАТО, що під час інтенсивних військових навчань у морі чи океані можна спостерігати лише 5% видимих мертвих тіл, яких викидає на узбережжя. Решта ж 95% просто опускаються на дно і їх неможливо виявити. До того ж, треба врахувати і контужених дельфінів. Це десь 5-10 тис. особин які загинули за час від кількох місяців до півроку. Бо вони не можуть соціалізуватися з родиною. Дельфіни – дуже соціальні тварини. Тому контузії також впливають на їхню можливість виживання та розмноження.

"Цього року ми фіксуємо лише поодинокі випадки смерті дельфінів, яких викинуло на берег. Адже наші військові відтіснили флот РФ спершу до Севастополя, а тепер до Новоросійська. Тому немає вже такого чинника, як минулого року. Здебільшого дельфіни ще гинуть біля Кінбурнської коси, де росіяни активно проводять навчання, там падають бомби в море. Звідти течією мертвих дельфінів може приносити до берега Одещини", - відзначає дослідник. 

Стосовно інших загроз, які принесла війна Чорному морю, варто сказати і про забруднення нафтопродуктами та підрив Каховської ГЕС.

Фото: соцмережі

Знищення російських кораблів, хоч і приносить радість всім українцям і має важливе значення у військовій стратегії, але воно сильно забруднює море. Адже часто відбувається вилив в море пального, тонка плівка якого може розповзатися на сотні кілометрів і становить загрозу, так званій плівці життя, де мешкають мільйони живих мікроскопічних створінь, у тому числі й ікра деяких риб.

"На жаль, підрив росіянами Каховської ГЕС знищив велику кількість життя, яке було в пониззі Дніпра. Мова йде не лише про риб і земноводних, а й дуже багато птахів загинуло. Було зруйновано унікальні екосистеми. Наприклад, до нашого заповідника течією занесло дуже багато як живих, так і мертвих дунайських тритонів, невелика популяція яких мешкала в гирлі Дніпра. Це дуже рідкісні тварини, які занесені в Червону книгу", - каже Іван Русєв.

Чи може Чорне море втратити дельфінів і як їх зберегти

Фото: соцмережі

Ще минулого століття у водах Чорного моря мешкав ще один ссавець, крім трьох видів дельфінів – це був тюлень-монах. Однак забруднення моря і рибний промисел (вбивали задля шкури та м’яса) майже остаточно винищив і так не великі популяції цих тюленів-самітників. Хоч він і занесений у Червону книгу України, та вже вважається втраченим.

Така сама доля могла спіткати і дельфінів. Адже в СРСР ще до 1963 року діяв масштабний промисел із вилову дельфінів. Тварин вбивали не лише для їжі, їх жир переробляти на мило, туші – на корм тваринам, а кістки перемелювали на борошно. У Туреччині цей бізнес заборонили ще пізніше – у 1983 році.

Та після заборони на вилов, життя дельфінам легшим не стало. Адже у 80-х роках минулого століття рибалки інтенсивно експлуатували Чорне море і нищили їхній харчовий ланцюжок. Дельфіни полюбляють ласувати хамсою. Але через забруднення водойм цей вид риб був атакований інвазійним видом желеподібних медуз, які поїдали їх ікру та малька. Відповідно, кількість дельфінів скоротилася ще на 100 тис. особин. До того ж, треба враховувати, що самиця дельфіна майже рік виношує маля, якому знадобиться ще 3-5 років, щоб досягнути статевої зрілості. Тому відновлення популяції дельфінів є повільним процесом.

У 1992 році на світовій конференції науковців в Ріо-де-Женейро було сказано, що Чорне море є найзабрудненішим морем світу. Тому 1996 року всі країни чорноморського узбережжя, ухвалили план щодо його очищення та відновлення. У 90-х роках, через загальний спад економіки України й Росії після розпаду Радянського Союзу, промисловий тиск на море зменшився. Але поступово, з розвитком бізнесу, в море почали потрапляти різні хімічні забрудники, нафтопродукти і пестициди, які використовують фермери на полях, а потім їх змиває і в підсумку виносить в море.

"Якщо несприятливі фактори триватимуть далі, ми вважаємо, що так, дельфіни можуть зникнути з Чорного моря. Для того, щоб їх популяція відновилася треба просто дати їм спокій у післявоєнний час. Але це також означає контролювати діяльність браконьєрів. Адже до війни в Чорному морі було понад 3 тис. км рибальських сіток, через які гинуло чимало дельфінів. Крім того, пропонуємо створити великий морський резерват аж до о. Зміїного. Це акваторія на 3 тис. гектарів. Там не мало б бути жодного рибальства, щоб здорові та контужені дельфіни могли відроджуватися. Адже контужені дельфіни значно відтермінують свій період розмноження", - говорить доктором біонаук Іван Русєв і додає, що знадобиться від 30 до 40 років після війни, щоб популяція дельфінів знову стала такою, як була і то за умови контролю браконьєрства. 

Дослідник зазначає, що зникнення дельфінів дуже негативно позначалося б на біорізноманітті Чорного Моря. Адже дельфіни – санітари моря.

"Якщо дивитися на біорізноманіття Чорного моря, там є майже 4 тис. видів рослин, тварин, риб і бактерій. Дельфіни перебувають на вершині харчової піраміди. Якщо їх не буде, то не буде кому контролювати різні популяції риб. Вони будуть вироджуватися, хворіти і таким чином можемо втратити біорізноманіття в цілому. Бо не буде контролера, санітара моря. Може бути так, що дельфіни будуть. Але якщо зникатимуть якісь види риб, це може призвести до скорочення кількості дельфінів, бо ті не матимуть чим харчуватися. У морі все воно пов’язане", - каже Іван Русєв.

Хоча в Чорному морі не така велика кількість видів, як у інших морях, та воно є дуже продуктивним морем, тут плаває багато риби.

"Одна з причин, чому сюди плавали давні греки - тут було дуже багато риби, яку вони солили, коптили і перевозили в Грецію. Україна досі має великі багатства Чорного моря, тут велика продуктивність і крабів, і риби, і дельфінів. Тому, якщо це берегти розумно, все може так існувати ще тисячі років", - вважає дослідник.

Попри всі негативні наслідки, які спричинила війна на Чорне море, все ж є один і позитивний. Вже понад 20 місяців в українській частині моря не плавають рибалки (хіба поодинокі). Це сприяє відновленню риби в цьому районі, яку не виловлюють масово, відповідно, вона знаходить собі нові території для життя.

Читайте також: Росія від початку повномасштабного вторгнення в Україну вчинила 2500 екологічних злочинів