Про що нам скаже досвід Польщі
Вельми повчальний досвід для кращого розуміння зіставлення декларацій на захист свободи та демократії з реальними діями
На мою думку, у нас небагато тих, хто цікавився подіями, особами й фактами історії II Світової війни конкретно у контексті взаємовідносин польських державних діячів як із союзниками — Британією, США, Францією, та на певному етапі — з СРСР, так і один з одним.
Нам небагато говорять прізвища Сікорський (не авіаконструктор, а генерал), Андерс, Миколайчік, ще менше — Рачкєвіч, Залеський тощо.
Але навіть за їхніми короткими біографіями та участю в подіях 1939-45 років можна зробити висновки, якими драматичними були особисті й політичні відносини між тими, хто хотів звільнити Польщу від окупації нацистами, а також між політичними представниками Польщі та урядовцями антигітлерівської коаліції.
Усе це після прочитання й ознайомлення здалося мені певними обрисами нашої власної можливої історії у випадку, якби кремлівський план окупації України за короткий термін справді був би реалізований (а західні демократії, як ми знаємо, виходили саме з цього).
Читайте також: Ждунство, лукавство і цинізм — це генотип Моспатріархії імені Сталіна
Вельми повчальний досвід для кращого розуміння зіставлення декларацій на захист свободи та демократії з реальними діями. І як лідери того часу ставили на перше місце поточні потреби мати союзником людоїдський режим Сталіна, який не загрожував західним демократіям, для боротьби проти людоїдського режиму Гітлера, який їм загрожував.
Висновків не буде — лише емоційна рефлексія суму.
P.S. Для тих, кому цікаво зрозуміти, чому я читав про цю історію та цих діячів, відповім — все почалося з випадкового натрапляння на біографію Миколи Дмитровича Зорі — заступника генпрокурора СРСР, який брав участь у Нюрнберзькому процесі та був знайдений вбитим у своєму житлі за загадкових обставин. Він відповідав за просування радянського наративу щодо вини нацистів у розстрілі польських офіцерів у Катині, здійснених насправді військами НКВД у 1940-му році. З цього нитка історії протяглася до Катині, до польських офіцерів, які не були там страчені — того ж генерала Андерса, до угоди Сікорського-Майського і так далі…
Про автора. Євстратій Зоря, архієрей Православної церкви України, митрополит Білоцерківський, речник Священного Синоду, заступник голови Управління зовнішніх церковних зв'язків ПЦУ
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе