РФ намагається інформаційною артпідготовкою вибудувати стартову позицію для першого контакту між Москвою і Вашингтоном, - Безсмертний

Запустили надзвичайно потужну дезінформаційну кампанію, намагаються посіяти певні сподівання серед нашого зболеного народу, навіть викинули так званий план-графік проведення мирних перемовин з РФ, виходячи на конкретні дати та події. На вашу думку, хто за цим може стояти й з якою метою? І наскільки зараз є реалістичним просування в бік перемовин?

Для того, щоб ствердитись у позиції, що це фальшивки, варто лише співставити ці графіки з офіційними матеріалами, які озвучуються у Вашингтоні. Зокрема, інтерв'ю державного секретаря Марка Рубіо, нового керівника ЦРУ Реткліффа, в яких абсолютно чітко зазначається, що на сьогодні, по суті, йде розробка підходів не до переговорного процесу, не опрацьовується зміст документів, а поки що для того, щоб відбулися якісь контакти.

Тобто співставляти план-графік і визначати метою 9 травня чи липень, чи літо, то на сьогодні – перебільшувати можливість такого прискореного режиму. І це дуже добре видно і з інтерв'ю, яке дав державний секретар США, де дуже ретельно обговорюється складність проблеми й говориться про підходи. Причому ці підходи поки що дуже далекі, які поки мають характер виходу із тих мітингів, які були під час виборчої кампанії.

Говорити про те, що вже США відпрацювали перший діалог та взагалі готові до цього діалогу, - передчасно. Бо насправді ці дві тези, які звучать, що "Трамп хоче миру" і "Сторони мають йти на компроміс", - абсолютно нічого не означають.

На фоні цього іде посилена дезінформаційна атака Російської Федерації по Україні, Європі й Сполучених Штатах Америки. Сигналами такої атаки є матеріали, які були розміщені в італійській і німецькій пресі, - інтерв'ю одного з ідеологів нинішнього режиму і курсу рашистської Московії Дмитра Суслова, зокрема в італійському виданні Corriere della Sera.

А щодо мастодонтів цієї політики, то російське видання "Россия в глобальном мире" розмістило матеріал Сергія Караганова (російський політолог і економіст) під заголовком "Зламати хребет Європі". І, як видно із цих матеріалів, які непоодинокі, їхні складові розійшлися по світовій пресі - і у Bloomberg, і у The New York Times - це короткі вирізки з інтерв'ю Суслова та зі статті Караганова.

Мене тільки дивує те, що ні Bloomberg, ні The New York Times не посилаються на джерела, бо це взято з двох джерел, італійської газети Corriere della Sera і російського видання "Россия в глобальном мире", з яких можна навіть цитувати. Однак, чомусь, ці матеріали вкладаються в уста московського фюрера.

Поговорімо про параметри - і Сусловський, і Карагановський, і загалом про порядок денний, який у силовий спосіб намагається нав'язати Росія. Розуміємо, що Дональд Трамп має перед собою дві перспективи: так звана добра угода і так звана погана угода.

Що стосується параметрів, то, як кажуть сьогодні європейські, американські фахівці та аналітики, - це такий крайній погляд, суть якого полягає у тому, що Путін буде вимагати, щоб фактично вся лівобережна Україна і ті території, які на сьогодні є окупованими, деталі поки що не вказуються, ввійшли до складу Російської Федерації. 

Щодо України, то вона має бути утворена з частин Західної та Правобережної України, як там використовується теза - нейтральна держава, над якою навіть закриті польоти, тобто немає ні військової, ні цивільної авіації. Щобільше, у цього утворення немає армії та зброї. Ба більше, це утворення позбавлено будь-яких контактів, співпраці з Західним світом. Зрозуміло, що ніякого членства в НАТО та ЄС. А це виглядає приблизно так: резервація для українців, як там написано, які не хочуть бути у складі Російської Федерації та виконувати закони Російської Федерації.

І підпирається цей концепт жупелом того, що "ми будемо використовувати ядерну зброю і зламаємо хребет Європі". 

Мало того, Європа усувається від будь-якого процесу. Європи нема у переговорах, ніякого Європейського Союзу не повинно існувати.

Що стосується Сполучених Штатів Америки, то якщо вони хочуть з честю вийти з цієї ситуації, Росія їм допоможе вийти, а Штати мають погодитися на всі умови, які запропонує Росія у цих ідіотських коротких рисах, про які я щойно розказав.

Причому все це говориться у такій брудній, пересипаній лайкою мові стосовно європейців, українців, американців. А в кожній другій-третій фразі - шантаж ядерною зброєю.

Як до цього треба ставитися? Тому що я прекрасно розумію, що людина, яка читає і бачить це все, її охоплює переляк та страх.

Якщо подивитися оці речі, вони всі базуються абсолютно на брехливих, помилкових основах. По-перше, що Україна і Європа - це зло для всього світу. Україна і Європа - це те, що приносило тільки нещастя всьому світу. Чомусь звинувачуються і одні, і другі у тому, що вони, а не Сталін, розпочали Другу світову війну.

Тобто це насправді така купа брехливого лайна, яка переплітається для того, щоб ствердити тих, хто вже прийняв позицію рашистів, і атакувати з такою жорсткістю, щоб ті, хто готуються навіть до якогось діалогу, одразу впали на живіт і почали совати ніжками, як кажуть в епосах.Тобто це такий інструмент страху для Європи, України та США. І при тому використовується ще й внесення таких тріщин, як, скажімо, США у війну втягнула Європа, тому Європа – зло, треба позбавити Америку цього зла, яке завжди тягне в усі конфлікти.

Ще раз скажу, що Наришкін (очільник служби зовнішньої розвідки РФ) і Патрушев (помічник Путіна) озвучили те, що спирається на ці великого розміру брехливо-теоретичні речі , які сьогодні блукають в ключових європейських виданнях і фрагментарно переповзають у видання, які тиражуються в США. Я вже сказав: це і Bloomberg, і The New York Times, і навіть окремі цитати з'явились у The Washington Post. Причому ці фрази приписуються чомусь Путіну, але насправді вони належать сатрапам.

Хоча не можу сказати, що Суслов і Караганов - це останні люди в Росії. Вони входять у так звану президентську раду і "їздять по вухах" і Путіну, і Наришкіну, і Патрушеву. 

Слід розуміти, що за всім цим матеріалом стоїть продовження однієї тези, яку сьогодні треба пояснювати Європі та США, і це лише перехідний етап реалізації ключової ідеї, якою завжди хворіла московська шантрапа, - знищення українців і України.

Роз'яснення цієї ситуації зараз немає, Вашингтон весь час кульгає на компроміс. Ми слухаємо Марка Рубіо чи Реткліффа, які кажуть: "Нас завели у глухий кут, ми фінансуємо глухий кут, тому сторони мають йти на компроміс". Вони не розуміють, що на сьогодні ні на який компроміс Путін йти не буде. Бо те, що я вам змалював, є не що інше, як просто знищення України та українців. І це у Вашингтоні мають розуміти.

Очевидно, що вся купа цього лайна - це спроба вибудувати інформаційною артпідготовкою стартову позицію для першого контакту між Москвою і Вашингтоном.

Розуміємо, чому РФ намагається максимально підіймати планку, градус своїх канібальських вимог. А чим Кремль може посилити ультимативні апетити?

Тут я пропоную звернутися за відповіддю до того, про що пише Караганов у своїй статті "Зламати хребет Європи", де абсолютно чітко розписане продовження ядерного шантажу. Щобільше, там знову згадується тема з "Орешником". Також там є вказівки на необхідність кардинальної зміни ядерної доктрини, нарощування наступального потенціалу на лінії фронту і продовження наступу найближчі місяці. До речі, ця цифра не випадково співпадає з темою "9 травня", бо там вказано на три й чотири наступні місяці, а може й пів року, посилити наступ на лінії фронту.

Там є речі, які стосуються посилення в цьому плані співпраці з Іраном і Китаєм. Очевидно, що там є речі, які стосуються використання гібридних атак по Європі й по світу в цілому.
 

Якщо говорити про "артпідготовку" Кремля до початку якогось діалогу, то він буде використовувати силу, що характерно було завжди й не тільки для такого інституту як переговори, а навіть для кожного раунду переговорів, адже Москва завжди використовувала фактор сили, щоб тиснути на учасників переговорів.

Я відверто кажу про це, бо був учасником Мінського процесу і бачив навіть графіки посилення артобстрілів українських позицій напередодні переговорів. Буквально за добу це активізувалося. Тому на сьогодні весь світ буде знаходитися під таким інформаційним шаленим тиском. 

А матеріали, які я вам щойно озвучив, це, скажімо, для вчених, для людей, які працюють у державній системі. А що зараз робиться у соціальних мережах, то там просто ці матеріали рвуть на шматки з цими всіма посилами, переляками, війною.

І невипадково у США навіть Реткліфф у своєму першому ексклюзивному інтерв'ю артикулює позицію, що для нас головний противник - це Китай, а не Росія, тому що відлагоджується процедура переговорного процесу, тобто це така свого роду процедура загравання.

Сюди ж лягає й інтерв'ю Марка Рубіо, який, до речі, єдиний серед офіційних осіб американської сторони говорить про двосторонній компроміс, але він його не розшиває, причому робить декілька пасів у бік Росії, заявляючи про те, що ми перебуваємо у колі неправдивого розуміння інформації. Хоча, виходячи з того, що він говорить, то не можна сказати, що він володіє добре інформацією щодо перебігу подій у загальноєвропейській ситуації.

Мене дещо дивує, адже він проходив достатньо серйозне брифінгування з колишньою адміністрацією, про що неодноразово заявляли і Ентоні Блінкен, і співробітники державного департаменту. Але кон'юнктура ситуації його змушує так говорити. Однак його академічна мова набагато більше дозволяє говорити про те, що США поступово розвертаються в бік України.

Група переговорників, про яких говорять у Кремлі та намагання делегітимізувати нашу українську владу. Тобто з одного боку вони говорять про групи перемовників, а з другого - підважують легітимність нашої влади, але не всю, тобто парламент залишають у межах певного переговорного поля.

Це є складова тієї інформаційної атаки, тому що ви зараз подивитеся на соціальні мережі, YouTube та інші джерела, де фактично звучать ці тези - "відома держава", "відомий конфлікт у Східній Європі", "відома нелегітимна особа". Це все крутиться, і ви абсолютно правильно артикулюєте ситуацію. 

Це спроба делегітимізувати Україну та українську владу для того, щоб запустити перед чи під час переговорного процесу ще й виборчий процес.

Як ви розумієте, перебуваючи нині у стані напруги стосовно того, як буде вести себе адміністрація Дональда Трампа під тиском політичної ситуації з протистоянням політичних сил, то ідея гібридної війни, розроблена начальником штабу РФ, є блискучим варіантом розриву ззовні та зсередини України.

Тому я вже багатьом, хто мені надсилав ці матеріали, пояснював, щоб не рефлексували на це, не тиражували ці речі. Мало того, треба пояснювати, що це брехня, яка не відповідає дійсності, а суть її - підірвати легітимність України як держави.

Сюди відносяться ідеї Наришкіна, позиція Патрушева по цих усіх питаннях, які пов'язані з міжнародними конференціями, тому що це все буде викидатися в інформаційний простір. Сюди відносяться ідеї щодо нелегітимності нинішніх очільників України для ведення переговорного процесу. Сюди відноситься твердження – все, що вони підпишуть, буде нелегітимне.

Все це буде пічкатися і в слабкі суспільства, і у Вашингтон, в якого сьогодні явно підсіла інтелектуальна можливість, щоб розібратися в цих усіх моментах. І це відчувається у твердженнях, які йдуть звідти стосовно розуміння ситуації, яка розвивалася в Україні, починаючи з 2014 року.

Хоча б візьміть ситуацію з твердженням Рубіо стосовно повернення до подій 2012 року, тобто вони навіть хронологічно поки що не орієнтуються чи це 2012 рік, чи 2014, чи 2022 рік.

Для цього треба певний час, щоб відповідні служби відпрацювали ці перебіги подій і дали насамперед розуміння логіки того процесу, який відбувався в Україні. Для початку вже добре, що вони розуміють, що все це почалося не у 2022 році. Але очевидно, що ця дезінформаційна лінія, ця атака буде зараз посилюватися. І це важливо пояснювати й суспільству, і нашим партнерам, і нашим союзникам.

І ще одна дуже важлива річ - завдаватиметься колосальний гібридний удар по Європі. 

Зверніть увагу, як комбінується атака по фізичних особах, обрив кабелів, обрив енергокомунікацій, пожежі на підприємствах, пожежі на комунікаційних системах, авіаційних перевезеннях. Я вже не кажу про такі речі як графіті на стінах столиць Європи та заворушеннями під час спортивних змагань. Також це і безпілотники, які з'являються по європейських столицях. Зрозуміло, що це необхідно не лише роз'яснювати та пояснювати, а треба й діяти.

Зазначу, що тільки місяць тому НАТО прийняло рішення про створення моніторингової ескадри у Балтійському морі, де вже близько восьми разів обриваються комунікаційні системи. Тільки зараз генеральним секретарем НАТО було дано вказівку і прийнято рішення, щоб була організована експедиційна група з флотів декількох країн, яка буде моніторити ситуацію у Балтійському морі.

Ви дуже делікатно, але надзвичайно правильно відзначили, що Росія розраховувала б на створення внутрішньо українського конфлікту. Вибори - це один момент, а також підживлення певного внутрішнього конфронтаційного нерозуміння в Україні. І тут ми маємо справу генералів, справу Порошенка. У мене є побоювання, що на тому ми не закінчимо. Що з тим усім?

Тут є перше і найслабше місце, що воєнно-політичне керівництво України не веде діалог з усіх питань, які ми з вами щойно обговорили, ні з політичними партіями, ні з парламентом, та й вже годі говорити про суспільство.

Я можу тиждень, не зупиняючись, говорити в деталях про те, яку позицію займає Вашингтон. Вони тільки розсілися по кабінетах, але їхня позиція вже відома. Чи вона досконала, чи недосконала, але є позиція, яка змінюється. Те ж саме ми можемо зараз говорити про те, що хоче наш ворог. 

Але найкуціше ми можемо з вами говорити про те, яка позиція українського керівництва. Якщо вона залишилася на рівні передноворічного плану перемоги президента Зеленського, то над цим треба працювати, тому що його треба адаптувати до нинішньої адміністрації з розумінням того, що у цій ситуації треба змінювати.

Як ви бачите, ворог завдає дуже сильних ударів всередині країни, які пов'язані з конституційністю процесу, виборами, політичними процесами. Тут посилитися можна за рахунок того, що влада та опозиція міцніше починають співпрацювати, тобто те, що називається уряд національної єдності. Це зрозумілі всім і відомі елементи політичної структури в державі: взаємодія президента, парламенту, уряду, інформаційна спрямованість певних речей, діалоги з суспільством.

Над цим усім треба працювати для того, щоби приїхавши у Вашингтон на зустріч із президентом США Дональдом Трампом, сказати: "Ось, наша позиція - перше, друге, третє. Наші аргументи - перше, друге, третє, четверте. Наше суспільство веде себе ось таким чином, тому в цьому відношенні необхідний діалог". Діалог насамперед на політичному рівні, який би оформлявся у вигляді певних матеріалів та статей.

Я сам сьогодні ставив собі питання стосовно того, а скільки у нас є матеріалів подібних тим, які ворог зараз розсилає? Одиниці! 

Це одиниці, з якими необхідно працювати. Потрібне ширше залучення людей у ці кола, треба їхня публічність для того, щоб все проговорювалося на ці брехливі посили, якими живе Москва, і давалися відповіді по цих складових.

У цій ситуації питання внутрішньої консолідованості, внутрішньої стабільності, конституційності, легітимності - супер і супер важливо, тому що я чую у Вашингтоні, що підтримка української влади на сьогодні на рівні 10% - це брехня. Звідки вони це беруть? А беруть це із російських засобів масової інформації, які атакують їх по всіх складових. Тому в цьому відношенні діалог є дуже важливим.

Щодо речей, які ви назвали і щодо Порошенка, і щодо генералів, очевидно, що десь ця річ була кимось спровокована, бо вона дуже чітко лягає у цю ситуацію з дестабілізацією всередині України. 

І воно дуже сильно стріляє в політичну надбудову, на те, що називається легітимність, на взаємодію між Збройними Силами, Силами оборони та політичним керівництвом держави. Явно ці речі підігрують ворогу. І тому в цьому відношенні треба бути максимально виваженим і розуміти, що ти робиш.

А також треба усвідомлювати те, що в системі державної влади України ще залишилася ціла низка контрагентів, які будуть провокувати систему на подібні дії. Одна справа - коли відома дама "мочила", даруйте за цей сленг, генералів, а зовсім інше - коли їх починають "мочити" державні структури. Зверніть увагу, що в багатьох випадках прізвища співпадають.

Причому треба розуміти, що серед винуватців ці "граблі" в посттоталітарній системі, якою є Україна, можуть загребти взагалі все те, що тільки проростає як майбутнє, як живе, як важливе для України, тому тут необхідна максимальна компетентність. І якщо є якісь претензії, то вони мають бути опубліковані, озвучені, а не просто десь нишком відбувається якийсь процес.