Чому АРМА не може знайти управителів на арештовані бізнеси олігархів, а конкурс на активи виробника "Моршинської" та "Миргородської" дискримінаційний. Розмова з Іриною Супрун

Антимонопольний комітет України 19 грудня задовольнив скаргу "Геологічної Інвестиційної Групи" на дискримінаційні умови конкурсу, оголошеного Агентством з розшуку та менеджменту активів на визначення управителя арештованими активами найбільшого виробника мінеральних вод в Україні – групи IDS Ukraine (ТМ "Моршинська", "Миргородська"). Тепер АРМА мала б оновити умови і оголосити новий конкурс.

Активи "Моршинської" та "Миргородської" арештовані з 2022 року, оскільки належать підсанкційному олігарху Михайлу Фрідману. Про те, у чому саме побачила дискримінацію Геологічна інвестиційна група, розповіла Еспресо засновниця компанії та депутатка Львівської обласної ради Ірина Супрун (на фото).

Пані Ірино, у яких саме вимогах до учасників конкурсу на управителя IDS Ukraine ви бачите дискримінацію?

Насамперед варто наголосити, що йдеться не про управління підприємством, а управління корпоративними правами. Це зовсім різні моменти. Тобто тут йдеться про побудову правильної корпоративної моделі управління підприємством, управління цінними паперами, адже це не товариство з обмеженою відповідальністю, а акціонерне товариство. 

Коли з'явилося оголошення АРМА про те, що саме корпоративні права IDS  виставляють на конкурс щодо управління, звісно, ми подалися. Ми давно маємо справу з інвестиціями в надровий бізнес, тож нам цікавий цей актив. Але в умовах нас насторожило декілька моментів. Насамперед йдеться про дуже звужене трактування "аналогічного досвіду". За умовами конкурсу, кожен з учасників повинен мати не менше ніж три договори в сфері, пов'язаній з виробництвом напоїв і дитячого харчування. Це означає, що можуть подаватись тільки компанії, які безпосередньо виробляють цей продукт, а не професійні управлінці. Це, в принципі, суперечить природі послуг управління активами, адже йдеться не про управління підприємством, як суб'єктом господарювання. 

По друге, там є такий бюрократичний момент щодо документів – треба подати довідку 34 ОПП, яка передбачена  не для всіх юридичних осіб, тож це формально звужує конкуренцію. Є ще дискримінаційні моменти щодо оренди офісу, матеріально-технічної бази тощо. 

Однак все ж основна дискримінація полягає у тому, що це можуть бути лише виробники напоїв або дитячого харчування. Це прямо суперечить логіці закону про АРМА, ухваленому на виконання плану Ukraine Facility. У ньому передбачені норми, які прямо забороняють потенційним конкурентам брати участь на управління активами в аналогічному бізнесі. Це логічно, бо конкурент не націлений розвивати активи, а навпаки - націлений зробити все для того, щоб цей актив не працював. Однак ця законодавча норма набуде чинності з січня. 

Тобто цей конкурс оголошений з конкретними критеріями, під конкретних виробників води і дитячого харчування. І він не лише обмежує конкуренцію між учасниками конкурсу, а суперечить логіці майбутніх правил, спрямованих на запобігання конфлікту інтересів. Тож це точно не рівні правила для всіх потенційних управителів-учасників. З такими обґрунтуваннями ми звернулися до Антимонопольного комітету. Очікуємо на справедливий, об'єктивний розгляд нашої скарги та прийняття відповідно законного рішення.

Чи може це означати, що АРМА оголосило конкурс під конкретних учасників наприкінці року, аби встигнути його провести до набуття чинності нового закону?

Я не можу цього стверджувати, але дії АРМА наштовхують на такі думки. 

Є ще один момент. Ми не вказували це в скарзі, бо це не було її предметом, але вже неодноразово публічно озвучували, що оцінка цього активу занижена. "Моршинська" і "Миргородська" – це не одне підприємство, а групи компаній. 

 АРМА оцінила лише групу компаній "Моршинська", але не оцінила групу "Миргородська". Це свідомо занижена вартість активу. Зараз він оцінений у понад 3 млрд грн. Очевидно, якби була оцінена вся група, то вартість була б суттєво більшою. Думаю, у два рази.

Якщо держава в особі АРМА ставить собі за мету, щоб це підприємство ефективно працювало на державний бюджет, то мала б бути проведена комплексна оцінка і тільки тоді можна було оголошувати конкурс. Чому такої оцінки не зробили – питання риторичне. А тепер, наприкінці року, вони спохватились і оголосили конкурс. Хоча цілком можна було провести належну оцінку активу й оголосити конкурс уже наступного року після набуття чинності закону, що унеможливлює цей конфлікт інтересів. 

Відповідно до умов тендеру, очікувана вартість послуг управителя – 300 тисяч гривень. Таку ціну визначають і за управління іншими арештованими активами, які є в АРМА. Яку частку доходу цих підприємств отримує держава, а яку залишає собі управитель?

Ці 300 000 грн – це крок. Під час тендеру вартість знижуватиметься. Управитель може хоч 1 грн поставити за свої послуги (хоча всі розуміють, що ніхто цього не робитиме). Від активів IDS держава очікує отримувати 24 млн грн доходу на місяць. Це багато.

Навіть для такої великої компанії як IDS?

Насправді тут складно оцінити, не володіючи повною інформацією про фінансово-економічний стан підприємства. Ми розуміємо, що цей актив прибутковий, бо є загальна публічна фінансова звітність. На жаль, ми пів року билися лобом об стіну з АРМА, аби отримати від них документи. Але отримали тільки оцінку. Документів, згідно з якими можна об'єктивно оцінити фінансовий стан, оцінити зобов'язання (чи є кредити, чи майно в заставі, інші фінансові зобов'язання перед приватними кредиторами тощо) нам не надали. 

Тобто всі розуміють, що  підприємство успішне, але які ти об'єктивно береш на себе зобов'язання і чи ти спроможний ти будеш щомісяця, незалежно від сезону, виплатити ці гроші державі, ти не можеш. А якщо ти не маєш можливості ці кошти отримати з підприємства, значить виплачує їх у свої кишені. І це велика проблема для таких активів і велика проблема держави. Бо має бути комунікація між АРМА, правоохоронними органами щодо надання повного обсягу інформації, аби потенційні управителі мали можливість оцінити свою спроможність і спроможність підприємства, на управління яким вони претендують. 

Ми зверталися до АРМА по різних активах, що стосуються надр, бо розуміємо специфіку цього бізнесу в розвідці, у видобутку та використанні корисних копалин. І по жодному з активів, щодо яких ми зверталися, не отримали інформації. Можливо, це інституційна проблема, пов’язана з відсутністю певних повноважень АРМА.  На жаль, ми здорової взаємодії й комунікації не налагодили.

Тобто однією з причин, чому багато конкурсів АРМА з пошуку управителів на арештовані активи не відбуваються, може бути у тім, що потенційні учасники не можуть належно оцінити, чим саме доведеться управляти, а торгуватись за кота в мішку не ризикують?

Це може бути однією з причин. Коли йдеться про управління нерухомим майном, земельними ділянками, транспортними засобами чи якимись іншими матеріальними активами, з ними в принципі, все зрозуміло. Дані можна витягти з реєстрів на право власності, і то ти не знаєш, чи це майно часом не є під заставою. А коли йдеться про бізнес, про підприємство, де працюють люди, яке займає певну частку ринку, то все набагато складніше. Тому уже новий закон про АРМА передбачає поділ активів на прості й складні. І до складних активів передбачені трохи інші умови. Зокрема, закон зобов'язує провести їх інвентаризацію.

Які ще арештовані компанії, що є в управлінні АРМА,  могли б бути потенційно цікаві для управителів?

Та всі об'єкти потенційно цікаві, тому що це бізнеси, які працювали. Візьмімо той же Керамбуд у Львівській області. Це активи, які арештовані в рамках кримінального провадження, пов'язаного з бізнесом Медведчука і Козака. Це прекрасні кар'єри й, якщо не помиляюся, виробництво цегли, є велика кількість транспортних засобів тощо. Але ж щоб на нього претендувати, треба розуміти реальний стан бізнесу – чи є заборгованість, які довгострокові й короткострокові зобов'язання. 

На крайній зустрічі з Думою щодо надрових активів, називали до 30 об’єктів. 

Що відбувається з арештованими підприємствами, на які роками не можуть знайти управителя?

Та нічого. Десь люди або пішли у відпустки без збереження заробітної плати, десь позвільнялися. Але це ж усе треба принаймні охороняти... Мені важко коментувати, що з ними відбувається.

Розумію, що АРМА у складній ситуації, бо це дуже різні активи, різне управління. Але АРМА – не структура, яка створилася минулого чи позаминулого року. Вони працюють вже в цій галузі доволі давно, тож уже мала б бути інша картина. І держава могла б отримувати дохід з арештованих активів. Йдеться ж не тільки про надра. Просто мене тригерить тема саме з надрами, але така ж ситуація і з активами в інших сферах.