Паніка та дорога нафта: чому в Україні стрімко дорожчає пальне

 Зараз спостерігаємо  підвищення цін на пальне, що  пов’язують із конфліктами на Близькому Сході. Водночас подорожчання на окремих АЗС ми помітили ще на початку тижня. Поясніть, будь ласка, з чим це пов’язано: дефіцитом палива чи поведінкою трейдерів?

  Насправді все дуже просто. Зростання цін на нафту почалося ще у січні. 1 січня барель коштував близько 60 доларів, а зараз — приблизно 82 долари. Тобто за два місяці ціна зросла майже на 30%. Із цих 30% приблизно 20% припало саме на січень–лютий, ще до початку війни.

Тоді вже була напруженість — стягування військ, інші фактори, які впливали на ринки. Відповідно дорожчало і пальне, яке постачалося в Україну. Тому навіть перші підвищення, які ми побачили на початку цього тижня, фактично були наслідком тих процесів, що відбувалися у січні та лютому.

А вже зараз ми поступово переходимо до нових реалій, пов’язаних із повноцінною фазою цього конфлікту. І подорожчання пального, по суті, було неминучим. Нафта з початку року вже подорожчала приблизно на 20%, і на заправках це також поступово відображалося — просто не одним стрибком. Ринок реагував поступово: приблизно на гривню на тиждень, а швидше це стало відбуватися у другій половині лютого.

Сьогодні ж ми бачимо різке прискорення. Наприклад, у Лондоні ціна на дизельне пальне нещодавно перевищила 1000 доларів за тонну і досягла приблизно 1100 доларів. Це плюс 25% лише за три дні — приблизно 250 доларів, або близько 10 гривень на літрі. Тобто якщо раніше ціна зростала на 150–200 доларів за два місяці, то тепер — ще на 250 за три дні. Відповідно й реакція ринку значно швидша.

Ціна за літр бензину та дизельного палива у Лондоні, 5 березня 2026 року, фото: gettyimages

 На різних заправках зараз можна побачити доволі різні ціни — десь на 5 гривень більше, десь навіть на понад 10. Наскільки це обґрунтовано? Чи можуть бути тут якісь маніпуляції з боку трейдерів або АЗС?

  Український ринок пального дуже конкурентний. У нас десятки брендів, і буквально на одному перехресті можуть стояти три-чотири різні заправні станції різних мереж. Тому кожна компанія самостійно вибудовує свою маркетингову політику.

У когось є більші запаси, у когось менші. Якщо запасів мало, компанія підвищує ціну, щоб її не “вимили” з ринку. Тому що залишитися без пального — це фактично катастрофа для будь-якої заправної станції.

Ситуацію ускладнює те, що світові ціни зараз зростають дуже швидко. Фактично за три дні ринок зріс так, як раніше зростав за два місяці. І ще один важливий фактор — це попит. Люди дивляться новини, чують про перекриття проток, можливі проблеми з постачанням і одразу їдуть заправлятися.

Через це продажі на АЗС цього тижня зросли приблизно на 30–50%. Люди буквально почали активно скуповувати пальне. І, до речі, Україна тут не унікальна — подібна ситуація спостерігається і в Європі.

фото: nefterynok.info

Наприклад, якщо в Україні ціна за тиждень зросла приблизно на 5–6 гривень, то в Німеччині чи Нідерландах — на 31 євроцент, тобто приблизно на 16 гривень за літр. У Німеччині ціна перевищила 2 євро за літр — такого не було вже чотири роки.

Тому ми просто є частиною світового ринку. Україна купує пальне на європейському ринку, і було б дивно, якби навколо нас ціни стрімко зростали, а у нас залишалися на місці. Ми неминуче рухаємося в руслі загальноєвропейської динаміки.

 Чи правильно розуміти, що на ціноутворення сильно впливає ажіотажний попит з боку споживачів? Тобто це певною мірою емоційна реакція людей?

  Тут працює своєрідне “замкнене коло”. Почалася війна — люди дивляться новини і їдуть заправлятися, збільшуючи попит. Заправки бачать два фактори: з одного боку дорожчає закупівельна ціна, з іншого — стрімко зростає попит.

Що робить АЗС? Підвищує ціну. По-перше, через зростання собівартості, а по-друге — щоб стримати попит. Адже в середньому запаси пального на мережах розраховані приблизно на 14 днів. Якщо попит різко зростає, цей запас скорочується до приблизно восьми днів.

А нове пальне не приїде швидше — логістика займає до двох тижнів. Тому заправкам потрібно “розтягнути” свої запаси, щоб не зупинитися. Саме тому ціни підвищують — щоб трохи пригальмувати попит.

АЗС, фото: shepetivka.com.ua

Коли люди бачать підвищення цін, вони думають: “Отже, все правда, треба купувати ще”. І процес повторюється. Це класична паніка.

До речі, це відбувається не лише в Україні. У Німеччині, Польщі та інших країнах також активно скуповують пальне. Це своєрідна захисна реакція ринку. Це схоже на температуру під час хвороби: організм її підвищує, щоб боротися з вірусом. Тут роль “температури” виконують ціни — вони ростуть, щоб стримати попит і дочекатися нових поставок.

Водночас важливо: про дефіцит пального в Україні не йдеться і не йтиметься.

 Народний депутат та голова податкового комітету Данило Гетманцев закликав представників ринку обмежити зростання цін і пригрозив зверненням до Антимонопольний комітет України. Наскільки така заява обґрунтована?

  Політиків тут можна зрозуміти — вони позиціонують себе як захисників інтересів людей. Це їхня робота.

Що стосується Антимонопольного комітету, то звертатися нікуди не потрібно — комітет і так вже відреагував. Він виступив із заявою і направив компаніям запити з вимогою пояснити ситуацію. Компанії мають надати свої пояснення.

Данило Гетманцев, фото: finclub

Але на саму ринкову ситуацію такі заяви політиків істотно не вплинуть.

 Як самі трейдери реагують на ситуацію? Чи намагаються вони мінімізувати ризики — наприклад, обмежувати продаж або змінювати закупівлі?

  Певні кроки вже є. Наприклад, мобільні застосунки багатьох мереж АЗС буквально “лягли” через величезну кількість онлайн-запитів на купівлю пального.

Тобто черг на заправках ми майже не бачимо, але в цифровому просторі відбувається справжня паніка.

Деякі мережі вже обмежили купівлю пального через електронні гаманці — умовно до одного-двох літрів. Вони бачать свої залишки і розуміють, що не можуть прийняти безмежну кількість замовлень. Якщо пообіцяти більше, ніж можеш поставити, — це теж ризик для бізнесу.

 Які країни є основними постачальниками пального для України і чи є ризик скорочення поставок?

  Найбільший постачальник — це Польща. Звідти вже почали надходити сигнали, що поставки можуть бути обмежені. На південному напрямку ситуація простіша — там працюють румунські порти, а морські поставки дозволяють завозити пальне практично з будь-якої точки світу. Трейдери запевняють, що зможуть привезти необхідні обсяги. Питання лише в ціні.

фото: gettyimages

По бензину ситуація вже стабілізується, і я не думаю, що ціни на нього суттєво зростатимуть. А от дизель поки що продовжує дорожчати, і поки не зрозуміло, де саме зупиниться ціна. Наприклад, якщо сьогодні на АЗС бачимо приблизно 70–71 грн за літр дизеля, то вже наступного тижня його собівартість на кордоні може становити 68–70 грн за літр — ще без націнки заправок.

 У мережі жартують, що дизель не може коштувати понад 100 грн за літр, бо на табло АЗС просто немає місця для такої цифри. Чи реалістичний такий сценарій?

  Ні, наразі це неможливо. Для цього немає жодних передумов. Навіть при нинішній ціні близько 1100 доларів за тонну дизеля мова йде про те, що ринок шукатиме баланс приблизно у діапазоні 70–80 грн за літр. По бензину, на мою думку, ціна вже досягла стелі і навряд чи буде зростати. По дизелю ринок ще шукатиме рівновагу, але, найімовірніше, ціна зупиниться десь у межах 70–80 грн за літр, швидше ближче до середини цього діапазону.

фото: gettyimages