Про що домовились у Вашингтоні: у чому ризики угоди зі США та за рахунок чого Україна наповнюватиме фонд відбудови

30 квітня Україна та США  підписали так звану ресурсну угоду. Документ має офіційну назву "Угода між урядом України та урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови". На фоні попередніх озвучених страшилок про те, що нам доведеться визнати боргом отриману раніше допомогу від США, а адміністрація Трампа хоче отримати контроль не лише над українськими надрами, а й над енергетичними підприємствами, підписана угода виглядає мало не ідеальною. Та чи так є насправді? 

Що передбачено в угоді ​​про і США 

Як повідомила віцепрем’єрка Юлія Свириденко, угода передбачає, що Україна спільно зі США створить Інвестиційний фонд з відбудови України, який залучатиме глобальні інвестиції у нашу державу. При цьому вона запевнила, що всі ресурси на нашій території та в територіальних водах належать Україні.

"Саме українська держава визначає, де і що видобувати. Надра залишаються в українській власності – це закріплено угодою", – повідомила вона.

Якщо в одній з попередніх версій йшлось, що новоствореним фондом керуватимуть 5 осіб, з яких 3 будуть представниками США, то тепер жодна зі сторін не матиме переважного голосу. Крім того, у ній немає жодних згадок про боргові зобов'язання України перед США за попередньо отриману допомогу. 

"США роблять внесок у Фонд. Крім безпосередньо коштів, вони можуть робити його і новою допомогою, наприклад, системами ППО для України. Україна вносить 50% доходів державного бюджету від нової ренти на нові ліцензії на нові ділянки. Україна також може робити додаткові внески окрім цього базового, якщо вважатиме за необхідне. Йдеться про співпрацю на десятиліття вперед", – каже Юлія Свириденко. 

Відповідно до тексту угоди, оприлюдненому на урядовому сайті, "Узгоджений з Україною дохід означає 50% усіх роялті (орендних платежів), ліцензійних платежів та сум, що підлягають сплаті за угодами про розподіл продукції, отриманих будь-яким державним органом України від або у зв'язку (i) видачею нових ліцензій або спеціальних дозволів на дату набуття чинності Угоди про обмежене партнерство будь-яким державним органом України…" 

Далі, за словами Свириденко, Фонд інвестуватиме у проєкти із видобутку корисних копалин та нафти й газу, а також в супутню інфраструктуру чи переробку. Конкретні інвестиційні проєкти, на які будуть спрямовані кошти, Україна і США визначатимуть спільно.

"Ми очікуємо, що перші 10 років прибутки та надходження фонду не розподіляються, а можуть лише інвестуватись в Україну – у нові проєкти чи відбудову. Ці умови будуть обговорюватися додатково", – заявила віцепрем'єрка. 

Читайте також: Уряд опублікував текст угоди України та США про створення Інвестиційного фонду відбудови

"Може не працювати, але шкоди не завдасть" 

"Якщо оцінювати те, що ми чули до цього, і те, що стало відомо зараз, – угода виглядає абсолютного ок. Ця угода ще не стала ніякою перемогою, але головне, що вона перестала бути проблемою, –  каже інвестиційний банкір Серій Фурса. – Українські перемовники відбили усі зазіхання Трампа і компанії, які виглядали дуже недоречними".

За його словами, наші перемовники зробили феноменальну роботу, підписавши угоду в такому форматі.

"Створюють щось, що може працювати, може не працювати, але шкоди не завдасть", – каже Сергій Фурса.

Крім того, домовленості й США заспокоять інвесторів, які уже розробляють родовища в Україні або лише придбали  спецдозволи на користування надрами, адже вони переживали за свої інвестиції.

Як заявив у коментарі Еспресо керівник представництва  Avellana Gold в Україні (займається видобутком золото-поліметалічних руд на Закарпатті) Андрій Смолін на етапі підготовки угоди, держава в особі якогось чиновника мала б запевнити інвесторів, що право власності в Україні недоторканне, тож ресурсна угода і США на усі чинні проєкти не поширюватиметься. Бо в умовах, коли було не зрозуміло, чи йдеться лише про розподіл ренти, чи про доступ до надр, інвестори почувались вкрай некомфортно. І от тепер це чітко задокументовано.

Ризики можуть бути заховані у технічних угодах

За словами експерта з міжнародних та безпекових відносин Михайла Гончара, на основі інформації, яку оприлюднила Юлія Свириденко, важко оцінити угоду.

"Там написано все, що хоче почути суспільство. Але ж може виявитись, що це далеко не так, бо ми бачимо, що собою являє Трамп і його адміністрація протягом цих 100 днів, – каже Михайло Гончар. – Коли ти не бачиш остаточної  підписаної версії, складно зробити висновки. Якщо вірити тій інформації, вчора, була підписана базова угода. Тобто угода номер один. Її має ратифікувати Верховна Рада, але чи буде Конгрес її ратифікувати? От тут у мене є питання. Далі після ратифікації угоди №1, має бути угода №2 і №3, які матимуть технічний характер. Я маю застереження,  що все те, що було неприйнятно і випало з базової міжурядової угоди, може там виплисти. До того ж угода міжурядового порядку, яка підлягає ратифікації, буде оприлюднена. А вже наступна, якщо це буде комерційна угода, оприлюднюватись не буде. Це насторожує".  

Про те, що підписана лише базова угода, але мають бути ще дві додаткові заявив Еспресо і нардеп Ярослав Железняк. 

"Це перша частина з трьох угод. Відповідно, ця перша частина, вона загальна. Вона складається в так званий міждержавний документ. Міждержавні угоди, вони мають спеціальну процедуру подання на ратифікацію. Частину з них вносить Кабінет Міністрів, частину президент. Вони обов'язково проходять певні процедури перекладу і затвердження, щоб текст не відрізнявся від англійської, української мови", – розповів Ярослав Железняк.

За його словами перша частина угоди може бути ратифікована українським парламентом 13 –15 травня. Крім того, вона вимагатиме внесення змін у Бюджетний та Податковий кодекси.

Військову допомогу США вважатимуть внеском у Фонд 

"Якщо після Дати набуття чинності Уряд Сполучених Штатів Америки надаватиме Уряду України нову військову допомогу в будь-якій формі 7 (включаючи передачу систем озброєнь, боєприпасів, технологій або навчання), капітальний внесок Партнера від США вважатиметься збільшеним на оціночну вартість такої військової допомоги, відповідно до Угоди про обмежене партнерство", – йдеться в угоді. 

Цей пункт викликає занепокоєння, оскільки наразі не зрозуміло, чи внески України та США у цей інвестфонд мають бути пропорційними. Адже теоретично, може виникнути ситуація, коли США нададуть Україні військову допомогу, умовно на 100 млн доларів і вимагатиме, щоб Україна внесла таку ж суму у фонд. 

"Складно сказати, як це працюватиме, бо все це має бути зафіксовано в тих угодах подальших. Але, звісно, може бути, що саме такий підхід закладено, – каже Михайло Гончар. – У мене, наприклад, немає жодних ілюзій щодо інтересів цієї адміністрації США. Вона діятиме діяти тою чи іншою мірою завуальовано, але з прицілом на те, щоб трансформувати Путіна в союзника Сполучених Штатів проти Китаю. Але не будемо поспішати з остаточними висновками. Попри всю риторику Трампа про переможні 100 днів, сотні перемог і великі гроші, які прийшли в Штати, всі чудово розуміють, що ситуація протилежна. Думаю, в глибині тої команди іде якесь переосмислення підходів, але навряд чи вони щось радикально поміняють. У будь-якому разі, повороту до того рівня партнерства, яке було при Байдені, не буде. Навіть якщо Путін сильно розізлить Трампа, той  все одно шукатиме якихось варіантів порозумітися з Владіміром". 

За словами Ярослава Железняка, відповідно до угоди, за рахунок роялті з цього Фонду Україна повертатиме США кошти за військову допомогу.

"Умовно, вони поставили нам 155-й калібр. І от ціна цього зараховується як внесок у фонд від Сполучених Штатів. І ці внески в майбутньому, через 10 років, в теорії, ми будемо якимось чином, вже як роялті з цього фонду, повертати. Дай Боже нам мати таке стратегічне планування на 10 років. Поки що ми його не бачимо ані від нашої влади, ані, на жаль, від влади Сполучених Штатів, але так передбачено текстом", - каже Железняк.

Україна може мати проблеми з наповненням фонду відбудови

У підписаній у Вашингтоні угоді є перелік корисних копалин, на які поширюється її дія. Йдеться про 57 корисних копалин, серед яких нафта, природний газ, літій, титан, марганець, уран тощо. 

Водночас Серій Фурса вважає, що насправді нема особливого інтересу з боку американських інвесторів до українських надр. 

"Завжди про титан говорили. Тим більше українська влада, судячи з усього, заблокувала угоду з продажу титаново-магнієвої компанії азербайджанцям – продаж не відбувається через дії Антимонопольного комітету. Можна припустити, що саме там буде відбуватись щось у першу чергу. Але поки що це просто угода про щось прекрасне у майбутньому, яке теоретично може реалізуватись. Предметного інтересу до чогось конкретного фізично немає", – каже Сергій Фурса.

Андрій Смолін переконаний, що українські надра суттєво переоцінені й у найближчі 10 років в Україні може з'явитись не більше 5 нових проєктів. При цьому левова частка надр, які можуть бути комерційно привабливими, уже мають власників (через систему продажу спецдозволів на користування надрами). 

Натомість народний депутат Ярослав Железняк не вважає правильним рішенням наповнювати цей Фонд саме з рентних платежів.

"Рентні платежі – це наші доходи до бюджету…Відверто кажучи, не до кінця мені зрозуміло, чому ми маємо віддавати гроші в цей фонд не з прибутків інвестиційних проєктів. Ну, ми зробили інвестиційний проєкт, він заробляє гроші. Окей, 50% йде в фонд, 50% інвесторам. А чому це мають бути рентні платежі, які по факту є українським надбанням?", – зауважив нардеп.