Від казкового збагачення на ЗСУ до повного зникнення: військовий описав сім етапів деградації кожного міста, до якого наближається лінія фронту, й закликав мобілізуватися

Публікація з'явилася  26 жовтня 2025 року у нього на фейсбуці.

"А зараз я вам розповім як воно буде насправді, поетапно", - почав свою детальну розповідь Дьомшин.

1) 50-70 км до ЛБЗ. Економічний бум і нечувані гроші

"Якщо фронт почне наближатися до якогось міста, тобто відстань до ЛБЗ скоротиться до 50-70 кілометрів, в нього почнуть масово прибувати військові, це приїдуть тилові підрозділи, служби та склади бригад, які їх відсунуть від лінії фронту, з метою забезпечення безпеки. Відразу в місті суттєво подорожчає оренда житла, а знайти його стане майже неможливо. Інфраструктура перестане справлятися, в магазинах з'являться черги, можна бути годинами стояти на "Новій Пошті", в перукарню можна буде потрапити тільки по запису, і чекати прийдеться тиждень, щоб потрапити на СТО, треба буде пару тижнів, а то і місяць.

Це період розквіту економіки міста, стільки грошей в більшості випадків (як що це не Харків), ці міста не бачили ніколи. Господарчі магазини, магазини автозапчастин, СТО, продуктові, кав'ярні, піцерії, суші-бари, перукарні, відділення "Нової Пошти" - усі вони будуть з'являтися як гриби після дощу. Як що в місті нема великого ритейлу, то паралельно будуть зростати ціни, майже на все, як що є АТБ чи "Варус", то ціни будуть триматися, але лише до моменту коли фронт не підійде ближче".

2) 35-40 км до фронту. Прильоти по промзоні та лісам і космічні ціни

"В цей момент більшість тилових підрозділів зніметься з місця, і замість них  почнуть прибувати бойові. Разом з тиловими поїде і ритейл, і весь ринок залишиться місцевим. Ось тоді всі дійсно охєреють з заробітків. Чувак власник двох невеликих магазів в прифронтових селах, за три місяця пересів з Geely MK, на TLC 100, правда він продукти в магази з РЕБом возив, але в його випадку це скоріш про передостанню стадію.

Воєнні по прибуттю зразу почнуть налагоджувати свій побут, а так як більшість з них заселиться в руїни, то витрати на приведення їх до житлового стану, будуть космічні, в крупні будівельні магазини товар будуть завозити фурами, по декілька разів на тиждень.

Звісно що по місту буде  прилітати, в основному по промзоні, та по лісам та посадкам навкруги міста, правда іноді будуть прильоти і по самому місту, але це не дуже вплине на місцевих, бо час рубити бабло.

Місцева влада теж не буде відставати, бо в бюджеті нарешті з'являться нормальні гроші, тому всі моментально кинуться пілити та освоювати бюджет - нова розмітка, нові клумби, нове освітлення, відновлення зруйнованих будівель, нові вікна в школах та дитсадках, в які ніхто не ходить... у них норм з фантазією".

3) 25 - 30 км. Йдуть прильоти по бізнесу, який ще вище підіймає свої ціни

"Зміщення фронту ще на десять кілометрів трохи все змінить, прилетати стане більше, причому акцент прильотів буде зміщуватися з військових об'єктів, на цивільні. Відділення "Нової пошти" (в Лімані за два дні було знищено три відділення) , будівельні магазини, СТО, автомагазини (чому вони їх люблять я не знаю, але на моїй пам'яті вже п'ять таких магазов було знищено КАБами). Люди потрохи почнуть виїжджати, але самі відчайдушні будуть залишатися, а ціни ще виростуть, я бачив як за судочек з олів'є в магазі  брали 120 гривень, за пачку цигарок двісті, а за два літри коли 100 (так, як раз можна на крузака швидко зібрати)".

4) 15-20 км. Мешканці виїхали, військові бази теж

"Прильоти стаються все частіше, світло вже ніхто не ремонтує, мобільний зв'язок зникає, ФПВ на вулиці стає звичною картиною, більшість магазів закрито, декілька відбитих ще працює, але на їх парковці вже декілька згорених автівок, які нема кому прибрати. Мешканці майже всі виїхали, залишилось декілька сотень пенсіонерів, декілька сотень ждунів, та декілька сотень тих хто несповна розуму, бо вважають що їм нема куди їхати. Навіть працівники магазинів  вже давно поїхали, їх привозить зранку господар, та ввечері забирає на відносно безпечну територію.

Воєнних стає набагато менше, бо багато хто відтягнув свої бази кілометрів на десять від міста - відпочивати після позицій в місці, де тобі ФПВ в будь який момент може у вікно залетіти, якось не дуже комфортно. У місті в магазах вони зупиняються по дорозі на виход, та при поверненні, після чого їдуть далі. З часом закриваються і ці островки цивілізації, або в них прилітає".

5) 5-10 км до фронту. Повне знищення міста

"Коли підари подходять в притул (це 5-10 кілометрів) місто починають знищувати, його зносять КАБами, артою, РСЗВ, ракетами. До багатьох хто залишився доходить - те що нема куди їхати, не так вже і важливо, головне їхати. Когось вивозять волонтери, когось поліція (вони дійсно там працюють і здійснюють евакуацію), хтось вибирається сам, а хтось вже нікуди не вибирається, бо похований в залишках свого будинку".

6) Окупація

"З часом в місто просочуються групи противника і намагаються знайти укриття, і тоді починається наша черга зносити всі можливі ничкі, усі будинки та сараї що вцілілі, погреба та підвали. Іноді фронт в умовах міста здвигається по декілька разів то в одну, то в іншу сторону, що добавляє руйнувань.

Після того як ЗСУ залишають місто, в його руїнах противник намагається створити логістичний цент, для накопичення особового складу та ресурсів, для подальших штурмів, і тоді ми зносимо місто КАБами, артою, РСЗВ та ракетами...".

7) Немає нікого та нічого

"Через декілька місяців ( а може і півроку) місто становиться відносно безпечною зоною, де можна ходити, і ось в цей момент і наступає час грабувати, ґвалтувати,  та віджимати, але це неможливо, бо нема кого, та нема чого.  Місто зникає, нема придатних для житла будинків, нема інфраструктури, нема доріг,  електрики, водо та газо постачання... Наприклад Попасну навіть виключили з списків населених пунктів, бо відновленню не підлягає. Єдине що можна робити в цих містах, це збирати металобрухт, але це дуже ризиковане заняття, бо раптово цей брухт може вибухнути прямо в руках, і добре як що тільки руки відірве, а може і півквартала навкруги".

Висновок автора

"А ось щоб цього не сталося і потрібно долучатися до Сил Оборони України, а хто не може -  донатити стільки, скільки має можливості. Бо як що вороги дійдуть до вашого міста, ви можете зрубити капусти з воєнних, але потім залишитися без житла, без бізнеса, без майна, бо все це згорить, як вже згорало не раз. Нестача людей, є одним з головним чинників просування ворога, бо воюємо ми набагато краще, але м'ясом вони нас продавлюють. До речі, укомплектований підрозділ несе набагато менше втрат, бо люди встигають відновитися, знаходяться в кращий фізичній та психологічній формі", - підсумував Дмитро Доьомшин.