Вищі акцизи на пальне, ПДВ на електромобілі та нові ставки для ФОПів: які податкові зміни очікують українців у 2026

Верховна Рада не наважилась поки що запровадити ані так званий податок на Olx, ані скасувати безмитний поріг для посилок з AliExpress, Temu та інших іноземних маркетплейсів. Та все ж з 1 січня 2026 року українців очікують деякі податкові новації, які стосуються не лише підприємців, а й фізичних осіб. Детальніше у матеріалі Еспресо.

Нові акцизи на пальне 

З 1 січня 2026 року в Україні знову зростуть ставки акцизу на пальне. Якщо у  2025 році  акциз на бензин становив становитиме 271,7 євро, на дизель – 215,7 євро, на LPG (газ) – 173 євро, то у  2026 році на акциз на бензин буде 300,8 євро, на дизель –  253,8 євро, на газ – 198 євро. Таке збільшення акцизів на пальне передбачене ухваленим у 2024 році законом, який має наблизити український ринок до європейської моделі оподаткування. За цим законом акцизи підвищуватимуть щороку аж до 2028, коли ставка акцизу на бензин має сягнути 359 євро, на дизель – 330 євро, а на газ – 250 євро.

фото: gettyimages

За оцінкою директора консалтингової агенції "А-95" Сергія Куюна, у перерахунку на літр пального акцизи зростуть таким чином:

З 1 січня відбудеться планове підвищення акцизів на моторне пальне: 

• Бензин – на 1,75 грн/л;
• Дизпальне – 2,25 грн/л;
• Автогаз – 1,5 грн.

"Між тим є всі передумови вважати, що попри підвищення податку кінцева ціна на АЗС не зміниться. Через зниження світових цін на нафту і нафтопродукти закупівельна вартість останнім часом суттєво зменшилась і цього буде достатньо, щоб перекрити зростання акцизу. Принаймні це стосується мереж середнього цінового діапазону та вище. Не виключаю, що у "лоукостів" ціна може підрости на 1,5 грн/л, – вважає Сергій Куюн. – Трохи інша ситуація по скрапленому газу (LPG), де необхідного демпферу немає ні у кого. На повноцінні 1,5 грн/л навряд зросте, але 1-1,2 грн/л скоріш за все буде додано".

Водночас директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко підрахував, що у січні 2026 року лише ПДВ та акциз у ціні пального становитимуть: близько 42% для дизпального, 44% –  для бензину, 47% — для LPG. 

"За ціни 63 грн/л на преміальний А-95 споживач сплатить державі майже 28 грн/л податків. Окремо слід враховувати роздрібну маржу, яка у преміальних мережах у 2025 році становила в середньому 10–12 грн/л і була завищена щонайменше на 5 грн/л через ринкову владу", – вважає він.

ПДВ на ввезення електромобілів

Уже з 1 січня 2026 року при ввезенні електромобілів в Україну доведеться платити ПДВ. Це означає, що "електрички", завезені уже після Нового року, коштуватимуть на 20% дорожче.

Скасування пільги зі сплати ПДВ призвело до того, що в останні два місяці 2025 року на фоні відключень електроенергії імпорт нових електричних автомобілів стрімко зріс. Зокрема, за листопад в Україну ввезли 3154 нових автомобілі, що є рекордним показником.

Водночас імпорт електрокарів далі відбуватиметься без сплати ввізного мита, а також не треба сплачувати внесок до Пенсійного фонду при першій реєстрації авто (при першій реєстрації автомобіля з двигуном внутрішнього згоряння такий внесок становить 3 – 5% від вартості авто). Акцизний збір при імпорті електромобіля надалі становитиме 1 євро за кожну кВт·год місткості батареї.  

Податок на нерухомість 

З 1 січня 2026 в Україні зростає мінімальна заробітна плата з 8000 грн до 8647 грн на місяць. Саме до розміру мінімальної зарплати прив’язана ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Простіше кажучи, на квартири й будинки конкретну відсоткову ставку цього податку встановлюють громади, а її максимальний розмір – 1,5% від мінімальної зарплати. Якщо за 2025 рік це було 120 грн, то уже за 2026 рік – 129,7 за квадратний метр.

Податок на нерухомість, фото: Freepik

Податок на нерухомість сплачуватимуть фізичні особи, які є власниками квартир площею понад 60 кв. м; будинків площею понад 120 кв. м та інших різних типів житла, в тому числі їх часток, понад 180 кв. метрів. Тобто якщо у вашій власності є, умовно, квартира площею 80 кв. м, то за 20 кв. м вам доведеться сплатити податок. При ставці 1,5% (а саме така діє у багатьох містах) це буде 2594 грн. Щоправда, платити податок за 2026 рік доведеться вже у 2027. 

Важливо: Власники нерухомості, що розташована на окупованих територіях, в зоні активних бойових дій чи пошкоджена - звільняються від сплати податку. 

Що зміниться для ФОПів

Підвищення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму потягнуть за собою підвищення податків для ФОПів, але при цьому зросте граничний обсяг річного доходу для платників єдиного податку першої, другої третьої групи.

Так ставка єдиного податку для спрощенців першої групи становить 10% від прожиткового мінімуму. З 1 січня це буде 332,80 грн (у 2025 було 302,80 грн). При цьому граничний обсяг доходу зросте до 1 444 049 грн (167 мінімальних зарплат).

Для ФОП другої групи ставка податку становить 20% мінімальної зарплати, що становитиме 1729,4 грн, а граничний обсяг доходу зросте до 7 211 598 грн (834 мінімалки).

Мінімальний ЄСВ з 1 січня становитиме 1 902,34 грн на місяць. Окрім ЄСВ, ФОПи 1,2 та 4 груп повинні сплачувати військовий збір у розмірі 10% від мінімальної зарплати. Це ще 864,7 грн на місяць. Третя група також зобов’язана платити військових збір, але його ставка прив’язана не до мінімальної зарплати, а до доходу.

Підвищений податок на прибуток банків

24 грудня Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає підвищення ставки податку на прибуток для банків до 50% на 2026 рік. На фоні рекордних прибутків українських банків такий крок виглядає логічним. 

За даними фінансового експерта Андрія Шевчишина, банківський сектор України за 11 місяців 2025 року отримав 146,4 млрд грн чистого доходу. При цьому банки виплатили державі 42,7 млрд грн  податку на прибуток. З них майже 63% це державні банки.

"Це найбільший прибутковий сектор української економіки, й таким залишається останні 3 роки. І левова частка цього доходу – це доходи й відсотки отримані від операцій з державними паперами – ОВДП та депозитними сертифікатами", – пише Андрій Шевчишин.

каса банку, фото: finclub.net

Водночас підвищення податку на прибуток до 50% має свої ризики. Річ у тім, що левова частка прибутків усієї банківської системи припадає на державні банки. За даними НБУ на 1 листопада, чистий прибуток банків становив 131,7 млрд грн, з них 84,8 млрд припадало на 5 держбанків. Хоча загалом на той момент було 60 банків. До порівняння, державний Приватбанк отримав 55,3 млрд грн, Ощадбанк – 15 млрд, а найуспішніший комерційний банк – Райффайзен Банк – 8,4 млрд. При цьому для державних банків підвищення податків не є проблемою, адже вони все одно сплачують дивіденди державі. Тобто буде більший податок – отже менші дивіденди і навпаки. Натомість комерційні банки, зокрема банки іноземних груп, можуть втратити зацікавленість в українському ринку, на якому домінують два держбанки.