Війни і нафта: що відбувається з цінами і чи впливає це на РФ

Ціни на нафту, яким пророкували злет ледь не до 100 доларів за барель через війну між Ізраїлем та Іраном та заяви про ймовірне блокування Ормузької протоки, пішли на спад на фоні повідомлень про перемир’я. Однак уже 26 червня нафта знову почала дорожчати. За даними Reuters, Ф'ючерси на нафту марки Brent  до 10:55 за Гринвічем зросли на 34 центи, або 0,5%, до 68,02 долара за барель. Американська нафта марки West Texas Intermediate зросла на 35 центів, або 0,5%, до 65,27 долара за барель.

Чи є економічні причини для подорожчання нафти

З одного боку, зростання цін пов’язано з даними Управління енергетичної інформації (EIA) 25 червня, які свідчать про скорочення запасів сирої нафти у США. З іншого боку, все більше аналітиків ставлять під сумнів успіх військових атак Ізраїлю та США на ядерні об’єкти Ірану та вважають, що ризик повторної ескалації залишається високим. 

"Ціни на нафту дещо зросли у четвер, оскільки інвестори залишаються обережними щодо угоди про припинення вогню між Іраном та Ізраїлем та переключили свою увагу на фундаментальні ринкові показники після падіння акцій у Сполучених Штатах", – пишуть аналітики Reuters. 

"Зміни котирувань, які бачимо на ринку, не настільки великі, аби на них реагувати, – каже у коментарі "Еспресо" експерт з питань енергетики, керівник спецпроєктів науково-технічного центру "Псіхея" Геннадій Рябцев. – Зараз котирування на рівні 67 доларів. Якщо зважити, що кілька днів тому вони були на рівні 80, то ніякого зростання, по-суті не відбувається.  Підняття котирувань є короткочасним і воно не триватиме довго. На ринку надлишок нафти, який потягне котирування вниз попри всі інформаційні приводи". 

Ціни розігнали заяви про блокаду Ормузької протоки

Під час 12-денної війни між Ізраїлем та Іраном найбільше розіграли ціни заявив про те, що Іран може заблокувати Ормузьку протоку. Ця протока шириною  приблизно 50 км між Іраном і Оманом є єдиним виходом з Перської затоки. Саме через цей шлях проходить приблизно п’ята частина нафти та зрідженого газу, які споживають в усьому світі. Її захоплення перекрило б шлях танкерам з Саудівської Аравії, Катару, Кувейту, ОАЕ.  

Фактично Іран використав (і, ймовірно, використовуватиме надалі) погрозу заблокувати один з найважливіших судноплавних шляхів у світі так само як Росія погрожує застосувати "Орешник". 

Ормузька протока, фото: із відкритих джерел

При цьому, Геннадій Рябцев переконаний – реальної загрози блокування протоки не було, – лише заяви та погрози. 

"Невідомо хто першим сказав про блокування Ормузької протоки, що начебто могло спровокувати стрімке зростання цін на нафту. В Ірані немає парламенту, як такого. В Ірані є консультативна асамблея. Це щось на кшталт посиденьок, де хтось може висловити свою думку. Тому очікування реального блокування протоки не було", – каже експерт.

Справа також у тому, що, заблокувавши Ормузьку протоку, Іран нашкодив би насамперед Китаю, який є стратегічним партнером Ірану. Саме Китай та азійські країни є головними споживачами вуглеводнів з Перської затоки. Тому держсекретар США Марко Рубіо закликав саме Пекін не допустити перекриття цього каналу. 

У розгойдуванні цін на нафту зацікавлена  РФ

Експорт нафти та газу – одне з основних джерел наповнення бюджету РФ. Тож РФ зацікавлена у дестабілізації ситуації у Перській протоці. Аналітик The Price Futures Group Філ Флінн пише, що можливість Китаю купувати сиру нафту в Ірані вдарить експорту з Малайзії (йдеться насамперед про перевалку тіньової російської нафти). 

За його словами, те, як Малайзія змогла експортувати до 1,5 мільйона барелів нафти на день,  хоча може виробляти 500 тис. барелів є  "однією з найзагадковіших історій на світовому ринку нафти". 

"Малайзія є ключовим гравцем з відмивання забрудненої санкціями нафти з усього світу та ребрендує її через перевалювання з судна на судно біля узбережжя Малайзії. Звичайно, Малайзія, я думаю, все ще може відмивати російську нафту", – додав аналітик.  

При цьому саме нафта та газ дають третину всіх доходів бюджету РФ. Передбачали, що у новому пакеті санкцій проти РФ, який мають затвердити 28 червня, буде також зниження верхньої межі цін на російську нафту з 60 до 45 доларів за барель. Однак за повідомленням ЗМІ, наразі це рішення збираються відкласти через непевну ситуацію на Близькому Сході.  

Попри це, ані скорочення експорту нафти з РФ, ані нова цінова стеля, не має вирішального впливу на війну Росії проти України, вважає Геннадій Рябцев.

"Не варто думати, що той чи інший рівень котирувань буде означати появу чи відсутність у Росії грошей для фінансування війни. Війна – це головна забавка Путіна. Не залежно від того, якими будуть нафтові котирування, Путін продовжуватиме військові дії. Це його наркотик. Не варто сподіватись, що ціна в 30 чи навіть 10 доларів за барель зможе зупинити Путіна, – каже експерт. – Так, нафтогазові доходи РФ станом на зараз менші, ніж були заплановані у бюджеті. Суттєво менші. Але вони все є і будуть. Тому пов’язувати поведінку фінансових спекулянтів на біржах з бажанням Путіна продовжувати війну в Україні не має жодного сенсу".