Екскомандир вагнерівців Трошев очолює нову ПВК РФ в Україні, а Росгвардія бореться за контроль над групою, - ISW

Андрій Трошев, який покинув групу Вагнера після конфлікту з її спонсором Євгеном Пригожиним, очолив нову приватну військову компанію Росії, яка дислокується в районі Бахмута в Україні

Про це інформує Інститут вивчення війни (ISW).

"Міноборони Росії найняло деяких колишніх співробітників групи Вагнера для афілійованих з Міноборони приватних військових компаній, які воюють в Україні, тоді як переговори між, як повідомляється, керівництвом Вагнера та російською національною гвардією (Росгвардією) нібито зайшли в глухий кут через розбіжності щодо незалежності та згуртованості Вагнера", - йдеться у звіті.

За словами пов’язаного з Кремлем мілблогера, Трошев, відомим під псевдо Сєдой, вербує колишніх бойовиків Вагнера з різних країн, якій разом із ним покинули ПВК після повстання Пригожина. Вони приєдналися до пов'язаних з міністерством оборони приватних військових компаній "Редут" і "Добровольчий корпус", також почали передислокацію в район Бахмута в Україні.

Мілблогер стверджував, що Трошев намагається вербувати персонал Вагнера, який зараз працює в Білорусі, Африка та на Близькому Сході для пов'язаних з міністерством оборони ПВК Росії. Водночас Антон Єлізаров, відомий як Лотос, що зараз очолює Вагнера, веде переговори з Росгвардією про включення підрозділів до її складу.

"Єлізаров чинить опір умові Росгвардії про підписання особовим складом Вагнера індивідуальних контрактів, які, як поскаржився мілблогер, дозволять Росгвардії розділити підрозділи Вагнера і відправити їх в різні райони. ISW раніше повідомляв, що депутати держдуми Росії, запропонують законопроєкт, що дозволяє Росгвардії включати добровольчі формування, і Єлізаров, ймовірно, наполягає на тому, щоб персонал Вагнера вважався окремим добровольчим формуванням Росгвардії", - наголошують аналітики.

Крім того, джерело, пов'язане з Вагнером, заявило, що ПВК все ще працює в Африці та Білорусі, й немає планів закривати організацію. 

Що відомо про долю вагнерівців

Після заколоту ватажка ПВК Вагнера Євгена Пригожина, який відбувся наприкінці червня, у Кремлі повідомили про передислокацію найманців до Білорусі.

31 липня стало відомо, що ПВК Вагнера призупинила "на невизначений термін" роботу своїх регіональних центрів із набору найманців.

Пізніше, 23 серпня у Тверській області РФ розбився бізнес-джет Embraer, що належав Євгену Пригожину, відомо про 10 загиблих. Серед пасажирів був й сам фінансист ПВК Вагнера.

Після цього, 25 серпня, самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що найманці ПВК Вагнера й надалі базуватимуться на території країни, попри ймовірну загибель Пригожина.

29 серпня стало відомо, що міністерство внутрішніх справ Білорусі вже місяць видає вагнерівцям паспорти зі зміненими прізвищами, що може бути пов'язано з підготовкою диверсійної діяльності, в тому числі терактів. 

У селі Цель поблизу Осипович триває розформування табору ПВК Вагнера, це показує супутниковий знімок. З 23 серпня до 14 вересня прибрали приблизно 60 великих військових наметів. Станом на 18 вересня відомо, що на території Білорусі залишилося менш ніж 1000 найманців ПВК Вагнера.  

Згодом у Центрі нацспротиву повідомили, що ворог створює в Африці ПВК для найманців, зокрема і вагнерівців. Водночас структура формується на базі бригади, яку вивозять з України, де вона брала участь у бойових діях.

24 вересня аналітики американського Інституту вивчення війни заявили, що розрізнені контингенти ПВК Вагнера, ймовірно, повертаються до ведення бойових дій у лавах окупаційної армії РФ в Україні. Натомість найманці не зможуть допомогти росіянам відчутно переламати ситуацію на фронті на їхню користь.