Про це ексочільник НАТО Андерс Фог Расмуссен сказав The Guardian.
Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Расмуссен заявив, що група країн НАТО може захотіти розмістити війська в Україні, якщо на Вільнюському саміті країни-члени Альянсу, включаючи США, не нададуть Києву відчутних гарантій безпеки.
Він також попередив, що навіть якщо група держав надасть Україні гарантії безпеки, інші не допустять, щоб питання майбутнього членства України в НАТО було знято з порядку денного у Вільнюсі.
Расмуссен зауважив: "Якщо НАТО не зможе домовитися про чіткий шлях вперед для України, існує ймовірність того, що окремі країни можуть вжити заходів. Ми знаємо, що Польща дуже залучена до надання конкретної допомоги Україні. І я не виключав би можливості того, що Польща ще сильніше залучиться до цього контексту на національному рівні, а за нею підуть країни Балтії, можливо, включаючи можливість розміщення наземних військ".
Він висловив припущення, що поляки серйозно думають над тим, щоб створити своєрідну коаліцію охочих, якщо Україна не отримає гарантій у Вільнюсі.
"Ми не повинні недооцінювати польських почуттів. Поляки відчувають, що Західна Європа занадто довго не прислухалася до їхніх застережень щодо справжньої російської ментальності", – додав Расмуссен.
При цьому колишній генсек НАТО вважає, що для України було б цілком законно звернутися по таку військову допомогу.
Расмуссен зауважив, що Україна має отримати письмові гарантії безпеки, бажано до саміту, але поза рамками НАТО. Вони мають охоплювати обмін розвідданими, спільне навчання з Україною, посилене виробництво боєприпасів, оперативну сумісність НАТО та постачання зброї, достатньої для стримування Росії від подальшого нападу. Водночас він попередив, що гарантій безпеки буде недостатньо, якщо деякі союзники по НАТО виступатимуть за гарантії безпеки, щоб фактично уникнути реальної дискусії щодо прагнень України до членства.
"Вони сподіваються, що, забезпечуючи гарантії безпеки, зможуть уникнути цього питання. Не думаю, що це можливо. Я думаю, що на саміті у Вільнюсі буде підійматися питання НАТО. Я розмовляв з кількома східноєвропейськими лідерами, і є група запеклих східно-центральноєвропейських союзників, які хочуть принаймні чіткого шляху для України до членства в НАТО", – додав він.
На думку Расмуссена, історія показала, що Україну небезпечно "залишати в приймальні НАТО на невизначений термін". І навіть якщо запрошення до НАТО не вдасться надати на саміті у Вільнюсі, можна згадати про можливість такого запрошення наступного року у Вашингтоні. Цей шлях до членства, за його словами, повинен виключати встановлення попередніх умов, як-от план дій щодо членства в НАТО, чого ні від Швеції, ні від Фінляндії не вимагали приймати як частину їхнього шляху до членства.
"Будь-що менше, ніж це, буде розчаруванням для України", – додав він.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що ЗСУ впораються з агресором самостійно, потрібна тільки західна зброя.
"До завершення збройного конфлікту на території України іноземні держави не вводитимуть свої війська на територію нашої держави. Більше того, ми цього не просимо – ми кажемо: дайте зброю, ми самі знаємо, як воювати", – сказав дипломат в ефірі Сніданку з 1+1.
30 вересня 2022 року президент Володимир Зеленський, голова ВРУ Руслан Стефанчук і прем'єр-міністр Денис Шмигаль підписали заявку на пришвидшений вступ до НАТО на тлі анексії Росією окупованих територій. Рішення про заявку ухвалили за підсумками засідання Ставки верховного головнокомандувача та Ради національної безпеки і оборони.
До входження України в НАТО Зеленський закликав західних партнерів реалізувати пропозиції гарантій безпеки, викладені Україною в Київському безпековому договорі.
2 жовтня 2022 року стало відомо, що президенти Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Північної Македонії, Чорногорії, Польщі, Словаччини та Румунії закликали союзників збільшити військову допомогу Україні та підтримали її членство в НАТО. 3 жовтня Литва виступила за початок переговорів щодо вступу України в НАТО. Відтоді й до сьогодні багато країн ухвалили документи на підтримку вступу України в Альянс. Так, 11 травня 2023 року сенат Польщі проголосував за резолюцію про членство України в Північноатлантичному альянсі й зазначив, що до неї мають бути застосовані такі ж процедури, як і до Швеції з Фінляндією. 31 травня якнайшвидший вступ України в НАТО підтримав сенат Чехії. 3 червня Канада й Польща оприлюднили спільну заяву з підтримкою України на цьому шляху.
У липні відбудеться саміт країн НАТО у Вільнюсі. Саме на ньому Україна очікує конкретних рішень щодо свого шляху до вступу в Альянс. 23 травня посол України в НАТО Наталія Галібаренко розповіла, що в контексті майбутнього саміту НАТО у Вільнюсі Україна готує два пакети співпраці: політичний та практичний, які запропонує для обговорення.
А міністр закордонних справ Дмитро Кулеба 30 травня озвучив "три кроки для успіху Вільнюського саміту": "Посилити інституційні зв'язки та допомогу між Україною та НАТО. Зробити крок до членства України в НАТО. Надати гарантії безпеки на шляху України до НАТО".